Постанова № 65406537, 17.03.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 березня 2017 р. № 820/697/17

Харківський окружний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мар'єнко Л.М., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці, у якому просить суд стягнути з відповідача, Управління МВС України на Південній залізниці (вул. Раднаркомівська, 5 м. Харків 61002) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості суму в розмірі 10324 грн. 80 коп. (десять тисяч триста двадцять чотири грн. 80 коп.).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована в Харківському міському центрі зайнятості з відкриттям персональної картки НОМЕР_1 та їй наданий статус безробітної з призначенням допомоги по безробіттю. Відповідно до п. 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, наказом Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 № 60/62, Харківським міським центром зайнятості встановлено, що отримання матеріального забезпечення ОСОБА_1 в період перебування на обліку в центрі зайнятості було незаконним, оскільки в цей період вона, за рішенням суду, була поновлена на посаді з дати її звільнення, тобто ОСОБА_1 була зайнятою особою з 23.06.2016 та відносилась до категорії зайнятого населення. Таким чином кошти, виплачені ОСОБА_1 службою зайнятості в сумі 10324,80 грн., підлягають поверненню з роботодавця.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.183- 2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження була надіслана відповідачу та отримана ним 24.02.16.

Відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду, з огляду на що суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулася за сприянням у працевлаштуванні до Харківського міського центру зайнятості, де і була зареєстрована з відкриттям персональної картки НОМЕР_1.

Згідно ч.1 ст.7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", одним із видів забезпечення на випадок безробіття є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.2 та ч.4 ст.22 Закону №1533, застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців або звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, пунктами 3, 4, 7 і 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, особи, зазначені у частині другій статті 6 цього Закону, особи, зазначені в абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі. Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років, а для осіб, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону та абзаці третьому частини четвертої статті 7 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", - 180 календарних днів.

Згідно з п.п.2.7 розділу 2 "Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 №307 (далі за текстом - Порядку №307), без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних: 1) особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, статтями 41 і 45 Кодексу законів про працю України, військовослужбовцям, зазначеним у пункті 2.1 цього Порядку, та іншим особам, звільненим з останнього місця роботи (служби) у зв'язку із застосуванням до них заходів дисциплінарного впливу, - виплата починається з 91 календарного дня; 2) особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів; 3) особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви; 4) особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок менше 26 календарних тижнів; 5) категоріям осіб, зазначеним у пункті 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду та/або єдиний внесок, але мали раніше набутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

Згідно п.2.9 розділу 2 Порядку №307, загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю для осіб, зазначених у цьому розділі, не може перевищувати 360 календарних днів протягом двох років з дня призначення допомоги по безробіттю. Для осіб передпенсійного віку (за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів. Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації як безробітних у державній службі зайнятості.

Відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України 13.02.2009 № 60/62, Постановою правління Пенсійного Фонду України 13.02.2009 № 7 -1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за № 232/16248, розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

У разі встановлення центром зайнятості відповідно до п. 6, 7 цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення № 141-інш. від 20.12.16, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", було встановлено, що з ОСОБА_1 перебувала на обліку в центрі зайнятості 23.02.2016 по 01.12.2016. Допомогу по безробіттю їй призначено як застрахованій особі з урахуванням СС (360 к.д.) з 01.03.2016 по 23.02.2017. Знята з обліку 01.12.2016 (поновлення на роботі за рішенням суду). Відповідно до наказу МВС України на Південній залізниці від 01.12.2016№261-о/с «По особовому складу», ОСОБА_1 поновлена на роботі з 07.11.2015 (підстава постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.06.2016 в справі № 820/2879/16). Відповідно до п.4 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартість наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду утримується із роботодавця. У зв'язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, кошти нараховані та перераховані їй як допомога по безробіттю належать до повернення в повному обсязі.

Враховуючи викладене, директором Харківського міського центру зайнятості 21.12.2016 виданий наказ "Про організацію роботи щодо повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю: ОСОБА_1." № 1834 у сумі 10324,80 грн. за період з 01.03.2016 по 30.11.2016.

На виконання п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним Харківським МЦЗ Відповідачу був направлений лист-претензія від 23.12.2016 за № ХМЦЗ-02-15845-26/16 разом з наказом № 1834 від 21.1.2016 та актом №141-інш. від 20.12.2016, з пропозицією добровільного повернення коштів, виплачених як матеріальне забезпечення у сумі 10324,80 грн.

Однак на момент розгляду справи незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 10324,80 грн. ОСОБА_1 не повернуто.

Сума виплаченої допомога по безробіттю у розмірі 10324,80 грн. підтверджується довідкою про виконані платежі, що міститься в матеріалах справи.

Таким чином, позивачем підтверджено існування у відповідача заборгованості по поверненню коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 10324,80 грн., з огляду на що, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10324,80 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідач податковий борг в сумі 10324,80 не сплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення коштів з відповідача у сумі 10324,80 грн, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 183-2, 256 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості до Управління Міністерства внутрішніх справ України на Південній залізниці про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління МВС України на Південній залізниці (вул. Раднаркомівська, 5 м. Харків 61002) на користь Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості(код 36224721, 61013, м. Харків, вул. Шевченка,137 - А) суму в розмірі 10324 грн. 80 коп. (десять тисяч триста двадцять чотири грн. 80 коп.).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Мар'єнко Л.М.