Ухвала суду № 65405542, 16.03.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/1222/16-ц

Провадження № 22-ц/792/567/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Талалай О.І.,

суддів: Корніюк А.П., Янчук Т.О.,

секретар Філіпчук О.С.,

з участю представника Міністерства оборони України ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і Міністерства оборони України на рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна казначейська служба України, про відшкодування моральної шкоди.

Заслухавши доповідача, пояснення представника Міністерства оборони України, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційних скарг, колегія суддів

у с т а н о в и л а :

04 березня 2016 року ОСОБА_2, звертаючись до суду з вказаним позовом зазначав, що з 1995 року до 07 листопада 2012 року проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом начальника Генерального штабу Головокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 листопада 2012 року № 834 був звільнений з військової служби за станом здоровя. 15 листопада 2012 року йому встановлена 3 група інвалідності, яка пов'язана з захистом Батьківщини, а в подальшому встановлена 2 група інвалідності. Наявність захворювань, повязаних з виконанням обов'язків військової служби підтверджується висновком органу Міністерства оборони України Центральної військово-лікарської комісії (протокол від 08 листопада 2012 року № 602), витягами з наказів Хмельницького обласного військового комісаріату від 16 серпня 2013 року № 181 та від 23 грудня 2013 року № 304, згідно з якими йому виплачено одноразову грошову допомогу у звязку з інвалідністю особи, звільненої з військової служби. Його стан здоров'я погіршився. Значна частина пенсії, яку отримує як інвалід 2 групи, витрачається на придбання ліків на оздоровлення, постійні медичні огляди та санаторне лікування. Відповідно до ст.17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має право на відшкодування моральної шкоди. На підставі викладеного позивач просив стягнути з відповідача на відшкодування моральної шкоди 500000 грн.

Ухвалою Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 10 листопада 2016 року до участі у розгляді справи залучено третю особу УДКС в Печерському районі м. Києва.

Ухвалою Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2016 року замінено третю особу у справі УДКС в Печерському районі м. Києва на Державну казначейську службу України.

Рішенням Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20000 грн. Вирішено питання про судовий збір.

ОСОБА_2, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його змінити і збільшити суму морального відшкодування до 500000 грн. Вказує на те, що при визначенні розміру відшкодування має враховуватись непоправність втрати здоровя, характер і тривалість страждань, неможливість в подальшому проходити військову службу та реалізувати себе в цій сфері.

Міністерство оборони України, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Законодавством не передбачено порядок відшкодування моральної шкоди військовослужбовцям. У рішенні суду не зазначено якими діями Міністерство оборони України спричинило ОСОБА_2 моральну шкоду. Наданими документами підтверджується те, що Міністерством оборони України вживались заходи щодо належного соціального забезпечення позивача, у звязку із встановленням йому групи інвалідності.

У засіданні апеляційного суду представник Міністерства оборони України апеляційну скаргу підтримав. Інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися, про розгляд справи належним чином повідомлені.

Апеляційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Наказом начальника Генерального штабу Головокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 03 листопада 2012 року № 834 позивач був звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоровя).

Висновком МСЕК від 15 листопада 2012 року ОСОБА_2 була встановлена третя група інвалідності, а 01 липня 2015 року друга група інвалідності, причиною якої стало захворювання, повязане з захистом Батьківщини.

Наведене підтверджується матеріалами справи і не заперечується сторонами.

Задовольняючи частково позов, суд виходив із наявності визначених ст. ст.23,1167 ЦК Україниправових підстав для відшкодування моральної шкоди.

Такий висновок ґрунтуються на фактичних обставинах справи, встановлених судом, і відповідає вимогам закону.

Статтею 17 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»визначено, що відшкодування військовослужбовцям заподіяної моральноїі матеріальної шкоди проводиться в установленому законодавством порядку.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини (ст. ст.23,1167 ЦК України).

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що інвалідність позивача (друга група) є наслідком захворювання, пов'язаного з захистом Батьківщини, правильним є висновок про виникнення у нього права вимагати відшкодування завданої моральної шкоди.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, яка була заподіяна ОСОБА_2 в результаті ушкодження здоров'я, суд, керуючись положеннямст. 23 ЦК України, врахував глибину фізичних страждань позивача, який втратив працездатність, моральних страждань і дотримався принципів розумності та справедливості.

У звязку з наведеним не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2

Посилання Міністерства оборони України на те, що чинним законодавством не передбачено порядок відшкодування моральної шкоди військовослужбовцям, не може бути прийнято до уваги з таких підстав.

Згідно із ст. 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Статтею 3 Закону України «Про Збройні Сили України»передбачено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Отже, обов'язок держави відшкодувати позивачу завдану моральну шкоду

покладається на Міністерство оборони України як на уповноважений орган державного управління.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21 жовтня 2014 року у справі № 3-86гс14, яка згідно зіст. 360-7 ЦПК України має враховуватись судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Інші доводи апеляційних скарг на законність рішення суду не впливають і його висновок не спростовують.

Порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав у межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 і Міністерства оборони України відхилити.

Рішення Камянець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий/підпис/ ОСОБА_3

Суддя/підпис/ ОСОБА_4

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.І.Талалай

_____________

Головуючий в першій інстанції ОСОБА_6 Провадження: № 22-ц/792/567/17

Доповідач Талалай О.І. Категорія 30