Постанова № 65407907, 14.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-13519/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Межевича М.В.

За участю секретаря: Івченка М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФІНПРО» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ФІНПРО» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання відсутності повноважень, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «ФІНПРО» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві та до ДПФ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0004573530 від 25.05.2011 року та №0004583530 від 25.05.2011 року, про визнання відсутності повноважень у ДПА у м. Києві на вчиненні дій по передачі частини матеріалів до ДПІ у Печерському районі для прийняття останньою податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач Приватне підприємство «ФІНПРО» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини.

Державною податковою адміністрацією у м.Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства "Фінпро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-майнових операцій з ПП "ТД "Фаворит Плюс" за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2010 р.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2011 р. № 26/35-30/33884595 у якому зазначено встановлені наступні порушення:

- п. 3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 10.1 ст. 10 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого ПП "Фінпро" занижено податок на прибуток на загальну суму 44276,5 грн., в т.ч. за IV квартал 2008 р. в сумі 7279,5 грн., в І кварталі 2009 р. в сумі 35 647,16 грн., в ІІ кварталі 2009 р. в сумі 1350,00 грн.;

- пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "Фінпро" безпідставно завищено податкового кредиту посадовими особами ПП "Фінпро" при розрахунках з ПП "ТД "Фаворит" призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в жовтні 2008 р. в сумі 3124,00 грн. та в листопаді 2008 р. в сумі 2700,00 грн., також підлягає зменшенню данні по особовій картці платника ПДВ в графі "залишок від'ємного значення попереднього періоду" в вересні 2008 р. в сумі 3124,00 грн., в лютому 2009 р. в сумі 11515,00 грн., в березні 2009 р. в сумі 19442,00 грн., в квітні 2009 р. в сумі 28260,00 грн.

За результатами перевірки та складеного акту від 11.05.2011 р. № 26/35-30/33884595 податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 25.05.2011 р. № 0004573530, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 55 346,00 грн., в тому числі за основним платежем в розмірі 44 277,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 069,00 грн.;

-від 25.05.2011 р. № 0004583530, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 5 824,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 456,00 грн.

17.05.2011 р. ПП "Фінпро" надіслало до ДПА у м.Києві заперечення на акт перевірки. Листом ДПА у м.Києві № 5913/10/35-310 від 03.06.2011 р. "Про результати розгляду заперечення" позивача було повідомлено про обґрунтованість прийнятого рішення та відповідність його вимогам чинного законодавства акту перевірки.

Не погоджуючись із наданою відповіддю, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом про визнання протиправними дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 05.09.2011 року по справі № 2а-8716/11/2670 позов Приватного підприємства "Фінпро" задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної податкової адміністрації у м.Києві щодо розгляду заперечень Приватного підприємства "Фінпро" на акт перевірки № 26/35-30/33884595 від 11.05.2011 року із порушенням строку, встановленого пунктом 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України. Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової адміністрації у м.Києві щодо недолучення до акту перевірки № 26/35-30/33884595 від 11.05.2011 року заперечень Приватного підприємства "Фінпро" та висновку про результати розгляду заперечень Приватного підприємства "Фінпро". Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової адміністрації у м.Києві щодо не запрошення представника Приватного підприємства "Фінпро" на розгляд його заперечень на акт перевірки № 26/35-30/33884595 від 11.05.2011 року.

За результатами первинного адміністративного оскарження, Державною податковою адміністрацією у м.Києві прийнято рішення від 08.08.2011 р. № 8099/10/25-114, яким податкові повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0004583530 та № 0004573530 залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною податковою адміністрацією України прийнято рішення від 08.09.2011 р. № 16357/6/25-0115, яким податкові повідомлення-рішення від 25.05.2011 р. № 0004583530 та № 0004573530 та рішення, прийняте за результатами розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання відсутності повноважень у ДПА у м Києві на вчиненні певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31.05.2011 р. по справі № 2а-5894/11/2670 за позовом ПП "Фінпро" до голови Державної податкової адміністрації у м.Києві Нізенка О.В. про визнання протиправним наказу від 08.04.2011 № 223 про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Отже, питання законності дій податкового органу щодо призначення позапланової невиїзної документальної перевірки вирішено вищезазначеним судовим рішенням..

Відповідно до положень пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Кодексом.

При цьому, положеннями Податкового кодексу України не вказується співробітниками якого саме органу ДПС можуть проводитися перевірки.

Згідно статті 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Відповідно до ч. 4 ст. 4 зазначеного Закону державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

ДПІ у Печерському районі ДПС на час виникнення спірних правовідносин була підпорядкована ДПА України у м.Києві, а отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що ДПА у м.Києві в межах повноважень, наданих їй чинним законодавством, мала правові підстави для направлення до ДПІ у Печерському районі м.Києва для прийняття відповідного рішення матеріалів позапланової невиїзної перевірки ПП "Фінпро" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-майнових операцій з ПП "ТД "Фаворит Плюс" за період з 01.04.2008 року по 31.12.2010 року.

Тому, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції, яка стосується відмови у задоволенні позовних вимог про визнання відсутності повноважень у ДПА у м. Києві на вчинення дій по передачі частини матеріалів перевірки до ДПІ у печерському арйоні м. Києва для прийняття останньою податкових повідомлень-рішень, є законною і підстав для її скасування не має.

Що стосується постанови суду про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.05.2011 року, то колегія суддів вважає, що в цій частині постанова суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування.

Згідно пп.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Як зазначено у акті перевірки саме вищезазначені норми Законів були порушені позивач під час господарської діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податкі, а тому для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Як встановлено судом, Приватне підприємство "Фінпро" зареєстровано Дніпровською районною у м.Києві державною адміністрацією, взято на облік у ДПІ у Печерському районі м.Києва, зареєстровано платником податку на додану вартість. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля сільськогосподарською технікою.

Предметом перевірки податкового органу стали фінансово-господарські взаємовідносини позивача з ПП "ТД "Фаворит Плюс".

В межах господарської діяльності позивачем ТОВ «Фінпро» були укладені ряд договорів купівлі-продажу з ПП «ТД «Фаворит Плюс», а саме: №28-11 від 28.11.2008 р.(т.1,а.с. 106-107); № 29-11 від 29.11.2008 р. (т. 1, ах. 116-117); №21-01 від 21.01.2009 р. (т.1, а.с. 112-113); №2-02 від 12.02.2009 р. (т.1, а.с. 126-127); №1-04 від 21.04.2009 р.(т.1 а.с. 142-143).

Предметом вищевказаних договорів є виготовлення по технічній документації покупця та продаж останньому товару - обладнання (деталей та вузлів) сіль господарського призначення для малогабаритної сільгосптехніки (мотоблоки, мотокультиватори (грунтофрези), інші). ПП «Фінпро» самостійно розробляло навісне обладнання для імпортної сільськогосподарської техніки з метою зменшення його вартості, збільшення асортименту та посилення ефективності.

Всього було поставлено навісне обладнання за наступним найменуванням: копач С32-000.СД, корпус плуга ПМ-2, кронштейн КР-20С, стопор С11-03.001А, стойка С24-100.СБ, колесо КО-50*18, поводок ОК-Д-02, полувісь ПО-6, колесо КО-50*18, стойка ОК-Д-01, стойка ОК-Д-01-01, гряділь ГР-5, напіввісь диференційна ПО-СД, ємність КО-50*18, лапа бритва, окучник ОК-І, окучник С-38, ступиця диференціалу СТ-Д-000, напіввісь ПСДУ, напіввісь ПНДУ, напіввісь ПО85-000, напіввісь ПО120-000, колесо КО70*13, що підтверджується специфікаціями: № 1 від 28.11.2008 р., №1 від 21.01.2009 р., № 1 від 29.11.2008 р., № 1 від 12.02.2009 р., № 2 від 23.02.2009 р., №3 від 16.03.2009 р., № 4 від 30.03.2009 р. № 1 від 21.04.2009 р. (т.1 а.с. 107, 113, 117, 127, 128, 143) та видатковими накладними ( т.1 а.с. 105, 111, 115, 124, 125, 134, 135, 141, 100).

За товар покупець сплачував на підставі виставлених продавцем рахунків - фактур (т.1 а.с. 104,114, 121, 123, 132, 133), відповідно платіжних доручень (т.1 а.с. 99, 104, 110, 114, 120, 123, 125, 134, 135, 141). Факт оплати за товар підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 103, 110, 114, 120, 122, 131, 132, 140).

За умовами договорів якість товару повинна відповідати технічній документації покупця.

Як вбачається з матеріалів справи, апелянт в ході проведення адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень на розгляді скарги в ДПА у м. Києві 21.07.2011 р. надавав оригінали креслень обладнання та робочих органів, отриманих від ПП «ТД Фаворит плюс», що підтверджено підписами начальника відділу апеляцій ДПА у м. Києві Котовою О.Л. та ГДПРІ Дорошук Л.О. у «Протоколі розгляду скарги ПП «Фінпро» від 21.07.2011 року.

Будь яких заперечень щодо наданих на розгляд скарги креслень (технічної документації) від відповідачів не надходило. Поставлене ПП «ТД «Фаворит плюс» обладнання не входить до Переліку продукції, що підлягає обоє 'язковій сертифікації в Україні затвердженого Наказом № 28 від 01.02.2005 року Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики

Судовою колегією було витребувано від ТОВ «Фінпро», а товариством надано на дослідження суду технічну документацію (креслення) на навісне обладнання сільгосппризначення, що поставлялось ПП «ТД «Фаворит плюс», копію диплома к.т.н на окремі типи навісного обладнання директора ТОВ «Фінпро» ОСОБА_8, який є фахівцем з питань механізації сільського господарства та працівника товариства ОСОБА_7, які отримали патенти на корисну модель, зокрема, патент № 51392 на копач для коренебульбоплодів, зареєстрований 12.07.2010 р. в єдиному державному реєстрі патентів України на корисні моделі та патент № 47720, зареєстрований 25.02.2010 року.

Відповідно умов договорів товар поставлявся на склад покупця родавцем своїми засобами і за свій рахунок.

Як вбачається із постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 09.08.2011 року та від 24.11.2011 року, прийнятих оперуповноваженим ВДСБЕК Подільського РУ ГУ МВС України в м Києві Бузніком Д.В., в ході перевірки були опитані в якості свідків співробітники ПП «Фінпро» та ПП Технічний центр «Садово-городня техніка», які пояснили, що передавали технічну документацію на робочі органи громадянину ОСОБА_9, який діяв від імені ПП ТД «Фаворит плюс», та отримували від нього документи (видаткові накладні, приймали поставлену продукцію. Продукція поставлялась особисто гр. ОСОБА_9 автотранспортом. Отримане від ПП «ТД «Фаворит плюс» навісне обладнання в подальшому постачалось від ПП «Фінпро» разом з імпортованими мотоблоками (грунтофрезами) або окремо оптовими (дрібнооптовими) партіями іншим покупцям, які в свою чергу здійснювали роздрібний продаж кінцевим покупцям - споживачам малогабаритної сільськогосподарської техніки.

Імпорт ПП «Фінпро» мотоблоків та мотокультиваторів (грунтофрез) у 2008-2010 роках підтверджується вантажно-митними деклараціями за цей період, які дослідженні судом апеляційної інстанції.

Імпортовані мотоблоки та мотокультиватори (грунтофрези) підлягали сертифікації у спірному періоді і апелянт здійснював сертифікацію продукції, що ввозилась в Україну. Копії зазначених сертифікатів також було досліджено в ході апеляційного розгляду справи.

Оскільки ПП «Фінпро» не здійснював продаж мотоблоків і мотокультиваторів та навісного обладнання до них - кінцевим споживачам зазначеної продукції, інструкції по використанню розроблялись ТОВ «Технічний центр «Садово-городня техніка», яка здійснювала продаж кінцевим споживачам .

Крім того, судом апеляційної інстанції було встановлено, що отримане від ПП «ТД «Фаворит плюс» навісне обладнання в подальшому постачалось ВАТ «Богуславська сільгосптехніка» договір купівлі-продажу № 14 від 28.04.2010 pоку, TOB «Нові енергетичні технолргії-плюс» договори купівлі-продажу № 01/03 від 03.03.2009 p. (т.1 а.с.148-149) та № 01/04 від 08.04.2009 року, ПП «Технічний центр «Садово-городня техніка» договори купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 02/01 від 04.01.2010 p. (т.1 а.с. 152-153), № 01/09 від 07.09.2007 p. (т.1 а.с. 158-159), № 01/01 від 03.01.2011 pоку, ФОП ОСОБА_10 договори купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 5/12 від 25.12.2007 p. (т.1 а.с. 162-163), №3/12 від 25.12.2010 року, ФОП ОСОБА_11 № 4/12 від 25.12.2010 p. (т.1 а.с. 156-157), № 4/08 від 01.08.2008 pоку.

Як пояснив в судовому засіданні представник апелянта все отримане від ПП ТД «Фаворит плюс» навісне обладнання постачалось вище переліченим покупцям з отриманням прибутку ПП «Фінпро». Придбання продукції і її продаж здійснювались за різними цінами, у зв»язку з чим позивач отримував доходи від своєї господарської діяльності, сплачував з отриманих доходів податки.

Зокрема, представник апелянта пояснив, що продукцію під найменування «Гряділь ГР-5» він придбав у ГШ ТД «Фаворит плюс» за ціною 120,85 грн, що підтверджується видатковою накладною №ФА-0000619 від 25.02.2009 р. (т.1 а.с.125), поставлений товар на ВАТ «Богуславська сільгосптехніка» був за ціною 145,02 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000040 від 23.06.2010 р.. Аналогічний товар поставлений ФОП ОСОБА_10 за ціною 145,02 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000071 від 20.11.2009 р. (т.2 а.с.132).

Аналогічним чином, позивач придбавав іншу продукцію у контрагента та продавав її по вищій ціні, отримавши від такої діяльності економічний ефект.

Отже, колегія суддів вважає, що придбання позивачем у ПП «ТД «Фаворит Плюс» відповідного товару за договорами купівлі-продажу та подальша реалізація придбаного товару за більш вищою ціною іншим суб'єктам господарської діяльності свідчить про наявність економічного змісту (господарської мети) у всіх господарських операціях ТОВ «Фінпро».

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що імпортована сільгосптехніка (мотоблоки, мотокультиватори (грунтофрези), мотокоси, інші) зберігались на орендованих у ВАТ «Облагротехсервіс» складських приміщеннях (60 палетомісць), що підтверджується договором оренди № 47 від 01.01.2008 р. з додатками та документами що підтверджують сплату за оренду складських приміщень, в'їзд автотранспорту на територію та навантажувально-розвантажувальні роботи - рахунки-фактури, платіжні доручення та банківські виписки (т.З а.с.236-250). '

За умовами договору купівлі-продажу № 14 від 28.04.2010 р. (т.1 а.с.144-147) з ВАТ «Богуславська сільгосптехніка» - покупець забирає товар зі складу продавця самостійно.

За умовами договору купівлі-продажу № 01/03 від 03.03.2009 р. (т.1 а.с.148-149) та № 01/04 від 08.04.2009 р. (т.1 а.с. 150-151) з TOB «Нові енергетичні технології-плюс» - продавець постачає товар покупцю зі складу продавця.

За умовами договорів купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 02/01 від 04.01.2010 р. (т.1 а.с. 152-153), № 01/09 від 07.09.2007 р. (т.1 а.с. 158-159), № 01/01 від 03.01.2011 р. (т.1 а.с. 160-161) з ПП «Технічний центр «Садово-городня техніка» - Покупець надає Продавцю частину площі для зберігання свого товару.

За умовами договорів купівлі-продажу з відстрочкою платежу № 5/12 від 25.12.2007 р. (т.1 а.с. 162-163), №3/12 від 25.12.2010 р. (т.1 а.с. 154-155) з ФОП ОСОБА_10 та № 4/12 від 25.12.2010 р. (т.1 а.с. 156-157), № 4/08 від 01.08.2008 р. (т.1 а.с. 164-165) з ФОП ОСОБА_12 - датою поставки товару вважається дата отримання товарів Покупцем зі складу Продавця.

Позивачем після перевірки було проведено інвентаризацію залишків ТМЦ, отриманих від ПП «ТД «Фаворит плюс», станом на 16.11.2015 року. Результати інвентаризації надавались до податкового органу разом із запереченнями, вих. № 05/05 від 17.05.2011 р. на акт перевірки (т.1 а.с.58).

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем здійснювався бухгалтерський облік отриманих від ПП «ТД «Фаворит плюс» товарно-матеріальних цінностей, що підтверджується витягами з Картки рахунку 281: (т.1 а.с. 234, 239-246; т.2: а.с.1, 4-6, 12-13, 18-19, 24, 29-32, 37-38, 43, 47-48, 53-54, 59-61, 66-89, 100-101, 106-107, 112, 117-118, 123-124, 135, 139-141, 148-152, 156-157, 161-162, 167, 173). Результати господарських операцій з придбання у ГШ «ТД «Фаворит плюс» і подальшого продажу товарно-матеріальних цінностей були відображені товариством у податковому обліку, що підтверджується податковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних та Додатків № 5 до податкових декларацій з ПДВ..

На час здійснення спірних господарських операцій у товаристві працювала необхідна кількість кваліфікованого персоналу, що підтверджується довідками за формою № 1-ДФ за відповідний період, які подавались до ДПІ у Печерському районі м. Києва (т.4 а.с.З8-45).

Також позивачем до справи надані рахунки-фактури, видаткові накладні, банківські виписки, що доказують продаж ПП «ТЦ «Садово-городня техніка» мотоблоків (грунтофрез) разом з поставленим ТОВ «Фінпро» навісним обладнанням - кінцевим споживачам, фізичним особам: ОСОБА_13 (т.2, а.с. 176-179), ОСОБА_14 (т.2 а.с. 180-1830, ОСОБА_15 (т.2, а.с. 185-188), ОСОБА_16 (т.2 а.с. 190-193), ОСОБА_17 (т.2 а.с. 194-197), ОСОБА_18 (т.2 а.с. 199-202), ОСОБА_19 (т.2 а.с. 204-207), ОСОБА_20 (т.2 а.с.209-212) і іншим, (т.2 а.с. 176 - т.3 а.с.205), які сплачували за придбану сільгосптехніку безготівковим способом на розрахунковий рахунок позивача в банку. Зазначені документи надають можливість встановити весь ланцюг постачання придбаного у ПП «ТД Фаворит плюс» навісного обладнання для малогабаритної сільськогосподарської техніки - до кінцевого споживача, що підтверджує факт реальності господарських операцій між позивачем та ПП «ТД «Фаворит плюс».

Судова колегія приймає до уваги доводи представника позивача про те, що товариство особисто після проведеної перевірки звернулось до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, надало всі наявні докази і свідчення для проведення повної і об'єктивної перевірки з метою офіційного з'ясування всіх обставин господарських операцій між ПП «Фінпро» і ПП «ТД «Фаворит плюс».

Що стосується вироку Ленінського районного суду м. Вінниці у кримінальній справі № 1-452 ( т.4, а.с.36-37), судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до даного вироку було визнано винною ОСОБА_21 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 205 ч 2 КК України оскільки остання вичнила дії, пов'язані зі створенням суб'єкта підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивного підприємництва), що завдало великої матеріальної шкоди державі. ТОВ «Фінпро» або його посадові особи не були фігурантами зазначеної кримінальної справи, не надавали свідчення чи пояснення, не витребувались документи, пов'язані з укладеними між позивачем та Приватним підприємством договорами. Господарські операції між ПП «ТД «Фаворит плюс» і ПП «Фінпро» у кримінальній справі також не досліджувались.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україна».

