Ухвала суду № 65409295, 17.03.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/10/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.03.2017 Справа № 908/93/16

Суддя Проскуряков К.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016р. по справі № 908/93/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі (72312, м. Мелітополь, Запорізька область, вул. Луначарського, 61)

про стягнення суми

Представники сторін:

Від позивача: не зявився

Від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №1653 від 30.11.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду від 11.03.2016р. у справі № 908/93/16 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача суму 2 673 046 грн. 27 коп. основного боргу, суму 1 728 837 грн. інфляційних втрат, суму 120 240 грн. 10 коп. 3% річних, суму 911 010 грн. 62 коп. пені, суму 87 337 грн. 20 коп. судового збору. В частині 389345 грн. 17 коп. провадження по справі припинено. В решті позову відмовлено.

04.04.2016р. було видано наказ господарського суду на примусове стягнення грошових коштів.

Ухвалою суду від 20.04.2016 р. було надано відстрочку виконання рішення суду від 11.03.2016 р. у справі №908/93/16 на шість місяців.

Ухвалою суду від 31.10.2016 р. було надано відстрочку виконання рішення на два місяці.

27.02.2017 р. до господарського суду Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016р. по справі № 908/93/16 на шість місяців.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу справ між суддями, враховуючи звільнення з посади судді-доповідача у справі ОСОБА_2, заяву ТОВ Мелітопольські теплові мережі про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі № 908/93/16 передано на розгляд судді Корсуну В.Л. Ухвалою від 27.02.2017 р. вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09.03.2017 о/об 12 год. 00 хв.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.03.2017 р., враховуючи перебування у відпустці судді Корсуна В.Л. з 06.03.2017 р. по 16.03.2017 р., зазначену заяву передано на розгляд судді Проскурякову К.В. Ухвалою від 09.03.2017 р. вказану заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 09.03.2017 о/об 12 год. 00 хв.

Ухвалою суду на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд заяви відкладався на 17.03.2017 р.

За письмовим клопотанням представника відповідача розгляд справи відбувався без фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів.

Представник відповідача присутній у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у заяві та просить суд відстрочити виконання рішення суду на шість місяців. В обґрунтування заяви зазначив, що оскільки основним видом господарськоої діяльності ТОВ Мелітопольські теплові мережі є надання послуг споживачам (у тому числі населенню) з централіхованого опалення м. Мелітополя. Станом на 01.02.2017 р. заборгованість споживачів перед відповідачем складає 72 407 809,31 грн. При цьому, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 217 від 18.06.2014р. Про затвердження Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з гарантованим постачальником природного газу, у відповідності до якого відповідачем відкриті спеціальні рахунки в АТ Ощадбанк для зарахування коштів, які надходять за спожиту споживачами теплову енергію. У відповідності до зазначеного Порядку, у розпорядженні відповідача залишається лише 8% грошових коштів, які надходять на спеціальні рахунки від споживачів за отриману теплову енергію, надану відповідачем. Цих коштів не вистачає на покриття заробітної плати працівникам підприємства, на оплату рахунків за електроенергію, холодну воду та підтримки нормальної роботи підприємства відповідача. Також зазначає, що на усі рахунки відповідача в установах банку накладено арешт. Підприємство знаходиться у важкому фінансовому стані і за результатами 2016 р. збитки підприємства становлять суму більше 55 млн. грн. Зазначає, що вказані виключні обставини свідчать про неможливість виконання судового рішення і можуть призвести до повної неплатоспроможності відповідача (банкрутства).

Крім того, представником відповідача було надано додаткові пояснення від 17.03.2017 р., відповідно до яких зазначено, що 03.11.2016 року було прийнято Закон України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачанняя і водовідведення за спожиті енергоносії. Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії. Пунктом 3 ст. 7 цього Закону, на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Вважає, що залишок заборгованості по справі № 908/93/16 підпадає під дію цього Закону, а відстрочення виконання рішення суду надасть можливість Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі відновлення господарської діяльності та скористатися правами передбаченими цим Законом. На виконання вимог ухвали від 09.03.2017 р. надав витребувані судом докази.

Представник позивача у судове засідання 17.03.2017 р. не зявився, надіслав на адресу суду письмові заперечення за вих. №14/5-24813 від 03.03.2017 р. на заяву про відстрочку виконання рішення від 11.03.2016 р. у справі №908/93/16. В обґрунтування заперечень зазначив, що відповідачу вже неодноразово судом надавалась відстрочка рішення від 11.03.2016 р. у справі 908/93/16 ухвалою суду від 20.04.2016 р. строком на 6 місяців та ухвалою від 31.10.2016 р. заяву повторно задоволено та надано відстрочку рішення ще на 2 місяці. Позивач не погоджується з заявою відповідача та вважає її необґрунтованою та безпідставною, з огляду на наступне. Свою заяву відповідач обґрунтовує скрутним фінансовим станом підприємства, у звязку з наявністю дебіторської заборгованості. Зазначає, що оскільки, судові рішення у відповідності до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України є обовязковими до виконання на всій території України, посилання відповідача на незадовільний фінансовий стан за змістом ст. 121 ГПК України, не може вважатися обставиною, що може слугувати підставою для відстрочки виконання рішення суду. Вважає, що відповідачем не було надано доказів наявності тих виключних обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно ст. 121 ГПК України та п. 7.3 Постанови, а саме: доказів загрози банкрутства, доказів відсутності коштів на банківських рахунках, доказів відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення. Відповідачем не було надано доказів відсутності активів (коштів, майна), за рахунок яких можливо погасити вказану заборгованість. Сам по собі факт відсутності у боржника грошових коштів вважає не доведеним відповідачем та таким, що не може свідчити про не можливість виконання рішення суду. Крім того, звертає увагу суду на те, що незважаючи на показник прибутковості господарської діяльності позивача, його дебіторська заборгованість станом на 30.06.2016 р. становила 32 820 471 тис. грн.; кредиторська заборгованість станом на 30.03.2016 р. становила 36 904 521 тис. грн. Внаслідок зовнішньополітичних чинників, у звязку із втратою контролю над ПАТ Чорноморнафтогаз та інших підприємств, що знаходяться на території АР Крим, позивач відобразив в своїй звітності знецінення інвестицій у вказаних підприємствах в сумі 899 806,00 тис. грн. , підприємств що перебувають на території Луганської та Донецької областей знецінення інвестицій у частці підприємств становить 61 179 тис. грн. Збитки понесені позивачем на окупованих територіях складають 2 145 563 тис. грн. ( 2014 рік: 1 710 073 тис. грн.) , собівартість несанкціоновано відібраного газу в зоні АТО у сумі 1 510 368 тис. грн. (2014 рік: 1 371 221 тис. грн.). Крім цього, на червень-липень 2016 року на виконанні в органах Державної виконавчої служби перебувало 2 419 виконавчих документів на загальну суму стягнення на користь позивача близько 20, 902 млн. грн. З вказаної кількості по 381 виконавчому документу стягненню підлягає більше 9,511 млн. грн. з боржників на території Луганської, Донецької областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя. Враховуючи викладене, вважає, що позивач в свою чергу також має велику кредиторську заборгованість перед своїми контрагентами станом на 30.06.2016 р. 36 904 521 тис. грн. та фактично не має фінансової можливості відстрочити та/або розстрочити виконання зобовязань своїх контрагентів. Слід враховувати ще ту обставину, що заборгованість у справі №908/93/16 за рішенням суду від 11.03.2016 р. виникла саме з вини відповідача. Вважає, що надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі призводить до істотного порушення майнових інтересів позивача внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобовязання. Просить суду у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі про надання чергової відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016 р. у справі №908/93/16 відмовити у повному обсязі.

Крім того, позивач надав клопотання за вих. №14/5-300В від 16.03.2017 р. про розгляд заяви про надання відстрочки виконання рішення суду строком на 6 місяців від 27.02.2017 р. без участі представника позивача, у звязку відсутності можливості забезпечити явку представника у судове засідання. На виконання вимог ухвали суду від 09.03.2017 р. надав витребувані документи.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони мають право брати участь у господарських засіданнях. Оскільки зміст норми не передбачає обовязку сторін брати участь в судових засіданнях, незявлення повноважних представників сторін в судові засідання є реалізацією процесуального права сторони.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Заява розглядається за відсутності представника стягувача, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши заяву відповідача про надання відстрочки виконання судового рішення на шість місяців та матеріали справи, суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р., господарський суд, на підставі статті 121 ГПК України, має право, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р., підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

На підтвердження сплати суми основного боргу за рішенням суду від 11.03.2016 р. відповідач надає лист звернення за вих. №123 від 24.02.2017 р. до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, яким повідомляє про повне погашення суми основного боргу в розмірі 2 673 046,27 грн., надає платіжні доручення, як доказ погашення заборгованості та на підставі викладеного просить закінчити виконавче провадження.

ПАТ НАК Нафтогаз не надав підтвердження сплати відповідачем суми боргу в повному обсязі або частково за зазначеним рішенням суду.

З наданих відповідачем платіжних доручень, судом не вбачається, що кошти були сплачені ним саме за спірним рішення суду. Також, суд зазначає що з розподільчого рахунку з якого ТОВ Мелітопольські теплові мережі сплачувало заборгованість за основною сумою боргу, відповідач також мав право з вказаного рахунку сплачувати 3 % річних, пеню та інфляційні втрати, які стягнуто за рішенням суду у цій справі.

Відповідачем не надано доказів того, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження , щодо примусового виконання наказу від 04.04.2016р. у справі №908/93/16 здійснювались заходи примусового виконання вказаного рішення суду.

Пунктом 3 ч.1 ст. 7 Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачанняя і водовідведення за спожиті енергоносії встановлено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

З платіжних доручень, наданих відповідачем вбачається, що останній платіж було здійснено 04.01.2017 р. А отже, списанню будуть підлягати 3% річних, інфляційні та пеня, враховуючи погашення відповідачем суми основного боргу до набрання чинності Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачанняя і водовідведення за спожиті енергоносії, а саме до 30.11.2016 р.

Пунктом 10 ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "ОСОБА_1 України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем);

Перехідними положеннями Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачанняя і водовідведення за спожиті енергоносії було внесено зміни до Закону України "Про виконавче провадження" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 30, ст. 542) , а саме доповнено частину четверту ст.. 34 Закону: "4. Виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду".

Крім того, відповідачем не надано доказів включення підприємства до реєстру на виконання вимог ст. 3 вказаного Закону.

Розглянувши вказану заяву та додані до неї документи, суд враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх тяжкий фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави, соціальне значення обох підприємств, ступінь вини відповідача у виникненні спору, часткове погашення відповідачем заборгованості на виконання рішення суду від 11.03.2016 р. у справі №908/93/16, надання вже двічі відповідачу відстрочки виконання рішення у цій справі, не надання відповідачем належних та допустимих доказів знаходження підприємства в процесі реструктуризації, загрози банкрутства підприємства, відсутності коштів на банківських рахунках, відсутності майна, на яке можливо звернути стягнення, а також те що ПАТ НАК Нафтогаз також перебуває у скрутному фінансовому становищі, суд не вбачає підстав для надання відстрочки виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016 р. у справі №908/93/16 строком на 6 місяців.

Разом з тим, суд також враховує, що випадку включення відповідача до реєстру відповідно до Закону України Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачанняя і водовідведення за спожиті енергоносії, відповідно до ст. 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій та у разі погашення або списання заборгованості по штрафним санкціям ПАТ НАК Нафтобаз, виконавче провадження буде закінчено.

Керуючись ст. ст. 75, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Мелітопольські теплові мережі про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 11.03.2016р. по справі № 908/93/16 на шість місяців відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

СуддяК.В.Проскуряков