Рішення № 65398190, 06.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/168/17 Справа № 195/1536/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 48

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2017 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Красвітної Т.П.,

суддів: Максюти Ж.І., Свистунової О.В.,

при секретарі Черкас Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_2 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа служба у справах дітей Томаківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, про визначення місця проживання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та звільнення від сплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 30 квітня 2010 року він з відповідачем офіційно зареєстрували шлюбні відносини, за час перебування в яких у них народився син, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. В середині лютого 2015 рокуОСОБА_3, не порадившись з позивачем, без його згоди, покинула його і дитину, і пішла добровільно служити в зону АТО. В даний час відносин з ним і їхньою спільною дитиною відповідач фактично не підтримує. Вона неодноразово після від'їзду приїжджала до своєї матері в с. Настасівку, але з ним не спілкувалася. Фактично відповідач самостійно розірвала їхні сімейні стосунки, так як вона має вже іншого чоловіка, з яким неодноразово приїжджала до рідної матері. Така поведінка відповідача змусила його подати до суду заяву про розлучення і рішенням суду їх шлюб було розірвано. В даний час спільний син проживає разом з позивачем і фактично перебуває на його повному особистому утриманні. Відповідач самоусунулась від своїх прямих батьківських обов'язків щодо утримання та виховання їхньої спільної дитини. Вказані безвідповідальні дії відповідача змусили його звернутися до суду щодо стягнення з неї аліментів на утримання малолітнього сина і рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 року (справа №195/600/15-ц) з відповідача стягнуто аліменти на його користь на утримання дитини. Позивач зазначає, що відповідачка не виконує рішення суду про стягнення аліментів на дитину. Позивач також зазначає, що він та відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання сина. Крім того, позивач також зазначав, що рішенням органу опіки та піклування Томаківської районної адміністрації Дніпропетровської області місце проживання дитини офіційно визначено з ним. ОСОБА_2 має стабільний самостійний дохід, яким може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості, спиртними напоями не зловживає, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, добре відноситься до сина. Разом з тим, позивач не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із сином і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері. Тому ОСОБА_2 просив суд визначити місце проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з ним.

Із зустрічним позовом звернулась до суду ОСОБА_3, обґрунтовуючи його тим, що до лютого 2015 року вона зі своїм колишнім чоловіком та сином мешкали разом, а потім зі згоди її чоловіка ОСОБА_2 з 18 лютого 2015 року напідставі Указу Президента України №15/2015 від 14.01.2015 року була мобілізована в ЗСУ як фахівець - медична сестра та направлена до зони АТО в якості солдата, санітара 2 механізованого взводу 3 механізованої роти і механізованого батальйону як медична сестра, де проходила службу до 04 січня 2016 року. Син, за їхньою взаємною згодою, залишився проживати разом з чоловіком за місцем їх проживання до її мобілізації. Проте, в той час, коли вона перебувала на службі та приймала участь в бойових діях під час проведення АТО, чоловік не повідомивши її, подав до суду заяву про стягнення з неї аліментів на утримання їхнього сина, вказавши неправдиві відомості щодо невиконання нею батьківських обов'язків по утриманню дитини, однак ОСОБА_3 не мала можливості в той момент захистити в суді свої інтереси. Також чоловік подав заяву про розірвання шлюбу і 05 серпня 2015 року заочним рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області їх шлюб було розірвано. Як їй стало відомо в той час він уже мав близькі стосунки з іншою жінкою. По приїзду додому, після звільнення зі служби, 11.01.2016 року вона отримала копію витягу з протоколу №9 від 05.11.2015 року комісії з питань захисту прав дитини при Томаківській районній державній адміністрації, де зазначено, що рішенням вказаної комісії визначено місце проживання їх дитини, сина ОСОБА_5, разом з батьком ОСОБА_2 З даним рішенням позивач за зустрічним позовом не згодна. Також її колишній чоловік на теперішній час створив свою сім'ю, одружившись з іншою жінкою, живе своїм особистим життям, маніпулює зазначеним рішенням, та виставляє їй певні умови спілкування з сином як йому вигідно, та як йому заманеться, що порушує її права матері та завдає їй моральної шкоди. ОСОБА_3 має роботу, самостійний дохід і постійне місце проживання, спиртними напоямине зловживає, за місцем роботиі проживання характеризуюся позитивно, добре відноситься до сина та займається його вихованням, проте за зазначених обставин вона не може реалізувати свої права матері відносно свого сина. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом просила суд визначити місце проживання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з нею, а також звільнити її від сплати аліментів, встановлених рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2015 року (а.с.90-93 т.1).

Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 рокув задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення місця проживання дитини відмовлено, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини та звільнення від сплати аліментів задоволено, вирішено визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матірю ОСОБА_3. Також вирішено звільнити ОСОБА_3 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановлених рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 року.

Додатковим рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 03 серпня 2016 року доповнено зазначене вище рішення суду, стягнувши з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн. (а.с. 154-155 т.1).

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення в повному обсязі та ухвалення нового про задоволення первісних позовних вимог до ОСОБА_3 про встановлення місця проживання дитини.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що 30 квітня 2010 року сторони зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія І-КИ № 166588 від 30.04.2010 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Томаківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №16 (а.с.13 т.1).

Заочним рішенням Томаківського районного суду від 05.08.2015 року (справа №195/978/15-ц) шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, що підтверджується копією відповідного рішення на аркуші 13 в томі 1. Вказане заочне рішення набрало законної сили.

За час перебування сторін у шлюбних відносинах у них народився син ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2,що підтверджується копією свідоцтва про народження серія І-КИ №309927, виданого 06 грудня 2010 рок, актовий запис №32 від 06.12.2010 року (а.с.5 т.1).

Відповідно до копії рішення Томаківського районного суду від 20.07.2015 року (справа №195/600/15-ц), з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до досягнення сином повноліття (а.с. 9-12 т.1).

З копії протоколу №9 від 05.11.2015 року засідання комісії з питань захисту прав дитини при Томаківській районній державній адміністрації вбачається, що рішенням вказаної комісії визначено місце проживання дитини, сина ОСОБА_5, разом з батьком ОСОБА_2 за адресою: смт. Томаківка, вул. Комсомольська, 21. (а.с. 6).

Судом першої інстанції встановлено також, що з 18 лютого 2015 року напідставі наказу військового комісара Томаківського РВК Дніпропетровської області від 18.02.2015 року №10м позивач за зустрічним позовом була призвана на військову службу під час мобілізації в особливий період та направлена для проходження служби до відповідної військової частини, де проходила службу до 04 січня 2016 року, що підтверджується довідкою Томаківського РВК №2830 від 05.11.2015 року (а.с. 21 т.1).

Згідно відомостей відділу адресно-довідкової роботи управління паспортної роботи, громадянства та реєстрації фізичних осіб ГУ ДМС України в Дніпропетровській області від 24.11.2015 року ОСОБА_3 з 09.02.2012 року зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 16 т.1).

Згідно довідки Томаківської селищної ради від 13.05.2016 року №917, довідки про склад сім»ї №2688 від 14.12.2016 року, ОСОБА_3 проживає за адресою: с-ще Томаківка, вул. Шкільна, 15а - без реєстрації, разом з нею проживають співмешканець ОСОБА_6 і син ОСОБА_4 (а.с. 95, 205 т.1).

Позивачем за зустрічним позовом до матеріалів справи додано акт обстеження житлово-побутових умов її сім'ї, складеного 13 травня 2016 року за адресою: смт.Томаківка, вул. Шкільна, 15а, де вона проживає зі своїм співмешканцем ОСОБА_6, з якого вбачається, що вони наймають вказаний будинок та умови проживання є задовільними, і мають все необхідне для проживання дитини (а.с. 94 т.1).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов сім'ї ОСОБА_3, складеного 19 грудня 2016 року за адресою: смт. Томаківка, вул. Шкільна, 15а, де відповідач за первісним позовом проживає зі співмешканцем ОСОБА_6 та сином ОСОБА_5, приділяється належна увага вихованню та утриманню дитини, у матері створені хороші умови для проживання сина ОСОБА_4 (а.с. 201 т.1).

На адвокатський запит листом №171 від 17.05.2016 року КЗ «Томаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Томаківської районної ради Дніпропетровської області повідомлено, що режим роботи фельдшера Томаківської амбулаторії ОСОБА_3 становить з 8 години до 15 години 42 хвилин, у вихідні та святкові дні до роботи не залучається (а.с. 98 т.1).

Також встановлено, що згідно довідок №135 та №136, виданих КЗ «Томаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Томаківської районної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_3 в період з 01.01.2015 року по 28.11.2016 року отримувала щомісячну заробітну плату (а.с. 207, 208 т.1).

Із характеристик ОСОБА_3 із місця роботи та по місцю проживання вбачається, зокрема, що остання за час роботи з 11.06.2012 року зарекомендувала себе принциповою, відповідальної, дисциплінованою, всі доручення виконувала чітко, своєчасно, акуратно. За характером спокійна, миролюбива, уникає конфліктних ситуацій, справляє позитивне враження (а.с. 209, 210 т.1).

Також, позивачем за зустрічним позовом надано витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що ОСОБА_3 з 14.12.2016 року зареєстрована як фізична особа-підприємець з видом економічної діяльності - надання послуг перукарнями та салонами краси (а.с. 212 т.1).

Із довідки №302 від 14.12.2016 року, виданої КЗ «Томаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Томаківської районної ради Дніпропетровської області, вбачається, що загальний стан здоровя ОСОБА_3 задовільний, має деякі ускладнення після перенесеної черепно-мозкової травми в зоні АТО (а.с. 204 т.1).

Відповідно до копії довідки КДНЗ «Казка» №34 від 18.05.2016 року, ОСОБА_3 займається вихованням свої дитини сина ОСОБА_5, який дійсно відвідує зазначений дошкільний навчальний заклад з 09.02.2016 року (а.с. 97 т.1).

Відповідно до характеристики ОСОБА_4 від 15.12.2016 року, складеної Томаківським КДНЗ «Казка», останній, зокрема, під час навчальної діяльності показує достатній рівень, має добру память, розвинену увагу, мислення, правильне мовлення. Хлопчик завжди має охайний вигляд, чистий і доглянутий (а.с. 203 т.1).

Довідкою №304 від 14.12.2016 року, виданої КЗ «Томаківський центр первинної медико-санітарної допомоги» Томаківської районної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_4 часто хворіє ОРЗ, на «Д» обліку не знаходиться, хронічних захворювань не має (а.с. 206 т.1).

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що згідно довідки №2692 від 14.12.2016 року Томаківської селищної ради, ОСОБА_2 проживає разом з дружиною ОСОБА_7, сином ОСОБА_8, сином ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_9 (а.с. 216 т.1).

Відповідно до висновку акту обстеження побутових умов сімї ОСОБА_2 від 26.12.2016 року, батьки приділяють належну увагу вихованню та матеріальному забезпеченню дитини, у батька створені належні умови для проживання сина ОСОБА_5 (а.с. 221 т.1).

Згідно довідки №НОР-1-4/2930 від 13.12.2016 року, виданої структурним підрозділом «Дніпровський загін воєнізованої охорони», ОСОБА_2 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року має стабільну заробітну плату (а.с. 220 т.1).

Як вбачається із характеристики позивача за первісним позовом, складеної СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони», працюючи з грудня 2011 року на посаді стрільця стрілецько-пожежної команди, ОСОБА_2 за період роботи зарекомендував себе здібним, наполегливим та дисциплінарним працівником; добросовісний ініціативний, старанний працівник; врівноважений стриманий скромний (а.с. 219 т.1).

Характеристикою за місцем проживання охарактеризований позитивно, компрометуючих даних та скарг від жителів селища на нього не надходило ( а.с. 223 т.1).

Суду надано висновок органу опіки та піклування Томаківської районної державної адміністрації по питанню щодо визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 за вих. №01-45-3332/0/377-16 від 23.12.2016 року, згідно якого зазначений орган вважає, що кожен із батьків мають можливість та бажання виховувати малолітнього сина ОСОБА_5, та рекомендує батькам знайти компроміс у вирішенні даного питання щодо визначення місця проживання їхнього сина (а.с. 211, 222 т.1).

Також органом опіки та піклування надано висновок за №01-45-262/0/377-17 від 03.02.2017 року, із якого вбачається, що обоє батьків створили належні умови для виховання сина ОСОБА_5, приділяють значну увагу його вихованню та лікуванню та забезпечують його матеріально. Питання визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_4 було розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Томаківській РДА 18 січня 2017 року (витяг з протоколу №1 долучено до матеріалів справи), та вирішено визначити місце проживання ОСОБА_4 з матірю (а.с. 6, 7-8 т.2).

Встановлено, що на час розгляду справи апеляційним судом малолітній ОСОБА_4 проживає з матір»ю, яка не перешкоджає спілкуванню дитини з батьком; останній не заперечує щодо визначення місця проживання ОСОБА_4 саме з матір»ю. Викладене стверджується журналом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції від 06.03.2017 року.

Частинами 1 та 2 ст. 160 СК України встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно ст. 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 12 червня 1998 року N 16 "Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю України", вирішуючи спори між батьками, які проживають окремо (в тому числі в одній квартирі), про те, з ким із них і хто саме з дітей залишається, суд виходячи із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своїх дітей повинен постановити рішення, яке відповідало б інтересам неповнолітніх. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дітей і турботу про них, їхній вік і прихильність до кожного з батьків, особисті якості батьків, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Декларацією прав дитини (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року), яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України та ст.ст.2, 8 ЦПК України, проголошено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

Виходячи з викладеного, керуючись інтересами малолітньої дитини, враховуючи її вік, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності, врахувавши бажання обох з батьків приймати участь у вихованні спільного сина, місцевий суд ухвалив законне, справедливе і обґрунтоване рішення про задоволення зустрічного позову, визначивши місце проживання ОСОБА_10 разом з матір'ю ОСОБА_3, тим самим залишивши без задоволення первісний позов.

Посилання апелянта на те, що відповідач за первісним позовом ухиляється від свого обовязку щодо виховання сина - є недоведеними, оскільки ОСОБА_3 виконувала громадський обов»язок, перебувала у лавах ЗСУ; після повернення із ЗСУ приймає активну участь у вихованні дитини.

На цей час малолітній ОСОБА_10 проживає з матір»ю, яка не перешкоджає спілкуванню дитини з батьком; батько не заперечує щодо визначення місця проживання ОСОБА_10 саме з матір»ю; викладене стверджується журналом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції від 06.03.2017 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, враховуючи правильне застосування судом ст. 88 ЦПК України, колегія дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, часткового скасування оскаржуваного рішення з ухваленням у скасованій частині нового рішення.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 рокув частині задоволення зустрічних позовних вимог про звільнення ОСОБА_3 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, встановлених рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 року скасувати з ухваленням у скасованій частині нового рішення про часткове задоволення даної позовної вимоги.

Припинити право ОСОБА_2 на аліменти на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, стягнутих з ОСОБА_3 рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 року.

В решті рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 06 червня 2016 року та додаткове рішення цього ж суду від 03 серпня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді