Рішення № 65400462, 02.03.2017, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/110/17

Провадження № 2/727/490/17

Р І Ш Е Н Н Я

(ЗАОЧНО)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2017 року

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань приміщення Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого страхового відшкодування, - ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 Акціонерне Товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернувся в суд із позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про стягнення сплаченого страхового відшкодування. В обґрунтування заявлених вимог посилаються на те, що між ОСОБА_4 Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» було укладено договір добровільного страхування №28-2107-13-00565, відповідно до якого вони застрахували майнові інтереси ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор», повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 15.01.2014 року о 20.30 год. на 128 км автомобільної дороги Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходився під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» отримав механічні пошкодження. Потерпілий ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» звернувся до ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» із заявою про виплату страхового відшкодування. Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор», пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на підставі страхового акту №КА-4679 та КА-4679/1 з відповідним розрахунком страхового відшкодування склала 46565,30 грн. ОСОБА_2 Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» було сплачено страхове відшкодування в сумі 43765,30 грн. потерпілій особі ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор», сума виплати страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач складає суму в розмірі 2810,00 грн. З моменту виплати такого відшкодування у ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі ст.27 Закону України «Про страхування» виникло право вимоги до відповідача, як винної у цій ДТП особи. Відповідач був ознайомлений про наявність заборгованості перед позивачем та йому направлено лист про відшкодування понесених збитків в порядку регресу, однак, відповідач добровільно таку суму оплатити позивачеві відмовляється. Посилаючись на вимоги чинного законодавства, просить стягнути на їх користь з відповідача ОСОБА_3 суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 2810,00 грн. та судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, про дату та час розгляду справи була повідомлена належним чином, від неї до суду надійшла письмова заява з клопотанням справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила заявлені вимоги задовольнити, у випадку неявки відповідача в судове засідання не заперечувала проти розгляду справи в заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не зявився, будучи повідомленим про день, час і місце розгляду справи в порядку ст. 74 ч. 4 ЦПК України, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, обєктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом належними і допустимими доказами по справі встановлено, що між ОСОБА_2 Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» було укладено договір добровільного страхування №28-2107-13-00565, відповідно до якого позивач застрахували майнові інтереси ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор», повязані з експлуатацією наземного транспортного засобу - легкового автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.5).

15.01.2014 року о 20.30 год. на 128 км автомобільної дороги Київ-Чоп сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох транспортних засобів: «Volvo», державний номерний знак НОМЕР_2, який знаходився під керуванням відповідача ОСОБА_3 та автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» (а.с.7-8). Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» отримав механічні пошкодження. Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Чернівці від 26.03.2014 року відповідача ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст.124 КпАП України і накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати всіма видами транспортних засобів строком на 6 (шість) місяців та стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 36,54 грн. (а.с.6).

Відповідно до положень ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрали законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Вартість відновлювального ремонту автомобіля потерпілого ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» легкового автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди на підставі ремонтної калькуляції (а.с.15-20), страхового акту №КА-4679 та КА-4679/1 (а.с.23-24) з відповідним розрахунком страхового відшкодування склала 46565,30 грн. (а.с.21-22).

Позивачем ОСОБА_2 Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» було отримано інформацію, про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 при використанні автомобіля «Volvo», державний номерний здак СЕ2728АВ, була застрахована у ПАТ «УТСК», згідно полісу № АЕ/2344І50 (а.с.7-8).

Позивач ОСОБА_4 Акціонерне Товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звертався із заявою про настання страхового випадку до страхової компанії ПАТ «УТСК», щодо виплати страхового відшкодування (а.с.9-10) і страховою винуватця було виплачено позивачу страхове відшкодування в розмірі 43765,30 грн.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

ОСОБА_4 Акціонерним Товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» було сплачено страхове відшкодування в сумі 46565,30 грн. потерпілій особі ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор» відповідно до платіжних доручень від 28.02.2014 року та 24.04.2014 року (а.с.25-26), сума виплати страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач складає суму в розмірі 2810,00 грн. З моменту виплати такого відшкодування у ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» на підставі ст.27 Закону України «Про страхування» виникло право вимоги до відповідача, як винної у цій ДТП особи.

Відповідач був ознайомлений про наявність заборгованості перед позивачем суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 2810,00 грн. та направлено лист про відшкодування понесених збитків в порядку регресу, однак, відповідач добровільно таку суму не оплатив, лист залишив без уваги (а.с.27).

Статтею 1187 ЦК України визначено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, повязана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» свідчить про те, що у разі непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до відшкодування завданої шкоди у відповідному розмірі.

У відповідності до ст.ст. 1187, 1188 ч.1 ЦК України,шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно дост.1191 ЦК України, особа яка відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею ст.993 ЦК України передбачено, щодо страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, аналогічне положення закріплено уст. 27 ЗУ «Про страхування»

.Судом встановлено, що на підставі вищенаведених вимог закону, до ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи - відповідача по справі ОСОБА_3

На підставі ст.27 Закону України «Про страхування» у позивача ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» виникло право регресних вимог до відповідача за даними правовідносинами.

Отже, суд вважає встановленими та доведеними ті обставини, що саме між винними діями ОСОБА_3 та заподіяною шкодою власнику легкового автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ТОВ «Рибноконсервний завод «Екватор», існує прямий причинно-наслідковий звязок і така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Позивач як страховик після виплати страхового відшкодування, правомірно має право на зворотні вимоги до відповідача ОСОБА_3, щодо страхового відшкодування йому суми в порядку регресу в розмірі 2810,00 грн.

Згідно ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 212, 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно ї законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, повно і всебічно зясувавши обставини справи, оцінивши докази, надані відповідно сторонами в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст.88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст. 993, 1187, 1188, 1191, 1194 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 88, 212- 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_3 про стягнення сплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сталінграду), буд.19 кв.29, на користь ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», 03038, м.Київ вул.І.Федорова, 32 «А», ЄДРПОУ 30859524 р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478 - суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 2810,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_3, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 (Сталінграду), буд.19 кв.29, на користь ОСОБА_2 Акціонерного Товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», 03038, м.Київ вул.І.Федорова, 32 «А», ЄДРПОУ 30859524 р/р НОМЕР_3 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478 - судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1378,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через Шевченківський районний суд м. Чернівці в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні в засіданні при проголошенні рішення в цей же строк з дня отримання копії рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Слободян Г.М.