Ухвала суду № 65407566, 15.03.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 р.Справа № 638/16463/16-аХарківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

секретарі судового засідання: Жданюк А.О.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Полухін А.В.

представника апелянта Мамотов М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2016 року по справі № 638/16463/16-а за позовом ОСОБА_4 до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення Державної екологічної інспекції у Харківської області № 02-26/281 від 29.09.2016 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 340 гривень, як незаконну.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 25 листопада 2016 року позов задоволено у повному обсязі (а.с.117, 118-126).

Чугуївська місцева прокуратура Харківської області не погодившись з постановою суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість судового рішення, прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. Апелянт наполягає, що оскаржувана постанова Державної екологічної інспекції у Харківської області № 02-26/281 від 29.09.2016 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП, прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено законом. Складений протокол та постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в повній мірі відповідає вимогам КУпАП . Будь - яких порушень при складені постанови про притягнення позивача до відповідальності допущено не було. Перевірка, на підставі якої був притягнутий до адміністративної відповідальності позивач, проводилися на підставі ухвали слідчого судді, в рамках кримінального провадження за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «ЮРБОР-АГРО» самовільного зайняття земельних ділянок на зазначеної території, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України, з метою встановлення наявності завдання шкоди законному володільцю, розмір якої ними був встановлений. Підозра позивачу не пред'являлась, а тому були підстави для прийняття оскаржуваної постанови. Відповідачем обґрунтовано був встановлений факт використання ТОВ «ЮРБОР-АГРО» зазначених земельних ділянок без прийняття відповідного рішення органом державної влади, про надання їх у користування та їх реєстрації. (а.с.134-143).

Представник органів прокуратури наполягав на задоволенні апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, що Державною екологічною інспекцією у Харківській області в період з 08.09.2016 по 12.09.2016 р., відповідно до ухвали слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 23.08.2016, проведена виїзна позапланова перевірка дотримання ТОВ «ЮРБОР-АГРО» вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої оформлені актом №510/01-04/02-09.

Відповідно до вказаного акту під час здійснення перевірки був встановлений факт порушень вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, а саме самовільне користування земельними ділянками державної власності, із земель сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Катеринівської сільської ради (за межами населених пунктів) Великобурлуцького району Харківської області та Великобурлуцької селищної ради (за межами населених пунктів) Великобурлуцького району Харківської області, відповідно площами 0,0147 га, 0,9666 га, 145,99 га, без прийняття рішення органу державної влади про надання ТОВ «ЮРБОР-АГРО» земельних ділянок у власність або користування (оренду) та вчиненого правочину щодо земельних ділянок.

Як вбачається з акту, під час перевірки будь - які правовстановлюючі документи щодо права користування ТОВ «ЮРБОР-АГРО» зазначеними земельними ділянками, посадовими особами відповідачами витребувані не були. В акті зазначено, що перевірка проводилась за інформацією наданою усно директором ТОВ «ЮРБОР-АГРО» ОСОБА_4, тобто, колегія суддів звертає увагу, що висновки відповідача засновані лише на усних поясненнях та без урахування та дослідження відповідних документів. ( а.с.а.с. 22-29 ).

22.09.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Гринь Є.Л., на підставі вищевказаного акту перевірки, відносно ОСОБА_6 складений протокол № 000284 про вчинення ним 08.09.2016 о 10 годині 55 хвилин, адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1КУпАП, за фактом самовільного зайняття зазначених земельних ділянок з земель державної власності, площею 146,9713 га, вчиненого посадовою особою ТОВ «ЮРБОР-АГРО». ( а.с. 14 ).

29.11.2016 державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківської області Гринь Є.Л., був розглянутий складений ним вищезазначений протокол № 000284 про вчинення ОСОБА_4 08.09.2016 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1КУпАП за фактом самовільного зайняття зазначених земельних ділянок з земель державної власності, площею 146,9713 га, вчиненого посадовою особою - директором ТОВ «ЮРБОР-АГРО».

