Рішення № 6539819, 26.10.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2009 р. Справа № 8/214/09

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників

позивача – Соловйова М.С., дов. № 07/1530-09 від 02.01.2009 року,

відповідача –Тарасенко В.М., дов. № 95 від 04.09.2009 року, Тот О.В., дов. № 04/09-01 від 04.09.2009 року, Бернаков І.М., дов. № 97 від 04.09.2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія»«Херсонобленерго», 73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Визит Альянс», 54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14,

про спонукання до укладання договору про постачання електричної енергії, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія»«Херсонобленерго»(далі - позивач) звернулося у господарський суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Визит Альянс»(далі –відповідач) про спонукання останнього до укладання договору про постачання електричної енергії.

Заявою № 07/06-1111 від 26.10.2009 року представник позивача уточнив позовні вимоги та просить зобов’язати відповідача укласти договір з позивачем про постачання електричної енергії № 1237 від 13.03.2009 року та викласти п. 4 додатку № 4 до договору в редакції позивача з зазначенням загальної потужності встановлених струмоприймачів 132 кВт.

У судовому засіданні 29.09.2009 року оголошено перерву. 26.10.2009 року судове засідання поновлено і за згодою представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідач надав суду письмові заперечення № 92/1 від 23.09.2009 року, в яких зазначив, що по-перше, позивачем порушено встановлений законодавством порядок укладання договорів; по –друге, позивач помилково вважає запропоновану відповідачем редакцію договору такою, що не відповідає умовам попереднього договору.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд дійшов висновку про задоволення уточнених позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

Пунктом 1 Постанови НКРЕ від 17.10.2005 року за № 910 «Про внесення змін до Правил користування електричною енергією»зобов’язано суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія Правил користування електроенергії, протягом трьох років від дати набрання чинності цією постановою привести взаємовідносини між собою у відповідність до вимог цих Правил.

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом, передбачено п.1.3. ПКЕЕ.

Відповідно до п. 3 ст. 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Статтею 181 ГК України визначений загальний порядок укладання договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

До набрання чинності зазначеною вище Постановою НКРЕ сторони перебували у відносинах, врегульованих договором № 4669 від 15.03.2004 року про постачання електроенергії на об’єкт «Дитячий оздоровчий табір «Гренада».

На виконання вимог викладених у Постанові НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року, відповідачу 22.07.2009 року було надано проект договору № 4669 про постачання електроенергії у редакції, яка відповідає типовому договору викладеному у ПКЕЕ в редакції 2005 року.

Відповідно до п. 3 ст. 181 ГК України сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Відповідач в межах строку, встановленого для укладання договорів, (04.08.2009 року) повернув позивачу підписаний примірник договору, без печаток, але з протоколом розбіжностей.

Відповідно до п. 7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов’язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими. Тобто передання до суду неврегульованих спірних пунктів договору є обов’язковою дією сторони договору, що укладається на обов’язкових засадах, а значить згода передбачена ч. 5 ст. 181 ГК України від іншої сторони по договору не потрібна.

Пунктом 5.2. ПКЕЕ передбачено, що при укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору.

Тобто зважаючи на норми п. 7 ст. 181 ГК України, якщо енергопостачальник (як монополіст) одержав від споживача підписаний договір про постачання електроенергії, але з протоколом розбіжностей, у разі незгоди з запропонованою споживачем редакцією умов договору перший може передати даний спір до суду без згоди споживача.

Відповідно до п. 5.2. ПКЕЕ умови договору про постачання електричної енергії, зазначені у додатку 3 та пунктах 5.5, 5.6 та 5.7 цих Правил, є істотними та обов’язковими для сторін під час укладення договору про постачання електричної енергії.

Так, серед істотних умов договору, передбачених у п.5.5. ПКЕЕ, є величини дозволеної та приєднаної потужності.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем виник спір стосовно істотних умов договору в частині визначення загальної потужності встановлених струмоприймачів, а саме, з протоколу розбіжностей випливає, що відповідач не згоден із зазначеною у п. 4 додатку № 4 до договору № 1237 від 13.03.2009 року загальною потужністю встановлених струмоприймачів в обсягах 132 кВт. та зазначив, що загальна потужність встановлених струмоприймачів на об’єкті «Дитячий оздоровчий табір «Гренада»становить не 132 кВт., а 318 кВт., в підтвердження зазначив перелік струмоприймачів.

Відповідно до п. 1.2 ПКЕЕ, приєднана потужність –це величина сумарної потужності приєднаних до електричної мережі електродвигунів напругою вище 1000 В та трансформаторів споживача (без урахування резервних трансформаторів), які перетворюють електричну енергію на робочу напругу, що безпосередньо живить струмрумоприймачі. У разі, якщо живлення електроустановок споживача здійснюється від трансформаторів чи низьковольтових мереж електропередавальної організації, за приєднану потужність приймається дозволена до використання потужність, величина якої зазначається у договорі.

Проектне рішення - це інженерні, техніко - економічні, архітектурні, об’ємно - просторові характеристики електроустановки або її частини, розроблені у проектній документації.

Постанова КМУ від 20.05.2009 року за № 489 «Про затвердження Порядку надання вихідних даних для проектування об’єктів містобудування»передбачає, що технічні умови - це комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об’єкта містобудування, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема водопостачання, каналізації, тепло-, енерго- і газопостачання, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, тощо.

