Постанова № 65407445, 14.03.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року Справа № 876/8842/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: Мужанов К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року за № 12657-17 та податкового повідомлення-рішення від 16.09.2016 року за №15307/Г/03181303.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що Луцькою ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.06.2015 року № 12657-17 та від 16.09.2016 року № 15307/Г/03181303, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в сумі 25 000,00 грн. та 8 333,33 грн. відповідно. Просив позов задоволити.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 червня 2015 року за № 12657-17. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_1 та Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційних скаргах.

Апелянт ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задоволити у повному обсязі.

Апелянт Луцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Волинській області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що за фізичною особою ОСОБА_1 в Луцькому ВРЕР УДАІ УМВС України у Волинській області було зареєстровано транспортний засіб марки і моделі LEXUS LX 570, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, тип - загальний легковий універсал - В. Об'єм двигуна автомобіля 5663 куб. см., 2011 року випуску. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Рішенням Луцької міської ради від 28.01.2015 року № 69/5 «Про встановлення транспортного податку у м. Луцьку» встановлено на території міста Луцька транспортний податок на 2015 рік.

Луцькою ОДПІ ГУ ДФС на підставі отриманої інформації 11.06.2015 року сформовано та направлено ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №12657-17, яким визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25 000 грн..

19.10.2015 року позивач сплатила суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000 грн.

Рішенням Луцької міської ради від 02.02.2016 року № 3/10 «Про встановлення транспортного податку у м. Луцьку» встановлено на території м. Луцька транспортний податок на 2016 рік та визнано таким, що з 01.01.2016 року втрачає чинність рішення Луцької міської ради від 28.01.2015 року № 69/5.

Рішення Луцькою ОДПІ ГУ ДФС 16.09.2016 року сформовано та направлено ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення №15307/Г/03181303, яким визначено суму грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 8 333,33 грн. за 4 місяці володіння транспортним засобом в 2016 році.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст.267 ПК України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

В свою чергу, об'єктом оподаткування, в розумінні пп. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така редакція Закону набрала чинності з 01.01.2016 року у зв'язку із внесенням змін до ПК України щодо об'єкту оподаткування транспортним податком Законом України від 24.12.2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

До внесення змін в ПК України об'єктом оподаткування були легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно з підп. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 01 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 затв. Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, яка встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (далі - Порядок), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів). Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку.

Відповідно до п.3 Порядку Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн-ціна нового транспортного засобу в Україні; Г-коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортного засобу залежно від строку експлуатації; Гк-коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу.

Таким чином вся необхідна інформація для винесення податкового повідомлення- рішення міститься у вільному доступі та передбачена/затверджена нормативно-правовими актами.

Розрахунок середньоринкової вартості можливий також на офіційному веб-сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, чим і скористався позивач.

Згідно наданого ним розрахунку, середньо ринкова вартість транспортного засобу становить менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто менше 1033500 грн.

Щодо позовної вимоги позивача про повернення із Державного бюджету зайво сплачених коштів у розмірі 25000 грн. апеляційний суд зазначає наступне.

На підставі податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №12657-17 у позивача виник обов'язок сплати до місцевого бюджету 25000 грн.

Разом з тим, оскаржити податкове повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №12657-17 позивач не мала змоги, оскільки перебувала у відпустці по догляду за дитиною.

Також, повернення надмірно сплаченої суми податку у розмірі 25000 грн. є наслідком нечинності податкового повідомлення-рішення від 11.06.2015 року №12657-17.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв постанову, врахувавши лише позицію відповідача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 являються підставними і обґрунтованими.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.10.2016 року у справі №803/1417/16 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 11 червня 2015 року за № 12657-17.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області від 16.09.16 №15307/НОМЕР_3.

Повернути ОСОБА_1 на рахунок в ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) № 5168 7420 6201 3937 із Державного бюджету України зайво сплачені 19.10.2015 року (за податковим повідомленням-рішенням від 11.06.2015 року № 12657-17) кошти в розмірі 25 000 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 1225,00 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.03.2017 року