Рішення № 65401228, 13.03.2017, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа №263/2046/17

Провадження №2/263/935/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2017 року Жовтневий районний суд м.Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Папаценко П.І., при секретарі Масюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє від свого імені та за довіреністю, в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту ОСОБА_3 міської ради, третя особа: Перша маріупольська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру у звязку з втратою правовстановлюючих документів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, що діє від свого імені та за довіреністю, в інтересах позивача ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання права власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кожним на 1/3 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_1. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вказана квартира була передана у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на підставі договору міни від 13.05.1994 року. У подальшому за договором дарування від 22.06.2007 року ОСОБА_5 подарував свою 1/3 частку квартири ОСОБА_6, яка 17.10.2017 року після розірвання шлюбу з ОСОБА_5 змінила прізвище на дошлюбне ОСОБА_1. 19.04.2007 року ОСОБА_7 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_2. 14.11.2016 року правовстановлюючі документи на квартиру були викрадені, згідно листа Першої маріупольської державної нотаріальної контори видати дублікат вказаного договору міни не вбачається за можливе, у звязку з відсутністю архівної справи, яка була передана до обласного архіву, та знаходиться у м.Донецьку, на непідконтрольній території України. Не маючи правовстановлюючого документу на квартиру вони позбавленні можливості реалізувати своє право власності на квартиру, тому змушені за захистом порушеного права звернутися до суду, який просять позов задовольнити.

Позивач ОСОБА_1, що діє від свого імені та за довіреністю, в інтересах позивача ОСОБА_2, як і остання, будучи належним чином повідомлені про час, місце розгляду справи, в судове засідання не зявилися, від ОСОБА_1 надійшла заява про підтримку позовних вимог, за наведеним обґрунтуванням, наданими доказами та про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту ОСОБА_3 міської ради, в судове засідання не зявилася надала заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому не заперечували проти задоволення позову.

Представник відповідача ОСОБА_3 міської ради, будучи належним чином повідомлений про час, місце розгляду справи в судове засіданні не зявився, про причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Першої маріупольської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника, при її розгляді покладався на розсуд суду.

Фіксація судового процесутехнічними засобами не велась у відповідності з ч.2 ст.197 ЦПК України, у зв'язкуз розглядом справи за відсутності осіб, які беруть в ній участь.

Суд, дослідивши письмові докази та матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

При вирішенні спірних правових відносин суд, перш за все, керується вимогами ст.11 ЦПК України,за якими, суд розглядає цивільну справу не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, за вимогами ст.114 ЦПК України, вказана справа підсудна Жовтневому районному суду м.Маріуполя, оскільки спірні правові відносини виникли з приводу нерухомого майна.

Судом встановлені такі факти та відповідні їмправовідносини.

За копією договору міни від 13.05.1994 року, реєстраційний номер № 4-2063, зареєстрованому 06.06.1994 р у МКП «ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації» квартира АДРЕСА_2 передана у власність ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Згідно реєстраційного посвідчення Міського комунального підприємства «ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації» на підставі договору міни від 13.05.1994 року, реєстраційний номер № 4-2063, зареєстроване за ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 право власності на вказану квартиру, про що свідчить запис в реєстраційній книзі за №37976 від 6.06.1994 року.

Відповідно до договору дарування від 22.06.2007 року, реєстраційний номер № 2736, зареєстрованому 20.07.2007 року у МКП «ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації», ОСОБА_5 подарував 1/3 частку наведеної квартири ОСОБА_6, про що свідчать копія договору дарування, копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за яким державна реєстрація права власності відбулась 14.12.2016 року.

Таким чином власниками квартири стали ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

17.10. 2007 року ОСОБА_6 після розірвання шлюбу з ОСОБА_5, змінила своє прізвище з ОСОБА_5 на дошлюбне прізвище ОСОБА_1, про що свідчить довідка від 06.12.2016 року № 25-104 Центрального районного відділу у місті Маріуполі Головного управління в Донецькій області Державної міграційної служби України та Витяг №00017338103 від 17.11.2016 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища.

