Рішення № 65408691, 17.03.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.03.2017 Справа № 904/1513/17

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Яковлєвій А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро

до Дніпропетровського національного університету імені ОСОБА_1, м. Дніпро

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 3478910грн.34коп., пені у розмірі 15975грн.37коп., 3% річних у розмірі 1711грн.65коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 20.12.2016р.

Від відповідача: ОСОБА_3, дов. №88-552-61 від 06.03.2017р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" звернулось до Дніпропетровського національного університету імені ОСОБА_1 з позовом про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 3478910грн.34коп., пені в розмірі 15975грн.37коп. та 3% річних в розмірі 1711грн.65коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р., в частині розрахунків за поставлений природний газ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2017р. порушено провадження у справі та призначене судове засідання.

09.03.2017р. відповідач надав відзив на позов, в якому визнає позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 3478910грн.34коп. та просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та 3% річних. В обґрунтування правової позиції відповідач стверджує, що природний газ на суму 3478910грн.34коп. був поставлений поза межами договору на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р., внаслідок чого пеня та 3% річних не підлягають нарахуванню на суму боргу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, встановив.

11.05.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі постачальник) та Дніпропетровським національним університетом імені ОСОБА_1 (далі споживач) підписаний договір на постачання природного газу №1141021UKRSB056 (далі договір). Відповідно до положень зазначеного договору постачальник зобовязується передати у власність споживачу в 2016 році та у січні 2017 року природний газ, а споживач зобовязується прийняти та оплатити вартість газу в розмірах, строки та порядку, що визначені договором (пункт 1.1 договору в редакції додаткової угоди №5 від 30.12.2016р.).

Додатковою угодою №5 від 30.12.2016р., сторони доповнили договір на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р., пунктом 1.2.1, згідно якого плановий обсяг постачання газу у січні 2017р. становить до 376,159тис.куб.м. газу.

Відповідно до пункту 2.3 договору обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період, що підлягає оплаті споживачем, визначається на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заявці приєднанні до договору розподілу природного газу, укладеного між оператором ГРМ та споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених кодексом ГРМ.

Згідно з пунктом 2.5 договору коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 01 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 15 календарних днів до початку розрахункового місяця.

За приписами пункту 2.6 договору коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 15 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 15 числа розрахункового місяця.

Коригування (перегляд) планових місячних обсягів природного газу на 25 число розрахункового місяця здійснюється за письмовою заявою споживача постачальником у разі, якщо споживач повідомив постачальника про зміну планових обсягів газу не менше ніж за 6 робочих днів відповідно до 25 числа розрахункового місяця (пункт 2.7 договору).

Положеннями пункту 3.2 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 31.01.2017р.) визначено, що ціна газу становить 7599грн.83коп. за 1000куб.м., крім того ПДВ 1519грн.97коп., всього з ПДВ 9119грн.80коп.

Згідно з пунктом 3.6 договору (в редакції додаткової угоди №6 від 31.01.2017р.) загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого споживачеві за даним договором і становить 3430503грн.34коп., у т.ч. ПДВ 571750грн.56коп.

Пунктом 4 додаткової угоди №6 від 31.01.2017р. сторони встановили, що вказана додаткова угода набуває чинності з дати її підписання сторонами і поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2017р.

За умовами пункту 4.2.1 договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання передачі природного газу, які надаються постачальником.

Відповідно до пункту 5.4.9 договору у разі необхідності різкої зміни обсягів споживання газу (більш ніж на 50% від середньодобового обсягу) споживач зобовязаний повідомити про це постачальника та оператора ГРМ не пізніше ніж за три доби до такої зміни.

Пунктом 6.2.1 договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Згідно з пунктом 11.1 договору (в редакції додаткової угоди №5 від 30.12.2016р.), цей договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.03.2017р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в січні 2017р. поставив відповідачу 757,627тис.куб.м. газу на суму 6909403грн.68коп., що підтверджується актом приймання передачі природного газу №ДОЗ00004898 від 31.01.2017р. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Відповідач у своєму відзиві, визнає факт отримання від позивача протягом січня 2017р. природного газу на загальну суму 6909403грн.68коп., згідно з актом приймання передачі природного газу №ДОЗ00004898 від 31.01.2017р. При цьому, відповідач стверджує, що природний газ на суму 3478910грн.34коп., поставлений позивачем в січні 2017р., був поставлений поза межами договору на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р., оскільки вказаний обсяг поставки газу не був узгоджений сторонами.

Як вбачається з пунктів 2.5, 2.6, 2.7 та 5.4.9 договору, обовязок повідомити постачальника про зміну обсягів споживання газу покладений саме на споживача.

Крім того, акт приймання передачі природного газу №ДОЗ00004898 від 31.01.2017р., підписаний саме до договору на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р. Вказаний акт підписаний та скріплений печатками сторін без зауважень та заперечень до нього.

Під час здійснення поставки природного газу на суму 3478910грн.34коп., договір на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р. був чинний. Матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами укладались інші угоди щодо поставки природного газу протягом січня 2017р.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що поставка природного газу протягом січня 2017р., згідно з актом приймання передачі природного газу №ДОЗ00004898 від 31.01.2017р. на суму 6909403грн.68коп., відбувалась в межах договору на постачання природного газу №1141021UKRSB056 від 11.05.2016р.

З урахуванням викладеного, обовязок відповідача оплатити природний газ, отриманий на підставі акту приймання передачі природного газу №ДОЗ00004898 від 31.01.2017р., виник 10.02.2017р.

Дніпропетровський національний університет імені ОСОБА_1 розрахувався за природний газ, отриманий протягом січня 2017р. частково, сплативши позивачу 14.02.2017р. грошові кошти в сумі 3430493грн.34коп. При цьому, вказана оплата була здійснена із порушення строків оплати, визначених договором. Крім того, на теперішній час залишається несплаченим природний газ, поставлений позивачем відповідачу протягом січня 2017р. на суму 3478910грн.34коп.

З огляду на викладене, обовязок відповідача з оплати природного газу на суму 3478910грн.34коп. є таким, що настав.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобовязання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обовязковості договору для виконання сторонами.

Згідно статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Відповідачем не були виконані грошові зобовязання, доказів припинення відповідних зобовязань перед позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно із положенням статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 3478910грн.34коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.

Крім того, позивач на підставі пункту 6.2.1 договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 13.02.2017р. по 17.02.2017р. в розмірі 15975грн.37коп.

Перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства, зокрема, положенням пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Вказані суми є заходом відповідальності за неналежне виконання зобов'язання відповідачем.

За приписами пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суд при винесенні рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

За власною ініціативою суд зменшує розмір штрафних санкцій, а саме - пені з 15975грн.37коп. до 5000грн.

При цьому, у разі коли господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення суму 3% річних в розмірі 1711грн.65коп. за загальний період з 13.02.2017р. по 17.02.2017р.

Перевіривши розрахунок суми 3% річних, суд встановив, що він зроблений вірно та відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних в розмірі 1711грн.65коп.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись нормами статей Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Дніпропетровського національного університету імені ОСОБА_1 про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 3478910грн.34коп., пені в розмірі 15975грн.37коп. та 3% річних в розмірі 1711грн.65коп. задовольнити частково.

Зменшити розмір пені з 15975грн.37коп. до 5000грн.

Стягнути з Дніпропетровського національного університету імені ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: 02066747; місцезнаходження: 49010, м. Дніпро, просп. Гагаріна, буд. 72) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (ідентифікаційний код: 39572642; місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 2) суму основної заборгованості в розмірі 3478910грн.34коп., пеню в розмірі 5000грн.00коп., 3% річних в розмірі 1711грн.65коп. та судовий збір в розмірі 52448грн.96коп.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

В судовому засіданні від 14.03.2017р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 20.03.2017р.

Суддя ОСОБА_4