ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
20 березня 2017 року Справа № 904/11141/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г.розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 рокуу справі Господарського суду№ 904/11141/16 Дніпропетровської областіза позовомПершого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонінвестгрупп"; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство з питань нотаріату та банкрутства"; 3. Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району провитребування нежитлового приміщення №60, що розташоване на першому поверсі поз. 1-12 житлового будинку (літ. А-5) по вул. Орловській в м. Дніпрота за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб"доПершого заступника прокурора Дніпропетровської областіпроусунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням №60, що розташоване на першому поверсі поз. 1-12 житлового будинку (літ. А-5) по вул. Орловській в м. ДніпроВ С Т А Н О В И В :
подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" (далі - скаржником) касаційна скарга від 23.01.2017 року на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року у справі №904/11141/16 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Частинами 3, 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, передбачено, що касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати судового збору.
Згідно з частинами 1, 3 статті 237 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до частини 2 статті 36 ГПК України, письмові докази подаються до господарського суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно з пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі та якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Як вбачається з поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" касаційної скарги від 23.01.2017 року, її підписано ОСОБА_4 із зазначенням про підтвердження її повноважень на підписання касаційної скарги від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" документами, які надані суду раніше та містяться в матеріалах справи.
Однак, в матеріалах справи №904/11141/16, які надійшли до Вищого господарського суду України разом із касаційною скаргою, відсутні докази уповноваження ОСОБА_4 на представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" з правом на касаційне оскарження судових рішень в порядку статті 237 ЦК України.
Оскаржувану ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду прийнято 26.12.2016 року (том 1, а.с. 87), а касаційну скаргу подано 25.01.2017 року, що вбачається з відтиску штампа вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду, тобто, після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подання касаційної скарги. При цьому, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, не додав до касаційної скарги клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, а також не клопотав про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у касаційній скарзі з наведенням поважності причин його пропуску.
Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №1774-VIII від 06.12.2016 року, чинним з 01.01.2017 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016 року, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року становив 1 600 грн.
Отже, за подання скаржником у січні 2017 року касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 26.12.2016 року про повернення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу суду першої інстанції від 13.12.2016 року про повернення зустрічної позовної заяви, підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 600 грн.
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із касаційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
З матеріалів касаційної скарги від 23.01.2017 року вбачається, що скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення у встановлених порядку і розмірі, при цьому, в пункті 1 прохальної частини касаційної скарги заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване важким фінансовим станом товариства, зумовленим не тільки світовою фінансовою кризою, але й складною економічною ситуацією, яка склалася в Україні із курсом іноземних валют відносно гривні.
Оцінивши доводи скаржника, наведені в обґрунтування наявності підстав для звільнення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду від 26.12.2016 року у даній справі, колегія суддів касаційного суду не знаходить підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" про звільнення сплати судового збору, оскільки в силу статті 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов'язані із складним фінансовим становищем підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати.
З огляду на таке, колегія суддів касаційного суду відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року у справі №904/11141/16.
За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" від 23.01.2017 року не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції і підлягає поверненню на підставі пунктів 1, 4, 5 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, статтею 8 Закону України "Про судовий збір", пунктами 1, 4, 5 частини 1 статті 1113, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року у справі №904/11141/16.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренессанс-Клуб" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 року у справі №904/11141/16 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко
Судове рішення № 65408610, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 20.03.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/11141/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: