УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2017 р.Справа № 591/7001/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Мельнікової Л.В. , Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2017р. по справі №591/7001/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області
про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із адміністративним позовом до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.08.2016 року позивачу із врахуванням складових заробітної плати, що зазначені у Довідці про складові заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» №05.02/183 від 18.07.2016 року, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, із збереженням проценту нарахування пенсії, на момент призначення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що з квітня 2012 року перебуває на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію згідно положень Закону України "Про державну службу". При призначенні пенсій відповідачем не було враховано до середньомісячного розміру заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, а також доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників з яких проводилися відрахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Отримавши 18.07.2016 року від Сумської митниці ДФС, яка є правонаступником Сумської митниці Державної митної служби України, оновлені довідки про складові заробітної плати №05.02/182 та №05.02/183, в яких враховані всі складові заробітної плати за період з 01.04.2010 року до 31.03.2012 року, позивач 09.08.2016 року звернулась із заявою до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області. Рішенням від 15.08.2016 року №812183 відповідач відмовив у перерахунку пенсії. Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернулась до суду із вказаним позовом. Вважає, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове пенсійне страхування, враховується в заробіток для обчислення пенсії незалежно від того, входять вони до структури заробітної плати.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2017 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити перерахунок (обчислення пенсії) з 01.08.2016 року позивачу із врахуванням складових заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про Державну службу» № 05.02/183 від 18.07.2016 року, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників із збереженням проценту нарахування пенсії, на момент призначення пенсії.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, незаконність та необґрунтованість рішення суду, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що 02.03.2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України №213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», пунктом 5 Прикінцевих положень якого передбачено, що в разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу». Отже, з 01.06.2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Крім того, 01.05.2016 року набув чинності новий Закон України «Про державну службу», яким не передбачено таких підстав для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
Представник позивача надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлялись.
Представник позивача просив розглянути справи без його участі та участі позивача.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач з квітня 2012 року перебуває на обліку в Сумському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області та отримує пенсію згідно положень Закону України "Про державну службу".
Як вказує позивач, при визначенні розміру пенсії відповідачем не було враховано у розмір заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників.
18.07.2016 року Сумською митницею ДФС надано позивачу довідки про складові заробітної плати №05.02/182 та №05.02/183, в яких враховані складові заробітної плати за період з 01.04.2010 року до 31.03.2012 року.
09.08.2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі вказаних довідок про складові заробітної плати.
Рішення від 15.08.2016 року №812183 відповідач відмовив у перерахунку пенсії з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII та набрання 01.05.2016 року чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 р. №889-VIII.
Позивач, не погодившись із відмовою відповідача, звернулась до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивача на перерахунок з 01.08.2016 року пенсії із врахуванням складових заробітної плати (надбавки та премії за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу» № 05.02/183 від 18.07.2016 року, в тому числі матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників із збереженням проценту нарахування пенсії, на момент призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Згідно положень ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
З наведених положень вбачається, що матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників входить до системи оплати праці державного службовця.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Разом з тим, ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 20 лютого 2012 року, 14, 28 травня та 06 листопада 2013 року, від 03 червня 2014 року (№№ 21-430а11, 21-97а13, 21-125а13, 21-350а13, 21-134а14).
В силу ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги положення діючого законодавства та правові висновки Верховного Суду України, колегія суддів дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексація, доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників входить до системи оплати праці державного службовця включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
Наявні в матеріалах справи довідки Сумської митниці ДФС про складові заробітної плати №05.02/182 та №05.02/183, в яких враховані складові заробітної плати за період з 01.04.2010 року до 31.03.2012 року, підтверджують, що на всі виплати (тобто, в тому числі і на «інші виплати») нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що відмова відповідача у перерахунку позивачу пенсії є незаконною та необґрунтованою.
Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з заявою 09.08.2016 року, то згідно приписів ч.4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок пенсії має бути проведено з 01.08.2016 року.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.
Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості відмови у перерахунку позивачу пенсії, що є предметом оскарження позивачем.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Посилання заявника апеляційної скарги на положення п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», яким передбачено, що в разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу», колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки положення зазначеної правової норми поширюються виключно на правовідносини щодо призначення пенсії та в разі зміни посадових окладів, а не у випадку, коли здійснюється перерахунок у зв'язку з неправильним визначенням розміру пенсії при первинному її призначенні.
Крім того, в 2016 році позивач звернулась до відповідача не за новим перерахунком розміру пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, а за відновленням своїх прав, порушених при призначенні пенсії, під час якого при обчисленні розміру заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі її складові, а тому, посилання апелянта на набрання з 01.05.2016 року чинності новим Законом України «Про державну службу», яким не передбачено таких підстав для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, є помилковими та не стосуються вказаних правовідносин.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2017р. по справі №591/7001/16-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 18.01.2017р. по справі №591/7001/16-а за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Донець Л.О. Повний текст ухвали виготовлений 20.03.2017 р.
Судове рішення № 65407557, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 13.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 591/7001/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: