Ухвала суду № 65398197, 15.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/792/17 Справа № 183/2844/15 Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Макаров М.О.

Категорія 2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Макарова М.О.

суддів Демченко Е.Л., Петешенкової М.Ю.

при секретарі Черкас Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зазначеним позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про визнання права, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії. Під час розгляду справи ОСОБА_4, ОСОБА_5 приєдналися до позовних вимог ОСОБА_2.

29 серпня 2016 року ОСОБА_2, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з уточненим позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, треті особи - Міністерство оборони України, Генеральний штаб Збройних Сил України, Черкаська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання права, визнання протиправним та скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії.

В обґрунтування вимог позивачі посилалися на те. що вони проживають та зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. 16 січня 2015 року ОСОБА_2 із згоди всіх мешканців квартири звернулася до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з заявою про передачу квартири у приватну власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», проте останнім, як органом приватизації, було винесене рішення № 367 22 січня 2015 року, яким їм відмовлено в передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, в звязку з тим, що військове містечко смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації.

Вважають дії відповідача неправомірними, такими, що не відповідають діючому законодавству України, Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», у звязку з чим просили суд: визнати протиправним та скасувати рішення № 110 від 16.01.2015 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про відмову їм, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в приватизації квартири АДРЕСА_2; визнати їх, ОСОБА_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5. право на приватизацію квартири АДРЕСА_2; зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_2, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року позов задоволено та ухвалено: визнати право ОСОБА_2, в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на приватизацію квартири АДРЕСА_2; визнати протиправним та скасувати рішення № 110 від 16 січня 2015 року Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська про відмову ОСОБА_2 в приватизації цієї квартири; зобовязати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, як орган приватизації, прийняти відповідні заходи щодо приватизації квартири АДРЕСА_2, у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та згідно процедури, передбаченої «Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого Наказом МЖКГ № 396 від 16.12.2009 року; вирішено питання стосовно судових витрат.

В апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Зазначене рішення ухвалено з додержанням вказаних вимог закону.

Так, судом встановлено, що 16 січня 2015 року ОСОБА_2 із згоди всіх мешканців квартири звернулася до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська з заявою про передачу квартири у приватну власність у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Встановлено, що Квартирно-експлуатаційним відділом м. Дніпропетровська, як органом приватизації, було винесено 22 січня 2015 року рішення № 367, яким позивачам відмовлено в передачі в приватну власність вищезазначеної квартири, в звязку з тим, що військове містечко смт. Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської області віднесене до числа «закритих» та не підлягає приватизації.

Встановлено, що вищезазначене житлове приміщення належить до житлового фонду Міністерства оборони України, перебуває у повному оперативному управлінні Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська.

У відповідності до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська, зазначений відділ здійснює безпосередньо квартирно-експлуатаційне забезпечення військових частин, дислокованих у межах відповідальності. Квартирно-експлуатаційне забезпечення це комплекс заходів, спрямованих на безпечну експлуатацію, утримання казармено-житлового фонду, обєктів соціально-культурного призначення, комунальних споруд та інженерних мереж військових містечок, забезпечення військових частин квартирним майном.

Згідно п. 3.2.4 Положення на Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська покладений обовязок та повноваження щодо утримання житлового фонду.

У відповідності до ст. 1 Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" (далі Закон № 2482-ХІІ), державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Статтею 9 Житлового кодексу України встановлено, що до житлових прав громадян відноситься право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Правові основи приватизації житла, що знаходяться в державній власності, визначені в Законі № 2482-ХІІ.