Відповідно до п. 6 зазначеного вище Порядку, саме у технічних умовах зазначаються : 1) основні відомості, зокрема найменування та адреса об’єкта містобудування, замовника, проектувальника, вид будівництва; 2) джерела водо-, тепло-, енерго- і газопостачання; 3) місце приєднання до відповідних інженерних мереж, вимоги до обладнання вузлів приєднання; 4) основні розрахункові інженерні параметри об’єкта містобудування, а саме для електропостачання - електричні навантаження об’єкта; характеристика мережі в місці підключення (підстанція, електростанція або лінія електропередачі, розподільне обладнання, секції розподільного устаткування, комірки); напруга, для якої повинні бути розраховані повітряні або кабельні лінії, що живлять об’єкт; прогнозовані межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності; вимоги до компенсації реактивної потужності; вимоги до ведення обліку електроенергії; специфічні вимоги до електроустановок об’єкта, що приєднуються до ліній живлення енергопостачальної організації (необхідність резервного живлення, автоматичного захисту на вводах, виділення у разі потреби відповідальних навантажень на окремі резервні лінії живлення тощо); резервна потужність для об’єктів, що підключатимуться в перспективі; режим роботи електротермічного устаткування, систем електричного опалення і електронагрівання; розрахункові значення струмів короткого замикання, вимоги до релейного захисту, автоматики, зв’язку, ізоляції та захисту від перенапруги; інші обгрунтовані вимоги щодо виконання проекту електропостачання; в разі потреби умови використання електроенергії для систем опалення.

Згідно листа –роз’яснення НКРЕ від 07.02.2007 року за № 631/18/17-07 величина приєднаної потужності споживача має бути визначена в технічних умовах приєднання до електричних мереж та в Договорі про постачання електричної енергії. Так, з договору про постачання електроенергії № 1237 від 15.03.2004 року вбачається, що приєднана потужність по об’єкту відповідача була встановлена в межах 132 кВт.

Відповідно до п. 1.13. ПКЕЕ укладення, внесення змін, подовження чи розірвання будь-яких договорів, передбачених даними правилами, здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Пунктом 1.9. ПКЕЕ передбачено, що постачальник електроенергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно - технічних документів.

Частиною 2 ст. 188 ГК України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідач до 22.07.2009 року не звертався до позивача з пропозиціями щодо внесення змін до договору в частині збільшення величини приєднаної потужності до 318 кВт, а відповідно і не надавав останньому виконані нормативно - технічні документи, що підтверджують технічну можливість приєднання електроустановок в зазначених межах.

Таким чином, в зв’язку з недотриманням вимог передбачених ч. 2 ст. 188 ГК України відповідач взагалі безпідставно та необгрунтовано виклав свої заперечення в частині збільшення величини приєднаної потужності до 318 кВт, що зазначені в протоколі розбіжності до договору № 1237 від 13.03.2009 року.

Виходячи з норм п. 1 Постанови НКРЕ приведення взаємовідносин у відповідність до ПКЕЕ від 17.10.2005 року покладено як на позивача, так і на відповідача, але приведення взаємовідносин у відповідність до ПКЕЕ в редакції від 17.10.2005 року має за мету внесення змін в частині збільшення або зменшення приєднаної потужності електроустановок, а ставить на меті відповідність умов договору № 1237 від 15.03.2004 року умовам типового договору про постачання електроенергії, затвердженого Постановою НКРЕ № 910 від 17.10.2005 року та положенням нових ПКЕЕ.

В судовому засідання відповідач неодноразово зауважував той факт, що приєднана потужність в обсягах 132 кВт. занадто мала для використання її на об’єкті, але на об’єкті відповідача встановлені засоби обліку електроенергії, які відповідно до технічних характеристик не можуть пропустити більше навантаження чим 132 кВт., що підтверджується таким:

Відповідно до п. 1.5.19. Правил улаштування електроустановок навантаження вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів струму, до яких приєднано електролічильники, не повинно перевищувати номінальних значень.

Як вбачається з додатку № 5 до договору № 1237 від 13.03.2009 року та від 15.03.2004 року та підтверджно представниками відповідача у судовому засіданні, у останнього встановлений електролічильник № 0182654 типу «Меркурій -230»з трансформатором струму номіналом 200/5.

Номінально - допустима пропускна спроможність даної електроустановки є 132 кВт. (обраховано як 1,73 (корінь з 3) * 200 (номінал тр.струму) * 0,38 (напругу).

Використання потужності в більших як 132 кВт. розмірах може привести до перенавантаження електроустановок з послідуючими негативними наслідками як для відповідача так і для позивача.

Таким чином, у суду є всі підстави вважати, що позивач в договорі № 1237 від 13.03.2009 року зазначив приєднану потужність в обсягах 132 кВт абсолютно обгрунтовано.

Відповідачем не підтверджено свої заперечення ніякими засобами доказування стосовно збільшення загальної потужності приєднаних електроустановок, а тому відповідно до ст. 43 ГПК України дані доводи відповідача не можуть прийматися судом до уваги.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, отже, підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити повністю.

Зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю «Визит Альянс»(54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14; ідентифікаційний код 30680882) укласти з відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія»«Херсонобленерго»(73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; ідентифікаційний код 05396638) договір про постачання електричної енергії № 1237 від 13.03.2009 року та викласти п. 4 додатку № 4 до договору в редакції позивача з зазначенням загальної потужності встановлених струмоприймачів 132 кВт.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Визит Альянс»(54010, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 14; ідентифікаційний код 30680882) на користь відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія»«Херсонобленерго»(73000, м. Херсон, вул. Пестеля, 5; ідентифікаційний код 05396638) 85 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя