Рішення № 6540665, 02.11.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.11.09           Справа № 18/157-09. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр», м. Київ До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компан», м. Суми

Про стягнення 51260 грн. 04 коп.           

Суддя С. В. ЗАЄЦЬ

При секретарі судового засідання Ж.М. Гордієнко

За участі представників сторін:

Від позивача – Яковенко М.В.

Від відповідача – Дебольський А.В.

Суть спору: Позивач, відповідно до позовної заяви, просить суд стягнути з

відповідача на свою користь 51260 грн. 04 коп. заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки № 31 від 05.01.2009р., з яких 37142 грн. 16 коп. – основна заборгованість, 3490 грн. 80 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 8814 грн. 21 коп. – штраф, 557 грн. 13 коп. інфляційні збитки, 436 грн. 33 коп. 3% річних, а також стягнути держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача в судове засідання подав клопотання № 226 від 30.10.2009р. про зміну ціни позову, в якому зазначає про часткову сплату відповідачем заборгованості в розмірі 17000 грн. 00 коп. та про перерахунок пені, у зв`язку з чим змінює позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 20142 грн. 16 коп. основної заборгованості за поставлену продукцію відповідно до договору поставки № 31 від 05.01.2009р., 3426 грн. 54 коп. пені, 8814 грн. 21 коп. штрафу, 557 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 436 грн. 33 коп. 3% річних. Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України клопотання про уточнення позовних вимог прийнято судом до розгляду.

Представник відповідача в судовому засідані визнає позовні вимоги та незаперечує проти їх задоволення.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 05.01.2009р. був укладений договір поставки № 31, за умовами п. 1.1 якого Постачальник (позивач) зобов'язується в обумовлений строк передати у власність Покупця (відповідача) сухі будівельні суміші та водно-дисперсійні матеріали торгової марки «Полірем» для використання їх в підприємницькій діяльності в кількості, за ціною та на умовах, вказаних у специфікаціях, а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Згідно п. 2.2. зазначеного договору поставки, договірні ціни в рамках цього договору вважаються узгодженими і прийнятими сторонами без складання та/або підписання окремого документу про узгодження договірної ціни, якщо відповідач підписав відповідну специфікацію на поставку партії товару.

Згідно з п. 4.1. зазначеного договору поставки, оплата товару та відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом здійснюється на підставі відповідного рахунку позивача. Відстрочка платежу по оплаті партій товару та (або) відшкодування витрат на відправку товару залізничним транспортом складає 30 календарних днів з дня поставки партії товару. Рахунок надається в день відвантаження товару разом з товаросупровідними документами.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт поставки відповідачу продукції за договором поставки № 31 від 05.01.2009р. підтверджується видатковою накладною № 1140 від 29.04.2009р., підписаною повноважними представниками сторін та скріпленою їх печаткою (а. с. 14), квитанцією про приймання вантажу № 33575044 від 29.04.2009р. Південної залізниці м. Суми (а. с. 15).

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати за поставлений товар відповідно до договору поставки № 31 від 05.01.2009р. виконав частково, у зв`язку з чим його заборгованість перед позивачем, враховуючи клопотання позивача № 226 від 30.10.2009р. про зміну ціни позову, склала 20142 грн. 16 коп.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе договірні зобов'язання і не здійснив повного своєчасного перерахування коштів за відвантажений товар на поточний рахунок позивача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

З метою досудового врегулювання спору 03 липня 2009 року позивачем було відправлено лист відповідачу з проханням погасити заборгованість за відвантажений товар протягом чотирнадцяти календарних днів з дня отримання листа. Лист отримано відповідачем 29 липня 2009 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Станом на 01 вересня 2009 року повна оплата за поставлений відповідачу товар згідно видаткової накладної № 1140 від 29 квітня 2009 року на поточний рахунок позивача не надійшла.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки за поставлений товар з позивачем не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору поставки № 31 від 05.01.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача. Крім того, в судовому засіданні представник відповідача визнає позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 20142 грн. 16 коп. основного боргу, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України.

Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості перед позивачем в розмірі 17000 грн. 00 коп., провадження в частині стягнення 17000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім цього, позивачем, враховуючи клопотання № 226 від 30.10.2009р., заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 3426 грн. 54 коп. та штрафу у розмірі 8814 грн. 21 коп.

Відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов`язань зі своєчасної сплати за поставлений товар у вигляді стягнення пені передбачена п. 7.4 договору поставки № 31 від 05.01.2009р., за яким, у випадку затримки у перерахуванні оплати товару, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день від суми заборгованості. Відповідальність відповідача за порушення строків виконання зобов`язань зі своєчасної сплати за поставлений товар у вигляді стягнення штрафу передбачена п. 7.6 договору поставки № 31 від 05.01.2009р., за яким, у разі отримання від позивача листа з проханням сплатити заборгованість за поставлену продукцію, відповідач зобов`язаний сплатити заборгованість у встановлений у вищезазначеному листі термін. У разі несплати заборгованості в термін, вказаний у листі, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми заборгованості. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 3426 грн. 54 коп. та штрафу в сумі 8814 грн. 21 коп., передбачені умовами договору, пеня та штраф нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині визнаються обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Також, за несвоєчасне виконання зобов’язань зі сплати за отриманий товар по договору поставки № 31 від 05.01.2009р. позивач просить стягнути з відповідача 436 грн. 33 коп. 3% річних та 557 грн. 13 коп. інфляційних збитків.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Крім того, відповідно до п. 7.5 договору поставки № 31 від 05.01.2009р., у разі прострочення перерахування платежів відповідач в якості компенсації повинен сплатити позивачу суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення 436 грн. 33 коп. 3% річних та 557 грн. 13 коп. інфляційних збитків за порушення строку виконання зобов‘язань зі сплати за отриманий товар є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача. У судовому засіданні представник відповідача визнає позовні вимоги та не заперечує проти їх задоволення, тому позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 20142 грн. 16 коп. основної заборгованості по договору поставки № 31 від 05.01.2009р., 3426 грн. 54 коп. пені, 8814 грн. 21 коп. штрафу, 436 грн. 33 коп. 3% річних, 557 грн. 13 коп. інфляційних збитків. Провадження в частині стягнення 17000 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

          В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компан» (40022, м. Суми, вул. Тополянська, 18, код 23291336) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полірем-Центр» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, а/с 153, код 30574719) 20142 грн. 16 коп. основної заборгованості, 3426 грн. 54 коп. пені, 8814 грн. 21 коп. штрафу, 436 грн. 33 коп. 3% річних, 557 грн. 13 коп. інфляційних збитків, 503 грн. 76 коп. державного мита, 314 грн. 59 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження в частині стягнення 17000 грн. 00 коп. – припинити.

4. Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 05.11.2009р.

Суддя                                                                       Заєць Світлана Володимирівна