Ухвала суду № 65407170, 16.03.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/1825/16 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Приходько К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Шполянський завод продтоварів» до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі по тексту - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000772200.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000772200 Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на суму 131838,00грн. основного платежу та 32959,50грн. штрафної фінансової санкції.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням в частині про задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ «Шполянський завод продтоварів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015.

Результати перевірки відображено в акті перевірки від 29.06.2016 №503/14/00380681, в якому контролюючим органом, зокрема, встановлено порушення позивачем наступних вимог податкового законодавства:

- п.44.1. ст.44, підп.134.1.1. п.134.1. ст.134, п.135.1.-135.4. ст.135, п.137.1. ст.137, п.138.2. ст.138, підп.138.10.3 п.138.3 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток за вищевказаний період на загальну суму 119881,00грн.;

- підп.192.1.1 п.192.1. ст.192, п.198.1., 198.3., 198.6. ст.198, п.201.15. ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі ПДВ) за вищезгаданий період на загальну суму 160931,00грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.07.2016 № 0000492200 та № 0000512200, якими позивачу визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість.

За наслідками адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень до органів ДФС, вказані рішення були частково скасовані та прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000772200, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 188838,00грн. (151071,00грн. основний платіж та 37767,00грн. штрафна (фінансова) санкція).

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач, з урахуванням уточнених вимог адміністративного позову, звернувся до суду з позовом про його скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що господарські відносини ПАТ «Шполянський завод проодтоварів» з ПП «Орім» є реальними та підтверджуються необхідними документами, а послуги, що придбавалися позивачем у вказаного контрагента, отримувались з метою використання та були використані платником податків у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій та безпідставності тверджень відповідача про неправомірне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками таких операцій.

Відмовляючи у скасуванні іншої частини спірного податкового повідомлення-рішення, а саме по взаємовідносинах з наступними контрагентами:

- ПП «ВЕРОНА» за червень-серпень, жовтень 2013 року на загальну суму 3610,00 грн.;

- ДП «Черкаський ЕТЦ» за січень 2014 року на суму 1066,00 грн.

- ПП «Черкасибудресурси» за серпень-листопад 2014 року на загальну суму 11608,00 грн.;

- ТОВ «Ю.К.М.» за вересень-жовтень 2014 року на загальну суму 1095,00 грн.;

- ПП ОСОБА_1 за червень 2015 року на суму 2653,00 грн.;

- ТОВ «Трансойл Компані» на суму 268,00 грн.;

- ПП «Орім» за листопад 2014 року квітень 2015 року на загальну суму 131838,00 грн.

суд першої інстанції виходив з того, що позивач визнав порушення на загальну суму ПДВ 19233,00 грн. та підставами позову не вказував.

В цій частині судове рішення сторонами не оскаржується.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів виходить з наступного.

В даному випадку по взаємовідносинах позивача ПП «Орім» дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, показники податкової звітності з податку на додану вартість, виходячи з позиції податкового органу, сформовані позивачем неправомірно, оскільки спірні господарські операції не підтверджуються належним чином оформленими первинними документами та не доведено використання результатів отриманих послуг в межах господарської діяльності платника податку.

Наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Перевіряючи реальність здійснення позивачем господарських операцій у спірний період, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2014 позивач уклав з ПП «ОРІМ» договір №282 про надання маркетингових послуг.

За умовами вказаного договору перелік та види послуг зазначаються у невід'ємних додатках до цього договору.

Відповідно до додатку від 01.11.2014 б/н до цього договору ПП «ОРІМ» зобов'язується надати позивачу послуги з розробки результатів маркетингового дослідження, визначити відносну динаміку продажу продукції у торговельній мережі та об'єму продажу товарів у торгівельних точках у грошовому виразі, що взяли участь у дослідженні на загальну суму 60590,00 грн.

Згідно з додатком до вказаного договору від 01.12.2016 б/н ПП «ОРІМ» зобов'язується надати позивачу вищевказані послуги на суму 76880,00грн.

Сплачені кошти за цим договором позивач включив у витрати на підставі скріплених печатками сторін договору та підписаними уповноваженими особами актами приймання-здачі послуг 31.10.2014 №00238 на загальну суму 285120,00грн. (у т.ч. ПДВ 47520,00грн.), від 30.11.2014 №005402 на загальну суму 60590,00грн. (у т.ч. ПДВ 10098,33грн.) та від 31.12.2014 №008433 на загальну суму 76880,00грн. (у т.ч. ПДВ 12813,33грн.).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору ПП «ОРІМ» позивачем надано суду наступні звіти (мовою оригіналу):

- «Отчёт о проведенном опросе покупателей в городе Запорожье за октябрь 2014 года», цель исследования: определение спонтанных образов потребителей, связанных с подобной продукцией ТМ «Жайвір»;

- «Отчёты о проведенном маркетинговом исследовании за октябрь, ноябрь и декабрь 2014 года «Ситуация на рынке халвы», цель исследования: получение информации об отношении покупателей к халве, количественная информация о потенциале рынка халвы, отношение к различным торговым маркам, их успешность/неуспешность для потребителей»;

- «Определение остатков продукции ТМ «Жайвір» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск, принимающих участие в исследовании в октябре, ноябре и декабре 2014 года»;

- «Определение объемов продаж продукции ТМ «Жайвір» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск, принимающих участие в исследовании в октябре, ноябре и декабре 2014 года в денежном выражении»;

- «Определение относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» в октябре, ноябре и декабре 2014 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Новомосковск, ОСОБА_6, Днепродзержинск, Комсомольск, Черкассы, Кременчуг, Кировоград, Киев, Николаев, Харьков»;

- «Определение относительной динамики продаж ТМ «Sladko» в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Днепродзержинск в ноябре 2014 года».

01.01.2015 позивач уклав з ПП «ОРІМ» договір про №282 надання маркетингових послуг. Перелік та види послуг зазначаються у невід'ємних додатках до нього. Відповідно до додатку від 01.02.2015 б/н до договору ПП «ОРІМ» зобов'язується надати позивачу послуги на загальну суму 173610,00грн. з дослідження ставлення споживачів до упаковки товару, проведення телефонного опитування респондентів, проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному та грошовому виразах.

Згідно з додатком від 01.03.2015 б/н до вказаного договору ПП «ОРІМ» зобов'язується надати позивачу послуги на загальну суму 51210,00грн. з обробки результатів маркетингового дослідження та визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі. Відповідно до додатку від 01.03.2015 б/н до нього ПП «ОРІМ» зобов'язується надати позивачу послуги на загальну суму 117850,00грн. з проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування, визначення відносної динаміки продажу продукції у торгівельній мережі, визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні, визначення об'єму продажу товарів в торгівельних точках у кількісному виразі.

Формування витрат за цим договором позивач здійснив на підставі скріплених печатками сторін договору та підписами уповноважених осіб актів приймання-здачі послуг від 31.01.2015 №007731 на загальну суму 8570,00грн. (у т.ч. ПДВ 1428,33грн.), від 28.02.2015 №021447 на загальну суму 173610,00грн. (у т.ч. ПДВ 28935,00грн.), від 31.03.2015 №030040 на загальну суму 51210,00грн. (у т.ч. ПДВ 8535,00грн.), від 31.03.2015 №030047 на загальну суму 117850,00грн. (у т.ч. ПДВ 19641,67грн.).

Про виконання умов вищевказаного договору ПП «ОРІМ» позивачем надано суду наступні звіти наданих послуг (мовою оригіналу):

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за январь 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в г.Днепропетровск в денежном выражении»;

«Отчёт определения остатков продукции ТМ «Жайвір» за январь 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Никополь, Запорожье, Павлоград, Новомосковск, Днепродзержинск и пгт. Покровское»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 16-ти торговых точках в городах Днепропетровск, Киев, Запорожье, Кременчуг, Павлоград, Кривой Рог в денежном выражении»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 70-ти торговых точках в городах Днепропетровск, Никополь, Новомосковск, Днепродзержинск, Комсомольск, Черкассы,, Кременчуг, Кривой Рог в количественном выражении»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 41-й торговой точке сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Кривой Рог, Запорожье, Никополь»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за февраль 2015 года в 2-х торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Орджоникидзе и Новомосковск»;

«Отчёты об отношении потребителей к упаковке товара и проведении маркетингового исследования «Анкетирование потребителей сладостей» в графиках и диаграммах»;

«Отчёт определения объема продаж продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в 121-й торговой точке в городах: Краматорск, Чернигов, Киев, Бердянск, Буринь, Харьков, Винница, Запорожье, Кривой Рог, Коростень, Мариуполь, Житомир, Сумы, Буча, Бровары, Днепропетровск, Николаев, Лохвица, Гайворон, Золотоноша, - в количественном выражении»;

«Отчет определения относительной динамики продаж продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в 15-ти торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городах Днепропетровск, Запорожье, Никополь»;

«Отчёт определения остатков продукции ТМ «Жайвір» за март 2015 года в торговых точках сети ООО «АТБ-Маркет» в городе Днепропетровск».

ПП «ОРІМ» виписало позивачу наступні податкові накладні:

- від 27.10.2014 №112 на суму 17200,00грн. (у т.ч. ПДВ 2866,67грн.);

- від 31.10.2014 №523 на суму 285120,00грн. (у т.ч. ПДВ 47520,00грн.);

- від 28.11.2014 №719 на суму 5330,00грн. (у т.ч. ПДВ 888,33грн.);

- від 30.11.2014 №1105 на суму 55260,00грн. (у т.ч. ПДВ 9210,00грн.);

- від 31.12.2014 №1876 на суму 76880,00грн. (у т.ч. ПДВ 12813,00грн.);

- від 29.01.2015 №158 на суму 8750,00грн. (у т.ч. ПДВ 1428,33грн.);

- від 19.02.2015 №668 на суму 12840,00грн. (у т.ч. ПДВ 2140,00грн.);

- від 27.02.2015 №867 на суму 6670,00грн. (у т.ч. ПДВ 1111,67грн.);

- від 28.02.2015 №1279 на суму 154100,00грн. (у т.ч. ПДВ 25683,33грн.);

- від 31.03.2015 №1763 на суму 51210,00грн. (у т.ч. ПДВ 8535,00грн.);

- від 31.03.2015 №2134 на суму 117850,00грн. (у т.ч. ПДВ 19641,67грн.).

На підтвердження використання отриманих маркетингових послуг у власній господарській діяльності позивачем надано пояснення, в яких зазначено, що між ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» та ТОВ «АТБ-Маркет», спрямовані на реалізацію товарів в мережі магазинів АТБ по всій Україні, копії яких містяться в матеріалах справи.

Необхідність у проведенні маркетингових досліджень пояснюється тим, що станом на червень 2014 року об'єм продажів зменшився, та, як вбачається з помісячних актів звірки між ПрАТ «Шполянський завод продтоварів» та ТОВ «АТБ-Маркет» за січень та лютий 2015 року збільшився, що підтверджується також і відповідними довідками підприємства (а.с. 174, 175, том 3).

Наведене підтверджує наявність ділової мети та економічної доцільності при замовленні та отриманні маркетингових послуг за вищевказаними договорами з ПП «Оріон».

Посилання контролюючого органу на ту обставину, що акти приймання-передачі не містять деталізованого переліку послуг колегія суддів відхиляє, оскільки зміст та обсяг отриманих послуг відображено у звітах, складених за наслідками їх надання, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що надання позивачу маркетингових послуг підтверджено дослідженими в судовому засіданні розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність подальшого використання придбаних послуг у власній господарській діяльності позивача та отримання прибутку, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача про неправомірне формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками таких операцій.

Формальна невідповідність первинних документів встановленим вимогам не може свідчити про безтоварний характер господарських операцій, за умови підтвердження здійснення таких операцій іншими доказами в сукупності.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 18 «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем не надано доказів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, щодо наявності запису про виключення з реєстру контрагентів позивача на момент укладення чи виконання договорів або відсутності у них статусу платника ПДВ.

Враховуючи те, що надання послуг підтверджене первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки, доведеність використання придбаних послуг у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень відповідача щодо неправомірного формування податкового кредиту за наслідками таких операцій.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на виконання спірного договору, відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог підп.192.1.1 п.192.1. ст.192, п.198.1., 198.3., 198.6. ст.198, п. 201.15. ст. 201 ПК України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість на підставі податкових накладних не відповідає дійсним обставинам справи.

Виходячи з викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що право позивача на отримання податкового кредиту підтверджене належними доказами, а тому висновок відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України внаслідок завищення від'ємного значення з податку на додану вартість не відповідає дійсним обставинам справи.

Тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 20.09.2016 №0000772200 не можна вважати законним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку про часткове задоволення вимог адміністративного позову.

Згідно з ст. ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 41, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.Б. ПаріновСудді І.О. Грибан О.А. Губська

Ухвалу в повному обсязі виготовлено 20.03.2017

Головуючий суддя Парінов А.Б.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.