Постанова № 65399698, 15.03.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/973/17

провадження № 3/415/360/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2017 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Лисичанського відділу поліції ГУНП України в Луганській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, інваліда дитинства 3 групи, зареєстрованої та проживаючої в місті Лисичанську, кв. Східний, 3/24,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1, яка є матірю неповнолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 - ухиляється від виконання передбачених законодавством обовязків щодо забезпечення необхідних умов виховання неповнолітньої дитини, яка 21.11.2016 року на території ВП «Лисичанський педагогічний коледж ЛНУ ім. Т. Шевченка» шляхом підпалу вчинила публічну наругу над Державним Прапором України.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, визнала, пояснивши, що вона проживає разом зі своєю неповнолітньою донькою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: м. Лисичанськ, кв. Східний, 3/24. Донька ОСОБА_2 в даний час являється студенткою ВП «Лисичанського педагогічного коледжу Луганського університету ім. Т.Шевченко». З приводу того, що сталося пояснила, що 21.11.2016 року вона від працівників поліції дізналася, що її донька ОСОБА_2 була на заходах присвячених річниці революції гідності, на яких дітям роздали маленькі прапорці. Після проведення заходів, її донька з подругами не здали свої прапорці, а за територією коледжу спалили їх. Свою провину повністю усвідомила, щиро розкаялася, просила суд суворо її не наказувати, оскільки вперше притягується до адміністративної відповідальності.

Суд, вислухавши пояснення правопорушниці та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП знайшла своє повне підтвердження у суді: крім визнання своєї провини правопорушницею у письмових поясненнях та у судовому засіданні, підтверджується поясненнями її доньки ОСОБА_2

Відповідно до матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 27 січня 2017 року слідчим СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.338 КК України.

Відповідно ч.1 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Положення ч.1 ст. 152 Сімейного кодексу України передбачають право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 184 КУпАП кваліфіковані правильно, оскільки вона ухиляється від виконання передбачених законодавством обовязків щодо виховання неповнолітньої дитини.

При призначенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність: ОСОБА_1 не працює, являється інвалідом дитинства 3 групи, згідно протоколу про відповідне адміністративне правопорушення до адміністративної відповідальності притягується вперше, у судовому засіданні своєї провини не спростовувала, щиро розкаялася та зобовязалася дотримуватися обовязків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.

В якості обставин, що помякшують відповідальність правопорушниці згідно зі ст. 34 КУпАП, суд визнає повне визнання своєї провини, щире розкаяння винної.

Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП обтяжують відповідальність правопорушниці, суд не вбачає.

На підставі вищевказаного, з урахуванням особи, яка є інвалідом дитинства 3 групи, майнового стану та ступеню вини правопорушниці, а також характеру та обставин вчиненого нею правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у вигляді попередження, передбаченого санкцією ч.1 ст. 184 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою її виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення правопорушниці стягнення у вигляді штрафу суд не вбачає з вищевказаних причин.

Відповідно до ст.ст. 4, 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, судовий збір підлягає стягненню з правопорушниці у розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 184 ч.1, 221, 284, 289, 294 КУпАП,-

П О С Т АН О В И Л А :

Піддати ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, адміністративному стягненню у вигляді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1, судовий збір у розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок (отримувач коштів ГУК у місті ОСОБА_3/м. Київ/2203106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М.Старікова