Ухвала суду № 65407755, 15.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.Справа № 646/11251/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Старосуда М.І.

Суддів: Яковенка М.М. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання Жданюк А.О. за участю представника відповідача - Жолтикової О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради на постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2016р. по справі № 646/11251/16-а

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради

про визнання дій та бездіяльності неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Червонозаводського районного суду м. Харкова з вказаним позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні йому щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі його заяви від 12.01.2016 року; зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради призначити йому вказану допомогу; стягнути з відповідача на його користь зазначену допомогу за період з 12.01.2016 року по день винесення рішення в сумі 7956 грн.

Постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2016 року зазначений адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 12.01.2016 року.

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_2 щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі його заяви від 12.01.2016 року, починаючи з 12.01.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятою постановою в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в зазначеній частині та прийняти нову постанову в цій частині, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, не передбачено призначення грошової допомоги особам, статус яких змінився у подальшому, на наступний термін.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в частині задоволення позову та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27.10.2014 року позивач став на облік в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради. Йому на підставі Постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року « Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», як працездатній особі було призначено щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, у тому числі на житлово-комунальні послуги, у розмірі 442 грн. на перші два місяці, 221 грн. на наступні два місяці.

У зв'язку з тим, що позивач не зміг влаштуватись на роботу, з 27.02.2015 року відповідачем виплати були припинені.

21.12.2015 року позивач отримав право на пенсію за віком, йому призначена пенсія і 12.01.2015 року йому видане пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 серія НОМЕР_2.

Про зміну статусу позивача член його сім'ї письмово повідомила відповідача, подавши 12.01.2016 року заяву про призначення щомісячної адресної допомоги, як пенсіонеру на наступний шестимісячний період, але така допомога йому не була призначена .

14.07.2016 року листом № С-507 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради відмовило ОСОБА_2 в наданні зазначеної грошової допомоги з посиланням на п. 3 Постанови № 505, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний термін не призначається.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозавіодського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, є неправомірними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Згідно ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505 затверджений Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, далі по тексту (Порядок № 505).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Пунктом 3 Порядку встановлено, що грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї у таких розмірах, зокрема, для працездатних осіб - 442 гривні на одну особу.

Особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається.

Відповідно до п. 7 Порядку, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за інвалідами I групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, або інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованій території України, в районах проведення антитерористичної операції чи населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.

Згідно з постановою КМУ № 212 від 31.03.2015 року, що набрала чинності з 23.04.2015 року, п. 12 «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою КМУ № 505 від 01.10.2014 року доповнено абзацом такого змісту: «Виплата грошової допомоги може бути поновлена, якщо протягом місяця з місяця припинення її виплати уповноважений представник сім'ї повідомив уповноваженому органу про зміну обставин, які вплинули на припинення виплати грошової допомоги».

В той же час, колегія суддів зазначає, що пункт 3 Порядку в частині, що особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний строк не призначається, стосується саме осіб працездатного віку.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач 21.12.2015 року досяг пенсійного віку, став непрацездатною особою, а тому відмова відповідача в призначенні позивачу щомісячної адресної допомоги з посиланням на п. 3 Постанови № 505, згідно якого особам працездатного віку, яким грошова допомога була припинена відповідно до п. 7 цього Порядку, грошова допомога на наступний термін не призначається, є неправомірною.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права, що обумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Червонозаводського району Харківської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.12.2016р. по справі № 646/11251/16-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі - з 20.03.2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Старосуд М.І.Судді(підпис) (підпис) Яковенко М.М. Лях О.П.