Первинний документ у розумінні ст.1 Закону має містити дві обов»язкові ознаки: відомості про господарську оперцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно ст. 1 Закону господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов»язань, власному капіталі підприємства. Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Надані представником позивача документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «ДП «Фаворит плюс».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ТОВ «Фінпро» не здійснювало фіктивну діяльність та не вчиняло незаконних дій, а отже відповідальність за протиправні дії інших осіб не повинно нести.

Також чинне законодавство України покладає відповідальність на особу, яка вчинила порушення певних норм податкового законодавства, і не містить норм, які можуть бути підставою для притягнення до відповідальності іншого суб'єкта господарювання.

Податковий орган в судовому засіданні не заперечував господарської діяльності ПП «Фінпро» щодо придбання самостійно розробленого навісного обладнання для імпортної сільськогосподарської техніки, замовлення такої техніки, її придбання та подальшої реалізації з отриманням відповідної економічної вигоди.

Представник апелянта зазначив, що у зв'язку із вироком суду податковий орган вважає, що ПП «ТД «Фаворит плюс» не міг виготовляти такої техніки, а позивач придбавати у підприємства таке обладнання.

Проте, доказів, які б свідчили, що позивач придбав техніку в іншого підприємства чи виготовив її самостійно податковий орган не надав.

Не надано представником відповідачів доказів про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку, відсутність первинних документів обліку.

Згідно з статтею 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив:

« 70. І, нарешті, що стосується зусиль для попередження обманних зловживань системою оподаткування ПДВ, Суд визнає, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

71. Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1».

Аналогічну позицію займав Верховний Суд України, який у постанові від 11 грудня 2007 року (справа № 21-1376во06 ) дійшов висновку, що «у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту».

Колегія суддів вважає, що, здійснюючи господарську діяльність за договорами, що укладені між ПП «ТД «Фаворит плюс» та ТОВ «Фінпро» позивач мав мету займатись саме господарською діяльністю для отримання економічної вигоди та прибутку, сплатив всі податки і збори за наслідками такої діяльності, а отже мав реальні господарські операції, які базуються на чинному законодавстві України.

Крім того, колегія суддів зазначає, що вся імпортована позивачем сільськогосподарська техніка сертифікована, розмитнена.

Працівники товариства мають відповідні патенти на корисні моделі №51392 копач для коренебульбоплодів з 2010 року, (ОСОБА_8, ОСОБА_7.), патент на корисну модель №47720 плуг оборотний, виданого у 2010 році (ОСОБА_8, ОСОБА_7.),

Відповідно до довідки органу із сертифікації ТОВ «Сертифікаційний центр «Укрсепромбудм» від 06 березня 2017 року №0108-17, відповідно до Переліку продукції, що підлягає обов»язковій сертифікації в Україні від 4 травня 2005 року № 28, на продукцію, а саме: копач, корпус плуга, кронштейн, стопор, гряділь, стійка опорного колеса плуга, підгортальник, стійка дискового підгортальника, поводок дискового підгортальника, колеса металеві, ємність для колеса, напівосі, ступиця диференційна, на піввісь диференційна не розповсюджується відповідний Перелік, тобто зазначена продукція не підлягає сертифікації.

Згідно зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладені доводи та встановлені в ході розгляду справи обставини, колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 грудня 2016 року в частині щодо відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві від 25.05.2011 року №0004573530 та №0004583530 підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення в цій частині позову.

В решті постанову суду слід залишити без змін.

Відповідно до 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. суддів,-

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «ФІНПРО» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 грудня 2016 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову наступного змісту.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі ГУ ДФС України у м. Києві від 25.05.2011 року №0004573530 та №0004583530, прийнятих стосовно Приватного підприємства «Фінпро».

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Межевич М.В.

Повний текст виготовлено: 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Межевич М.В.

Костюк Л.О.