Зазначеним Законом регламентований порядок набуття права власності на житло громадянами України, які користуються державним житловим фондом, з обмеженнями, визначеними п. 2 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2482-ХІІ не підлягають приватизації: квартири - музеї; квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків памяток садове - паркового мистецтва, історикокультурних заповідників, музеїв, квартири (будинки), житлові приміщення у гуртожитках, що перебувають у аварійному стані, квартири (будинки, кімнати), які віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки) житлові приміщення у гуртожитках, розташовані в зоні безумовного (обовязкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Згідно з Положенням "Про організацію квартирно-експлуатаційного забезпечення Збройних Сил України", затвердженим Наказом Міністра оборони України № 215 від 21 квітня 2011 року та Наказом Міністра Оборони України № 448 від 03 липня 2013 року визначення "закрите військове містечко" та коло осіб, які мають право затверджувати перелік закритих військових містечок виключені.

Згідно Наказу Міністра оборони України № 569 від 16 вересня 2011 року "Про безоплатну передачу військового майна у приватну власність до територіальних громад", безоплатно передається у комунальну власність територіальним громадам смт Черкаське і смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, зазначений Наказ є обовязковим для виконання КЕВ м. Дніпропетровська та Черкаською і Гвардійською селищними радами.

Статтею 3 Закону № 2482-ХІІ передбачено, що приватизація здійснюється шляхом безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 квадратний метр загальної площі на наймача і кожного члена його сімї та додатково 10 квадратних метрів на сімю.

Згідно з п. 5 ст. 5 вищевказаного Закону, кожний громадянин України має право приватизувати житло, яке він займає безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку, або частковою доплатою один раз.

Відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та з метою приведення у відповідність до законодавства нормативно-правових актів, наказом Міністра з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 1999 року затверджене "Положення про порядок передачі квартир (будинків) жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян", яке встановлює процедуру передачі квартир у приватну власність громадян та зразки документів, які оформлюються згідно цієї процедури, в т.ч. і рішення органу приватизації.

Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" та "Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян" затверджене Наказом МЖКГ № 396 від 16 грудня 2009 року, встановлюють порядок передачі квартир в приватну власність.

Так, зокрема, наймач та члени його сімї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобовязаний в місячний термін з дня одержання заяви прийняти рішення про передачу житла у власність, після чого, оформити відповідне свідоцтво.

Зазначена процедура передбачена ст. 8 Закону № 2482-ХІІ, відповідно до якої приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають у цій квартирі (будинку), житловому приміщенні у гуртожитку, в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку), житлового приміщення у гуртожитку. Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Передача квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), житлове приміщення у гуртожитку, яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Як вбачається з матеріалів справи згідно ордеру №5 від 19 лютого 1988 року, виданого Міністерством оборони, ОСОБА_4 на склад сімї 4 чоловіка було надано право на вселення в квартиру АДРЕСА_3, а згідно довідки про склад сімї, виданої 03 грудня 2014 року Будинкоуправлінням № 2 Гвардійської Квартирно-експлуатаційної частини району, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Колегія суддів, аналізуючи докази у справі дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлений статус відкритого військового містечка, в звязку з чим громадяни мають право на приватизацію майна, як такі, що раніше не використали цього права.

Визнаючи за позивачами право на приватизацію спірної квартири та зобовязуючи відповідача вжити заходи щодо передачі житла їм у власність, суд виходив із того, що таке право позивачів передбачене Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Такі висновки суду є правильними, відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судами правильно застосовані.

Доводи апелянта про те, що вони не є субєктом владних повноважень, оскільки на них покладено лише суто механічну функцію по підготовці документів на приватизацію, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, до обовязків квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відносилася не тільки підготовка документів на приватизацію, але і видача свідоцтв про право власності на нерухоме майно згідно з розпорядженням начальника квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська Міністерства оборони України.

Доводи апеляційної скарги про те, що спірна квартира є військовим майном спростовуються наказом Міністра оборони України від 15 вересня 2011 року № 569.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, стосуються переоцінки доказів у справі, що не є підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції обєктивно дослідивши обставини справи, надавши правильну правову оцінку представленим сторонами доказам, дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаних вимог позивача.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги про незаконність ухваленого рішення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів по справі.

Відповідно положенням ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.О. Макаров

Судді Е.Л. Демченко

ОСОБА_6