Рішення № 6540284, 04.11.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" листопада 2009 р. справа № 5020-7/341 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс», м. Сімферополь, до відповідача –Державного підприємства «Садовод», с. Верхньосадове, м. Севастополь, про стягнення 10379,56 грн., Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Могила Д.В. –представник по довіреності від 08.05.2009 р. (к/копія довіреності у справі)

Від відповідача –не з’явився

Сутьспору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс», м. Сімферополь, звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до Державного підприємства «Садовод», с. Верхньосадове, м. Севастополь, про стягнення 10379,56 грн., у тому числі 8184,00 грн. основного боргу, 981,16 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Також, представник позивача надав суду клопотання від 04.11.2009 р. про залучення до матеріалів справи, зокрема, квитанції № ПН464 від 04.11.2009 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за вірними банківськими реквізитами.

Відповідач явку свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду міста Севастополя від 29.09.2009 р. та від 13.10.2009 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не представив, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

01.09.2008 р. р. між сторонами був укладений договір № 123 постачання нафтопродуктів.

Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов’язувався продати нафтові олії, бензини, керосин, ДП та іншу продукцію, іменовану надалі товар, а покупець (відповідач) –прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 1.2. договору ціна і кількість (об’єм) товару визначаються згідно видаткових накладних або інших рівнозначних документів в яких вказані ціна та кількість товару.

Пунктом 3.1. договору передбачалось, що покупець протягом 5-ти банківських днів з моменту одержання товару зобов’язаний здійснити остаточний розрахунок у безготівковій формі.

На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов’язання виконав, поставивши у період з 30.09.2008 р. по 23.10.2008 р. відповідачу товар на загальну суму 8184,00 грн. за накладними, належно завірені копії яких додані позивачем до матеріалів справи, який був одержаний відповідачем за відповідними довіреностями, копії яких також додані позивачем до матеріалів справи.

Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов’язання перед позивачем не виконав.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов’язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

У зв’язку з несплатою відповідачем заборгованості, позивачем на адресу відповідача направлялась претензія № 26 від 11.08.2009 р., яка, проте, була залишена відповідачем без виконання.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що у разі несплати у 5-тиденний строк за одержаний товар покупець сплачує пеню у розмірі 0,2% вартості відпущеного товару за кожен день прострочення виконання зобов’язань.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР (із змінами) передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, згідно розрахунку позивача, відповідачу нараховано 981,16 грн. пені.

Однак, позивачем було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку пені, у зв’язку з чим стягненню з відповідача підлягає 979,93 грн. пені.

В частині стягнення 1,23 грн. пені у позові повинно бути відмовлено.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 991,77 грн. індексу інфляції за період з жовтня 2008 р. по серпень 2009 р. та 3% річних за період з 08.10.2009 р. по 23.09.2009 р. у розмірі 222,63 грн.

Проте, позивачем було допущено арифметичну помилку при здійсненні розрахунку 3% річних, у зв’язку з чим стягненню з відповідача підлягають 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн.

В частині стягнення 3% річних у розмірі 0,59 грн. у позові повинно бути відмовлено.

Жодних письмових заперечень, пов’язаних з предметом спору, відповідачем суду надано не було.

Контррозрахунків сум пені, індексу інфляції та 3% річних відповідачем суду представлено не було.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 10377,74 грн., у тому числі 8184,00 грн. основного боргу, 979,93 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн., документально встановлений, підтверджений матеріалами справи та не оспорювався відповідачем, а в частині стягнення 8184,00 грн. основного боргу - визнаний ним в акті звірки взаємних розрахунків за період з 01.09.2008 р. по 10.08.2009 р., підписаному обома сторонами, зокрема, відповідачем –без заперечень.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Також, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було додано до позовної заяви квитанцію № 243/268 від 23.09.2009 р., згідно якої 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу перераховані не за відповідними реквізитами.

З урахуванням викладеного, як вже зазначалось, 04.11.2009 р. позивач надав суду квитанцію № ПН464 від 04.11.2009 р. про сплату 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за вірними банківськими реквізитами.

Таким чином 236,00 грн. витрат, сплачених за невірними банківськими реквізитами, є зайве сплаченими та підлягають поверненню позивачу.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 09.11.2009 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Стягнути з Державного підприємства «Садовод»(99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, б. 66, ідентифікаційний код 00412984, р/р 26007136936 у КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, або з інших рахунків) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»(юридична адреса: 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8, фактична адреса: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19, ідентифікаційний код 32287856, р/р 26006316551 у філії ВАТ «МТБ», м. Сімферополь, МФО 384748, або на інші рахунки) 10377,74 грн., у тому числі 8184,00 грн. основного боргу, 979,93 грн. пені, 991,77 грн. індексу інфляції та 3% річних у розмірі 222,04 грн., а також 103,78 грн. державного мита та 235,96 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»(юридична адреса: 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8, фактична адреса: 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19, ідентифікаційний код 32287856, р/р 26006316551 у філії ВАТ «МТБ», м. Сімферополь, МФО 384748, або на інші рахунки) з Державного бюджету (р/р 31216259700007 в УДК Печерського району м. Києва, банк: ГУ ДК України у м. Києві, МФО 820019, ЗКПО 26077922) зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн., перераховані за квитанцією № 243/268 від 23.09.2009 р.

4). В іншій частині у позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя законної сили.

Суддя С. М. Альошина

РОЗСИЛКА:

1.          Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»- 95483, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Монтажна, буд. 8 –простим;

2.          Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіатермінал-Ресурс»- 95021, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бастіонна, 19 –простим;

3. Державному підприємству «Садовод»- 99802, м. Севастополь, с. Верхньосадове, вул. Севастопольська, б. 66 - рекомендованим.