Ухвала суду № 65407318, 15.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 363/3123/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Баличева М.Б. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кучми А.Ю.,

при секретарі Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулись до Вишгородського районного суду Київської області із адміністративним позовом до Вишгородської міської ради Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про визнання протиправними дії реєстраційного органу Виконавчого комітету Вишгородської міської ради Київської області та скасування його рішення від 12.07.2016 року про зняття позивачів з реєстрації за місцем проживання, а саме в кв. АДРЕСА_1.

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2016 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу про скасування постанови суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить прийняти рішення про відмову в позові.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачі проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою про місце проживання, виданою КП ЖКГ Вишгородської міської ради від 18.07.2016 року.

Вказана квартира придбана ОСОБА_3 на підставі Договору куплі-продажу від 25.09.2008 року. Крім того, квартира знаходилась в іпотеці у ПАТ «УкрСибБанк», оскільки була придбана частково за кредитні кошти.

З 2011 року ПАТ «УкрСибБанк» відступив право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки ТОВ «Кей-Колект», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 16-20).

В подальшому, 12.07.2016 року представник ТОВ «Кей-Колект» Назаренко В.В., який діяв на підставі довіреності №3994 від 07.07.2016 року, звернувся до Вишгородської міської ради Київської області із заявою про зняття з реєстрації за місцем проживання сім'ї Чиркіних, які втратили право користування квартирою за адресою: АДРЕСА_1, згідно з Договором іпотеки №94315 від 25.09.2008 року та Витягу про реєстрацію право власності на нерухоме майно № 62877439 від 06.07.2016 року.

За результатом розгляду вказаної заяви, у відповідності до листа Вишгородської міської ради №2-31/1287 від 28.07.2016 року, 12.07.2016 року позивачів знято з реєстрації місця проживання за вищевказаною адресою, згідно до п. 26 Постанови Кабінету Міністрів України №207 від 02.03.2016 року «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Вважаючи таке зняття з реєстрації місця проживання протиправним, позивачі звернулися з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Так, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у Вишгородської міської ради Київської області на день прийняття оскаржуваного рішення були відсутні правові підстави для зняття з реєстрації за місцем проживання ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а отже таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року №1382-IV та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

За нормами ст. 3 вказаного Закону визначено, що місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; реєстрація - це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу виконавчої влади з питань реєстрації.

Відповідно до ст. 7 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", встановлено вичерпний перелік підстав для зняття з реєстрації місця проживання особи, а саме: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній, установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення є те, що ТОВ "Кей-Колект" набув право власності на вищевказану квартиру на підставі умов договору іпотеки (у позасудовому порядку), з урахуванням договору відступлення права вимоги за договорами іпотеки.

Натомість, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (за умови не звільнення житлового приміщення його мешканцями у добровільному порядку) з метою зняття позивачів з реєстрації місця проживання зобов'язане було звернутися до суду з позовною вимогою про примусове виселення останніх.

Проте, такого рішення суду, як підставу для зняття з реєстрації місця проживання позивачів, відповідачу заявником надано не було.

Також, слід звернути увагу, що з урахуванням положень ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові колегії суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у цивільних справах від 30 червня 2015 року по справі №21-1438а15.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що у відповідача на день прийняття рішення були відсутні правові підстави для зняття позивачів з реєстрації за місцем проживання, а прийняте ним рішення від 12.07.2016 року є незаконним і підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» - залишити без задоволення.

Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 08 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2017 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.