Рішення № 65409296, 16.03.2017, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 р. Справа № 909/29/17 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., секретар судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем",

проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А, м. Київ, 04210;

до відповідача: Фермерського господарства "ОСОБА_1 Плюс",

вул. Петра Шеремети, буд.48, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000;

про: стягнення 163 895, 62грн., з яких: 153 600,00грн. - основний борг, 5 139,00грн. - пеня, 4 608,00грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних,

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №11 від 12.01.2017р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросем", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області, з позовом про стягнення з відповідача - Фермерського господарства "ОСОБА_1 Плюс", 165 871, 12грн. з яких: 153 600,00грн. - основний борг, 5 139,00грн. - пеня, 6 583,50грн. - відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.17р., позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

При цьому, судом взято до уваги приписи пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вчиненої в Римі 04.11.1950р., ратифікованої Україною 17.07.1997р. (набрала чинності для України 11.09.1997р.), якими гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків, зокрема, цивільного характеру. Одночасно, реалізація "права на суд", передбаченого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., відповідно до практики Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого, згідно із ст.32 Конвенції, поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї, включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення Європейського суду з прав людини у справах Буланов та Купчик проти України заяви №№ 7714/06, 23654/08 від 09.12.2010р., Чуйкіна проти України № 28924/04 від 13.01.2011р.).

В судовому засіданні 16.02.17р. оголошувалась перерва до 02.03.17р.

Представник позивача, в судовому засіданні, подав клопотання №01-03-2017 від 01.03.17р. (вх№3217/17 від 16.03.17р.), в якому просить суд, стягнути з відповідача 4 608,00грн. - відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами, у відповідності до уточнюючого розрахунку. Судом розцінюється така позиція позивача як зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

Судом прийнято до розгляду заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, а спір вирішується виходячи зі зменшеної ціни позову - 163 895, 62грн., з яких: 153 600,00грн. - основний борг, 5 139,00грн. - пеня, 4 608,00грн. - відсотки за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних. При цьому, судом взято до уваги правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, п.3.10. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., за змістом якого, в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки насіння сільськогосподарських культур №18.02.16-48 від 18.02.16р., на виконання умов якого, Постачальник/позивач, у відповідності до Специфікацій №1 від 18.02.16р., № 2 від 23.05.16р. до Договору, передав у власність Покупця/відповідача, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №3 від 12.03.16р., №7 від 23.05.16р., по видаткових накладних №АГ-12/03-8 від 12.03.16р., №АГ-23/0524 від 23.05.16р., товар (гібрид насіння кукурудзи "Аmelior"), на загальну суму 175 100,00грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, неоплаченою залишилась його вартість в розмірі 153 600,00грн. (21 500,00грн. - відповідачем сплачено);

- п.п. 9.2., 9.4. Договору та приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на підставі яких, за порушення строків оплати поставленого товару, відповідачу нараховано 5 139,00грн. - пені, 4 608,00грн. - відсотків за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних;

- норми ст.ст. 525, 536, 549, 625, 626, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст.193, 232 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.03.17р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агросем" (Постачальник/позивач) та Фермерським господарством "ОСОБА_1 Плюс" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки насіння сільськогосподарських культур №18.02.16-48 від 18.02.16р.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобов"язується передати (поставити) Покупцеві у його власність товар - насіння сільськогосподарських культур, а Покупець зобов"язується прийняти товар і у визначений строк, сплатити його вартість (п.1.1.Договору).

Згідно п.2.1. Договору, найменування, асортимент та кількість товару, визначаються у специфікаціях, які є невід"ємною частиною Договору.

Специфікацією №1 від 18.02.16р. до Договору, обумовлено найменування товару - гібрид насіння кукурудзи "Аmelior", одиниця виміру - мішки, кількість товару - 130,000міш., ціна за одиницю - 1 270,00грн., загальна вартість товару 165 100,00грн. у т.ч. ПДВ. Покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата товару в розмірі 10% загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 19.02.16р.; б) решта вартості товару в розмірі 90% загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 15.11.16р. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах склад Покупця: Івано-Франківська обл., м.Рогатин. Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 10.03.16p., у разі виконання Покупцем п. 3 а) цієї Специфікації.

У відповідності до Специфікації № 2 від 23.05.16р. до Договору, найменування товару - гібрид насіння кукурудзи "Аmelior", одиниця виміру - мішки, кількість товару - 8,000міш., ціна за одиницю - 1 250,00грн., загальна вартість товару 10 000,00грн. у т.ч. ПДВ. Покупець оплачує вартість товару наступним чином: а) оплата товару в розмірі 10% загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 23.05.16р.; б) решта вартості товару в розмірі 90% загальної вартості товару, що постачається по цьому Договору, здійснюється до 01.11.16р. Поставка товару здійснюється Постачальником на умовах склад Покупця: 77000, Івано-Франківська обл., м.Рогатин, вул.Петра Шеремети, 48. Товар повинен бути поставлений Покупцю у строк до 25.05.16p., у разі виконання Покупцем п. 3 а) цієї Специфікації.

Пунктами 4.4., 4.6. Договору, встановлено, що передача товару у місці поставки, здійснюється тільки при наявності в уповноваженої особи Покупця - оригіналу довіреності на отримання товару від Постачальника. Право власності, а також ризик випадкової загибелі або пошкодження (псування) товару, переходить від Постачальника до Покупця, з моменту передачі товару за видатковою наладнаю та підписання її уповноваженими представниками сторін.

Дослідженням обставин справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, відповідач, 25.02.16р., 23.05.16р., перерахував на рахунок відповідача попередню оплату за насіння кукурудзи "Аmelior" в сумі 16 510,00грн., згідно рахунку - фактури №899 від 18.02.16р. (довідка "ОТП ОСОБА_3" від 17.01.17р., а.с. 34) та в сумі 990,00грн., згідно рахунку-фактури № 4698 від 23.05.16р. (довідка АТ" ОСОБА_3 Аваль"від 18.01.17р., а.с.36), в свою чергу, Постачальник, у відповідності до Специфікацій №1 від 18.02.16р., № 2 від 23.05.16р. до Договору, передав у власність Покупця, на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №3 від 12.03.16р., №7 від 23.05.16р. (а.с.16, 19), по видаткових накладних №АГ-12/03-8 від 12.03.16р., №АГ-23/0524 від 23.05.16р. (а.с.15, 18), товар (гібрид насіння кукурудзи "Аmelior"), на загальну суму 175 100,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткових накладних (а.с.15, 18), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Постачальником Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Матеріали справи містять довідку АТ "ОСОБА_3 Аваль" від 18.01.17р. (а.с.36) та лист відповідача на уточнення платежу №34 від 23.09.16р. (а.с.37), якими підтверджено факт часткової оплати відповідачем коштів за отриманий товар по видатковій накладній №АГ-12/03-8 від 12.03.16р., в сумі 4 000,00грн., згідно рахунку - фактури №899 від 18.02.16р. Разом з тим, доказів належного виконання п.3 б) Специфікацій №1 від 18.02.16р., № 2 від 23.05.16р. до Договору, а саме, здійснення повної оплати вартості отриманого насіння кукурудзи "Аmelior", у строк визначений вказаним пунктом Специфікацій, в розмірі 153 600,00грн., відповідач суду не подав.

Станом на 16.03.17р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми коштів.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір поставки насіння сільськогосподарських культур №18.02.16-48 від 18.02.16р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до ч.1 ст.691, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача вартості поставленого товару в сумі 153 600,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Водночас, норма ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України, надає право продавцю, у разі прострочення оплати товару, вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 536 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вище зазначені правові норми та п.п. 9.2., 9.4. Договору, позивачем нараховано відповідачу 5 139,00грн. - пені, 4 608,00грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних, які підлягають стягненню у сумі та за період вірно визначений позивачем у розрахунках (а.с.10, 11, 64).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

В силу п. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання. Відповідач в судове засідання не з"явився, своїми правами, наданим йому ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, будь - яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягають 153 600,00грн. - основного боргу, 5 139,00грн. - пені, 4 608,00грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. - 3% річних.

Судовий збір за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 536, 599, 611, 625 -629, 655, 691, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства "ОСОБА_1 Плюс", вул. Петра Шеремети, буд.48, м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 39856563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросем", проспект Героїв Сталінграда, буд. 6 А, м. Київ, 04210 (ідентифікаційний код 30967207) 153 600,00грн. (сто п"ятдесят три тисячі шістсот грн. 00коп.)- заборгованості, 5 139,00грн. (п"ять тисяч сто тридцять дев"ять грн. 00коп.) - пені, 4 608,00грн. (чотири тисячі шістсот вісім грн. 00коп.) - процентів за користування чужими грошовими коштами, 548,62грн. (п"ятсот сорок вісім грн. 62коп.) - 3% річних, 2 458,43грн. (дві тисячі чотириста п"ятдесят вісім грн. 43коп.) - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.03.17р.

Суддя С.Кобецька