Ухвала суду № 65405747, 25.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

25 серпня 2016 р. 804/5390/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Гончарова І.А., перевіривши матеріали позовної заяви Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнаня протиправним та скасування ппр, -

в с т а н о в и в:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міндоходів з вимогою :

-Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.03.2016р. №0000114003.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

В порушення ч. 3 ст. 106 КАС України позивачем не додано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1378,00 грн.

Заявлена позивачем вимога щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення свідчить про майновий характер позовних вимог.

Таким чином, за подання адміністративного позову позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимоги майнового характеру в загальному розмірі 1378.00 грн.

Щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору,суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх від оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями вищезазначеної статті передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору.

Разом з тим, визначення майнового стану сторони є оціночним поняттям та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору". Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору. Водночас, відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови у задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

В даному випадку, позивачами документально не підтверджено, що станом на час звернення до суду не в змозі сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

За таких обставин, клопотання позивачів є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Згідно доп. 2 ст. 106 КАС позивач надає докази, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано письмових доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.

Згідно до положень ст. 108 КАС України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст. 106, 107, 160,165 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Позовну заяву Приватне акціонерне товариство "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" до Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Межрегіонального Головного управління Міндоходів про визнаня протиправним та скасування ппр залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 28 вересня 2016 р. для усунення недоліків, а саме:надати належним чином оформлений документ про сплату у встановленому порядку та надати письмові докази на підтвердження обставин якими обґрунтовуються позовні вимоги, в разі неможливості самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя І.А. Гончарова