19.04.2007 року ОСОБА_7 зареєструвала шлюб з ОСОБА_8 та змінила прізвище з ОСОБА_7 на ОСОБА_8 згідно свідоцтва про шлюб від 19.04.2007 року серія І-НО №085079.

Згідно довідки МКП «ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації» від 08 .02.2017 року за №390, за ОСОБА_6 та ОСОБА_7 зареєстровано право власності, за кожним на 1/3 частку трикімнатної квартири АДРЕСА_3 на підставі договору міни від 13.05.1994 року, реєстраційний номер № 4-2063.

Згідно технічного паспорту на квартиру, виготовленого МКП «ОСОБА_3 бюро технічної інвентаризації» 08.12.2016 року, квартира АДРЕСА_3 має житлову площу 38,8 кв.м, загальну площу 67,9 кв.м.

14.11.2016 року правовстановлюючі документи на квартиру викрадені, про що свідчить Витяг №1 з кримінального провадження №12016080020003897, виданий 14.11.2016 року слідчим Олександрівського ВП Дніпровського ВП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Згідно листа Першої маріупольської державної нотаріальної контори від 10.02.2017 року за №281/02-17 видати дублікат договору міни від 13.05.1994 року за реєстраційним номером № 4-2063, виданого Першою маріупольською державною нотаріальною конторою, не можливо у зв'язку з відсутністю в нотаріальній конторі архівних справ за 1994 рік, а доступ до обласного архіву відсутній, оскільки він знаходиться у м. Донецьку, який в свою чергу, знаходиться на не підконтрольній території України.

Відповідно до ст.53 Закону України «Про нотаріат» видача дубліката втраченого або зіпсованого документа здійснюється державним нотаріальним архівом. До передачі в архів примірників документів, посвідчених або виданих нотаріусом, дублікат втраченого або зіпсованого документа видається відповідним нотаріусом за місцем його зберігання.

Таким чином, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, не мають можливості отримати дублікат договору міни від 13.05.1994 року, у зв'язку з чим не можуть розпоряджатись належним їм майном та змушені звернутися до суду.

Згідно положень ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Глава 23 ЦК України встановлює, що громадянин, який став власником житла, має право розпоряджатися ним на свій розсуд.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ(майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно із ст.317 ЦК України власнику належить право володіння, користування і розпорядження своїм майном.

Статтею 321 ЦК України встановлюється, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи наведене, вимоги норм матеріального права, право власності позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо мирного володіння, розпорядження своїм нерухомим майном підлягає судовому захисту, оскільки за встановленими обставинами не вбачається можливим отримати дублікат договору міни від 13.05.1994 року за реєстраційним номером № 4-2063.

Оскільки у судовому засіданні було встановлено, що позивачі дійсно є власниками, кожний 1/3 частки квартири АДРЕСА_3 на підставі договору міни від 13.05.1994 року за реєстраційним номером № 4-2063, це право фактично не оспорюється відповідачами, однак документ, що посвідчує їх право власності було втрачено, у зв'язку з чим захистити їх права та законні інтереси, як власників квартири можливо лише у судовому порядку, тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10,11,88,197, 209,212,214-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, що діє від свого імені та за довіреністю, в інтересах позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 державної реєстрації речових прав на нерухоме майно юридичного департаменту ОСОБА_3 міської ради, третя особа: Перша маріупольська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на квартиру у звязку з втратою правовстановлюючих документів - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) право власності, за кожним на 1/3 частку квартири АДРЕСА_3, житловою площею 38,8 кв.м, загальною площею 67,9 кв.м., що належить їм на підставі договору міни від 13.05.1994 року за реєстраційним номером № 4-2063.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневій районний суд м.Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : П.І. Папаценко