За результатом розгляду протоколу, постановою № 02/26/281від 29.09.2016 ОСОБА_6 визнаний винним у вчиненні вказаного правопорушення, з призначенням міри покарання у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 гривень. ( а.с. 16 ).

Як встановлено судами за наявними у справі матеріалами, чого не було спростовано в судовому засіданні, що при проведенні вказаної перевірки та під час розгляду зазначеного протоколу, відповідачем не було враховано, що 23.09.2011 між ТОВ «Комсомольське» (в подальшому перейменоване в ТОВ «ЮРБОР-АГРО») та Великобурлуцькою районною державною адміністрацією було укладено договір оренди землі № б/н, згідно умов якого ТОВ «ЮРБОР-АГРО» прийняло в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення із земель запасу, які знаходяться на території Великобурлуцької селищної ради та Катеринівської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (підстава - рішення комісії Великобурлуцької районної державної адміністрації з питань врегулювання земельних відносин від 06.09.2011).

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкту оренди від 23.09.2011, Великобурлуцька районна державна адміністрація передала, а ТОВ «ЮРБОР-АГРО (на день підписання ТОВ «Комсомольське») прийняло земельні ділянки сільськогосподарського призначення, що розташовані на території Великобурлуцької селищної ради - 162 га та Катеринівської сільської ради - 43,8 га, за межами населеного пункту.

Як вбачається з наданих документів, ТОВ «ЮРБОР-АГРО» дотримується порядку використання земельної ділянки за цільовим призначенням, відповідно до умов договору оренди вносило орендну плату, про що свідчить відсутність будь - яких зауважень в акті № 510/01-04/02-09, складеного державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області. Крім того, подає відповідну податкову звітність щодо наявних земельних ділянок та сплачує відповідні податки, що підтверджується податковими деклараціями, платіжними дорученнями про сплату, а також довідкою Великобурлуцької селищної ради Великобурлуцького району Харківської області від 03.10.2016 за якою ТОВ «ЮРБОР-АГРО» в період з 2014 по 2016 рік перерахувало 420 697,34 грн. в рахунок орендних платежів, в тому числі і за згаданим вище договором.

Доказів того, що за весь цей час мало місце порушення наведених у акті перевірки вимог земельного законодавства та наявні претензії з боку орендодавця в особі власника землі з цього приводу, суду представлено не було.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем безпідставно зроблені висновки щодо порушень вимог земельного законодавства на підставі усних пояснень ОСОБА_4, без дослідження будь-яких інших документів, що можуть мати вплив на характер відносин між ТОВ «ЮРБОР-АГРО» в особі директора ОСОБА_4 та власником земельних ділянок, в особі Великобурлуцької РДА, що діє від імені держави, які на думку Відповідача, ТОВ «ЮРБОР-АГРО» використовував протиправно та мало місце самовільне зайняття земельної ділянки.

В даному випадку, відповідач безпідставно зробив висновки, що мало місце саме самовільне зайняття земельної ділянки, склад правопорушення якого визначений ст..53-1 КУпАП. При чому, відповідач вказав (що мало вплив на прийняття оскаржуваної постанови), що мало місце допущення порушення ст..125, 126 ЗК України, на чому наполягала й сама сторона апелянта, доводячи в межах справи про адмінправопорушення наявність законності прийнятої постанови про притягнення до адмінвідповідальності, що витікає із змісту самої апеляційної скарги та доводів наведених в них. Як сторона Відповідача, так і орган прокуратури наполягають на самовільному зайняття земельної ділянки та вчиненні Позивачем адмін.правопорушення, передбаченого ст..53-1 КУпАП.

Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини, наявність або відсутність права на користування земельної ділянки, так само і саме оформлення таких прав на земельну ділянку, продовження та припинення такого права перебуває у відносинах між такою особою та власником земельної ділянки, що утримує в собі господарську складову таких відносин.

При чому, колегія суддів звертає увагу, на момент набуття чинності редакції ст..126 ЗК України, відповідно до Закону N 3613-VI від 07.07.2011 р..

Так, відповідно до Закону України «Про оренду землі» (в редакції станом на день укладання договору оренди -23.09.2011 року) договір оренди підлягав держреєстрації відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. До цього часу, реєстрація договорів оренди землі здійснювалось у відповідності до Постанови КМ України від 25.12.1998 року «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі». Яка в подальшому була скасована 05.08.2011 року.

В ЗУ «Про державну реєстрацію (в редакції від 16.03.2010 року, речові права на нерухоме майно, зазначених в пунктах 2, 3 (стосується в тому числі оренди землі) частини першої цієї статті є похідними та реєструються після держреєстрації відповідних прав, після присвоєння кадастрового номеру та внесення відомостей до державного кадастру. Тобто, з того часу, зареєструвати договір можливо було після реєстрації самої земельної ділянки.

Сам ЗУ «Про державний земельний кадастр» набув чинності з 01.01.2012 року, тобто після укладання договору оренди землі. Будь-яких заборон на укладання договорів на незареєстровані ділянки не було. Тобто, не зважаючи на те, що закон вказував на держреєстрацію на той час договорів, в той же час він вказував на те, що така реєстрація здійснюється відповідно до закону про держреєстрацію, який передбачав реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами. Тобто, фактично були обмеження щодо держреєстрації такого договору.

В даному випадку, з огляду на доводи та заперечення, що наводяться сторонами, на думку колегії судів з одного боку існує спір щодо належного права користування або можливого порушення користування земельної ділянки перебуває в площенні господарських відносин між ТОВ «ЮРБОР-АГРО» та власником земельної ділянки, з іншого боку щодо наявності самого факту самовільного зайняття такої земельної ділянки.

За наявності таких обставин, не залежно від того чи припинив дію укладений договір від 23.09.2011 року чи продовжує свою дію, питання щодо користування земельними ділянками державної власності, із земель сільськогосподарського призначення, без прийняття рішення органу державної влади про надання ТОВ «ЮРБОР-АГРО» земельних ділянок у користування (оренду) та вчиненого правочину щодо земельних ділянок, та самовільне зайняття земельної ділянки, що утримує в собі склад правопорушення визначений ст..53-1 КУпАП, мають різне за своєю юридичною природою правове навантаження та різний предмет правового регулювання.

В даному випадку, чи мало місце- самовільне зайняття земельної ділянки, або безпідставне використання такої земельної ділянки із сплатою відповідних обов'язкових орендних платежів, податків в порушення порядку оформлення права на користування, є компетенцією іншого органу, ніж Відповідача при чому за умов врахування усіх обставин, в тому числі надання оцінки самим договірним відносинам та пов'язаних з цим правовідносин, що виникли на підставі договору, факту здійснення сплати, як орендних платежів, так і відповідних податків протягом усього періоду користування земельними ділянками, що за своєю суттю вказує на легалізацію з боку власника земельної ділянки таких відносин. Отримуючи від користування земельними ділянками податкових платежів, держава погоджує таким чином правомірність користування земельними ділянками з боку юридичної особи.

Не зважаючи на це, враховуючи в тому числі висновки суду першої інстанції щодо відсутності компетенції на складання протоколу, адмінпровадження та прийняття оскаржуваної постанови, колегія суддів також вважає, що у відповідача не було повноважень на відповідні дії, висновки та прийняття рішень.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, що згідно ч. 1 ст. 242-1 КУпАП, до компетенції органів виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, у тому числі за ст..ст. 47, 48, 53-1, ч. 1 ст. 60, ч. 2 ст. 61, ч. 1 ст. 78, ст.ст. 82, 82-1, 188-5 КУпАП.

У відповідності до п.4.3. Положення про державну екологічну інспекцію в АРК, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства Екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 429 Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.

Згідно п. 6.4 Положення Держекоінспекція має право проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження, та у відповідності до п.6.17, має право вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Порядок оформлення матеріалів посадовими особами Державної екологічної інспекції України та її територіальних органів (далі - органи Держекоінспекції України) при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, а також встановлює порядок їх обліку, визначається Інструкцією з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення від 5 липня 2004 року N 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 р. за N 934/9533.

Так, відповідно до п.3.5 Інструкції, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - два місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (стаття 38 КУпАП).

Якщо при розгляді справи посадова особа прийде до висновку, що у порушенні є ознаки злочину, вона передає матеріали прокурору, органу досудового розслідування (стаття 253 КУпАП). При цьому виноситься постанова про закриття справи (додаток 4), яка передається разом з матеріалами та супровідним листом (п. 3.6).

У відповідності до вимог до п. 3 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) господарської діяльності» №877-V планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Проведення планових та позапланових перевірок, підстави їх проведення врегульовано ст..ст.5 та 6 Закону №877.

Так, відповідно до ст..6 Закону №877, підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Наведені положення надають стороні Відповідача, та визначають ті загальні повноваження, які можуть вчинятися відповідними органами Держекоінспекцією, в той же час такі повноваження не є безмежними, та залежать від певних чинників, що прямо встановлено таким Положенням, а саме як то складання протоколу про адміністративні правопорушення, розгляд справи про адміністративні правопорушення, накладання адмінстягнення, при чому такі повноваження певним чином обмежено, та їх використання можливе лише відповідно до умов покладених на них завдань та у випадках, передбачених законом. Складання протоколу, розгляд справи про адміністративні правопорушення та накладання адміністративного стягнення у контексті словосполучення, «можливе лише у випадках, встановлених законом», що витікає із суті способу та форми здійснення заходів держнагляду (контролю) та завдання. Якщо ж, зазначене перебуває за межами такого, то у органу Держекоінспекції відсутні підстави для вирішення питання щодо адмінправопорушення.

В даному випадку, слід відрізняти як загальні завдання та підстави, як спосіб та форми здійснення заходів держнагляду (контролю), що визначені Законом №877, Положеннями та Інструкцією, так і спеціальні, що витікають з іншого законодавства, а саме кримінального провадження.

Як встановлено судами за матеріалами справи, підставою проведення вказаної позапланової перевірки, стала ухвала слідчого судді Великобурлуцького районного суду Харківської області від 23.08.2016, відповідно до якої в рамках кримінального провадження за фактом вчинення посадовими особами ТОВ «ЮРБОР-АГРО» самовільного зайняття земельних ділянок на зазначеної території, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 197-1 ч. 1 КК України, яке перебуває в провадженні СВ Великобурлуцького ВП Вовчанського ВП ГУНП в Харківської області.

Ухвалою слідчого судді був наданий дозвіл на проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «ЮРБОР-АГРО» в частині дотримання вимог законодавства про використання та охорону земель, проведення якої було доручено Державній екологічній інспекції у Харківської області.

При цьому, завданнями перевірки було необхідність встановити наявність документів, що посвідчують право власності чи користування зазначеною земельною ділянкою площею 126,21 га, що знаходиться на території Великобурлуцької селищної ради (за межами населених пунктів) Великобурлуцького району Харківської області, наявність самовільно зайнятих земель та встановлення заподіяння шкоди державі внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок. ( а.с.а.с. 81, 82, 83, 84-86, 89, 90 ).

Колегія суддів, виходячи з правового аналізу наведених положень вказує на можливість для органу Держекоінспекції провадження про адміністративне правопорушення, тільки у випадку тих загально можливих підстав, які визначені наведеним законодавством. Тобто, при дотриманні загально визначених правових підстав для призначення та проведення відповідної перевірки (як то планової - ст..5 чи позапланової - ст..6 перевірки), що є належними відповідним способом та формою здійснення заходів держнагляду, виявлення факту адмінправопорушення за наслідками такої перевірки, встановлена можливість вирішення питання щодо притягнення до адмінвідповідальності. В іншому випадку, такої правової можливості у цього органу не має до настання певних подій (обставин, умов).

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст..6 Закону №877, таких підстав для здійснення позапланових заходів, як то судове рішення слідчого судді суду, відповідно до кримінального провадження за фактом вчинення посадовими особами кримінального правопорушення, яке перебуває в провадженні у правоохоронних органів, не має. Зазначене врегульоване зовсім іншим законодавством. Тобто, має місце зовсім інший предмет правового регулювання щодо способу та форми здійснення заходів держнагляду (контролю), який має зовсім інше завдання відмінне від загального.

Питання щодо порядку кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст.1 КПК України).

Відповідно до положень ст..110 КПК України, процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду. Вони є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Доводи апелянта, що відсутність на час винесення постанови по справі про адмінправопорушення від 29.09.2016 року, повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту, що відповідно до п.8 ч.1 ст.247 КУпАП виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення, та надавало можливості Відповідачу прийняту зазначену постанову, є безпідставним.

Відсутність такого повідомлення про підозру, ще не надає підстави для прийняття такої постанови, тому як воно суперечить сутті проведення кримінального провадження та встановлення відповідно пов'язаних з цим фактів, а також стосовно збирання доказів. При чому, проведена Відповідачем перевірка витікала із цього кримінального провадження, будь-якого іншого завдання та поставленні питання, ніж проведення перевірки щодо наявності документів стосовно прав на земельні ділянки, заподіяння шкоди, слідчим суддею Відповідачу не надавалось. Фактично по суті, Відповідач за дорученням йому провести тільки перевірку та скласти відповідні матеріали, тобто зібрати докази від імені сторони обвинувачення (ст..93 КПК України), перебрав на себе зовсім інші та не притаманні йому повноваження, які йому не надавались за таким дорученням та не входило складу такого завдання.

Приймаючи зазначену постанову про притягнення до адмінвідповідальності, Відповідач фактично втрутився у кримінальне провадження, в межах якого проводиться досудове розслідування та встановлюється факт наявності або відсутності складу правопорушення, передбачено ст..197-1 КК України.

Як зазначалось вище, перевірка була проведена в межах кримінальної справи, результат якої є акт перевірки, який може бути долучений до матеріалів кримінальної справи, зазначений акт є формою, тобто одним з видів доказів, оцінка щодо належності та допустимості якого будуть надавати уповноважені на те органи, в тому числі суд у випадку розгляду такої кримінально справи. При розгляді такої справи будуть надаватися відповідні висновки та здійснюватися оцінка повноти отриманої інформації, в тому числі наявним документам на підставі яких буде надана така оцінка.

Колегія суддів також зазначає, що ст. 53-1 КУпАП передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави, зокрема, в разі вчинення посадовою особою самовільного зайняття земельної ділянки.

За вчинення аналогічних протиправних дій, ч. 1 ст. 197-1 КК України передбачена кримінальна відповідальність, в разі встановлення кваліфікуючої ознаки - завдання значної шкоди законному володільцю або власнику земельної ділянки.

Згідно положень ч. 2 ст. 9 КУпАП адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Колегія суддів зазначає, що у випадку відсутності факту та прийняття відповідного рішення в межах кримінального провадження, не виключена можливість вирішення цього питання для Відповідача за правилами КУпАП, як то передбачено п.3.5 Інструкції. (У разі закриття кримінального провадження, але при наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження (стаття 38 КУпАП).

Колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що позивача передчасно було притягнуто до адміністративної відповідальності, при наявності не закінченого кримінального провадження, розпочатого за тотожними обставинами. Принцип «non bis in idem» (не повинно бути подвійної відповідальності за одне й те саме діяння), зазначений в статті 4 (1) Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Свою позицію щодо застосування цього принципу ЄСПЛ виклав у рішенні «Сергій Золотухін проти Росії» та підтвердив у рішенні «А і Б проти Норвегії».

Таким чином, на даний час, Відповідач прийняв передчасне рішення, у формі постанови про притягнення позивача до відповідальності за ст..53-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів, з урахуванням фактичних обставин справи погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування постанови з наведених вище підстав. Наведені вище підстави, що вказують на протиправність оскаржуваної постанови є визначальними, що надають підстави для її скасування. Інші підстави наведені судом першої інстанції, не впливають на зміст спірних правовідносин.

В даному випадку доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення по суті заявлених вимог, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області - залишити без задоволення.

Постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2016 року по справі № 638/16463/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів, - з дня складення в повному обсязі.

У повному обсязі складена 20 березня 2017 року.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.