Ухвала суду № 65396600, 15.03.2017, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2523/2729/2012 Головуючий у І інстанції Хоменко Л. В. Провадження № 11-кп/795/117/2017 Категорія - ч.2 ст.307 КК України Доповідач Короїд Ю. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2017 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_1

суддів Заболотного В.М., Оседача М.М.,

при секретарі Дудко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Чернігові кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2013 року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 та області, раніше судимого: 18 травня 2011 року Чернігівським районним судом Чернігівської області за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 310, ч.1 ст. 263 , 71, 75 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком два роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

за участю прокурора Сорока С.Г.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України і призначено покарання у виді шести років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України приєднано не відбуту частину покарання за вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2011 року і за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_2 міру покарання у вигляді шести років шести місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення хімічних експертиз у сумі 2 166 грн. 80 коп.

Питання речових доказів вирішене у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Як встановлено судом першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимим за злочини, передбачені ст. 309, 310 КК України, повторно, 23 вересня 2012 року близько 14-00 год., перебуваючи у лісосмузі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області, незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 58, 591 гр. за 600 грн.

Продовжуючи свою злочинну діяльність 27 вересня 2012 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_2 повторно, перебуваючи у лісосмузі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області незаконно збув ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, загальною масою в перерахунку на висушену речовину 35, 866 гр. за 400 грн.

28 вересня 2012 року в період часу з 17 год. 50 хв. по 18 год. 40 хв. працівниками міліції в лісосмузі на полі поблизу с. Дніпровське Чернігівського району та області було виявлено місце зберігання ОСОБА_2 наркотичних засобів, з якого вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс, загальною масою в перерахунку на суху речовину 68, 3 гр., який ОСОБА_2 незаконно, зберігав з метою збуту.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів» каннабіс віднесено до таблиці 1 списку 1 «Особливо небезпечні наркотичні засоби, обіг яких заборонено».

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2013 року суду скасувати та постановити новий, яким виправдати його за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вирок суду побудований на припущеннях, а його показання не суперечать доказам і фактам, повністю підтверджують його невинуватість. Стверджує, що вина у вчиненні збуту наркотичного засобу не доведена та в основу вироку суд поклав неправдиві показання ОСОБА_4, не врахувавши ряд доказів, які спростовують його вину у вчиненні даного злочину. Зазначає, що на пакетах з наркотиками, його відбитків пальців не виявлено. Вважає, що його затримання відбулося незаконно, при ньому не було знайдено помічених грошей, бо в нього навіть не було кишень, куди їх покласти. Вказує на те, що тампон, яким помічались гроші для закупівлі, не опечатувався та не знищувався. Гроші знайдені в його помешканні при обшуку йому не належать, оскільки після зустрічі з ОСОБА_4 він в своєму будинку не був. Звертає увагу на те, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений виклав аналогічні вимоги, обґрунтувавши їх тим, що на його думку, допитані по справі працівники міліції та особа, яка виступала в ролі закупника наркотичних засобів, давали неправдиві показання, які є суперечливими та не відповідають дійсності. Сліди фарби, якою були помічені гроші, виділені для закупівлі наркотиків ОСОБА_4 і знайдені на руках обвинуваченого, не мають до нього ніякого відношення.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3А,. які просили задовольнити апеляційну скаргу обвинуваченого, прокурора, який заперечив проти поданої апеляційної скарги та просив залишити рішення місцевого суду без змін, дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Обвинувачений ОСОБА_2 просить постановити новий вирок, яким виправдати його за відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Так, в суді першої інстанції ОСОБА_2 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях не визнав та показав, що йому зателефонувала людина, яка назвалась ОСОБА_5 та повідомила, що хоче домовитись стосовно послуг по зберіганню човнів. 23 вересня 2012 року ОСОБА_5 зателефонував і вони домовились про зустріч, зустрілись на перехресті в с. Дніпровське, Артур приїхав на автомобілі, за кермом був ще один чоловік. Зазначеним автомобілем вони поїхали в напрямку с. Прохорів, не доїжджаючи близько кілометра до села вони вийшли. Артур був побитий, мав жахливий вигляд, від нього несло перегаром, однак із ввічливості він не відмовився з ним розмовляти, однак розмови не вийшло, бо ОСОБА_5 було дуже погано. Обвинувачений зазначив, що під час цієї розмови ОСОБА_5 вийняв із внутрішнього боку штанів герметично закритий пакет з марихуаною та в кюветі покурив. Після вживання наркотиків ОСОБА_5 вів себе, зі слів обвинуваченого, дивно, тому він покинув його. Через декілька днів ОСОБА_5 знову зателефонував і вони зустрілись на нейтральній території. Артур помітно нервував та виказував занепокоєння щодо несправності автомобіля і запропонував йому штовхнути автомобіль. Коли він підійшов до автомобіля ОСОБА_6 кинувся до нього, схопив за плечі та повалив на землю. Одразу прибігло ще двоє, які чекали в кущах, один з них бризнув йому в обличчя газом, били його ногами, він вирвався від них, при цьому куртка, яка була на ньому порвалась і знялась. Він побіг до рівчака, щоб вмитися, бо дуже пекло в очі. Біля струмка йому продовжували прискати газом. ОСОБА_7 почав бити його палкою, тоді він теж взяв палку, щоб оборонятись. Він побіг в ту сторону, де був ОСОБА_6, тоді вже відчував легке одеревіння в легенях від газу. ОСОБА_7 ударив його кулаком в око. Від втоми він впав на землю і його схопили, руки завязали за спиною. Біля автомобіля його обшукали, але нічого не знайшли, почали вимагати гроші, які він ніби то отримав від продажу наркотиків. Йому сказали, що в нього світяться руки від грошей, але він не розумів про що вони говорять. Працівники міліції говорили, що гроші він «скинув», однак він не виходив з їх поля зору, у штанях у нього не має кишень, а верхній одяг був знятий у процесі затримання. Хвилин через пятнадцять ОСОБА_6 з ОСОБА_4 кудись поїхав на автомобілі. Всі інші на автомобілі поїхали в с. Дніпровське, де йому в присутності понятих зробили змиви з рук. Стверджував, що ОСОБА_4 його оговорює.

Аналогічні пояснення були надані ОСОБА_2 і в суді апеляційної інстанції.

Проте, такі показання обвинуваченого та доводи його апеляційної скарги в повній мірі спростовуються зібраними в кримінальному провадженні іншими доказами.

Так, допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 показав, що на пропозицію працівників міліції приймав участь у оперативній закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_2 Свідок зателефонував ОСОБА_2 та домовився про купівлю двох стаканів коноплі за 600 грн., ціну називав ОСОБА_2 Домовились зустрітись в с. Дніпровське біля церкви. Біля с. Дніпровське ОСОБА_2 їх уже чекав, з ним проїхали в бік Прохорова Хутора 1,5 кілометра та вийшли на пропозицію обвинуваченого. Зайшли удвох метрів на 200 в ліс, свідок віддав гроші 600 грн., а ОСОБА_2 один пакет коноплі, у якому було дві склянки. Коноплю ОСОБА_2 взяв під деревом. Коли він повернувся його повезли в смт. М. Коцюбинське та у присутності понятих вилучили коноплю. Через декілька днів проводили другу закупку. Знову домовились по телефону про купівлю одного стакана коноплі, але за 400 грн., оскільки кращої якості та домовились зустрітись там, де розійшлись перший раз. Працівники міліції дали інструкції, щоб ОСОБА_2 привів до автомобіля, бо будуть затримувати. Вони пішли в поле зліва від дороги. Коноплю ОСОБА_2 брав біля одного з кущів, при цьому уточнив скільки він буде брати та передав йому один пакет, а він йому 400 грн. Куди ОСОБА_2 в подальшому дів гроші не знає. На його прохання ОСОБА_2 прийшов до автомобіля, щоб допомогти його штовхнути. Він бачив, як ОСОБА_2 ударив працівника міліції і побіг у канаву. Через деякий час його затримали та привели до автомобіля. Після цього він їздив з працівниками міліції шукати наркотичні засоби.

Такі покази легендованої особи стосовно того, що він приймав участь у закупівлі наркотичних засобів підтверджуються показами свідків та матеріалами кримінального провадження, які досліджені в суді апеляційної інстанції .

Зокрема, згідно акту огляду покупця від 23 вересня 2012 року, в ході огляду ОСОБА_8 сторонніх речей в одязі не виявлено та для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів видано гроші в сумі 600 грн., дві купюри номіналом по 200 грн. та дві купюри номіналом по 100 грн. (т.1 а.с. 12).

Відповідно до протоколу від 23.09.2012 року, в ході особистого огляду ОСОБА_8 о 14 год. 45 хв. 23 вересня 2012 року в смт. М.Коцюбинське по вул. Шевченка поблизу кафе «Каір» в лівій кишені куртки виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору вагою близько 30 г. (т.1 а.с. 13).

Згідно акту помічення грошових купюр від 27 вересня 2012 року, в приміщенні Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області в присутності понятих були помічені грошові купюри, призначені для проведення оперативної закупівлі наркотичного засобу марихуани номіналом 50 грн. 7 шт., дві купюри по 20 грн., одна купюра номіналом 10 грн. ( т.1 а.с.28 ). В цей же день проведено огляд покупця ОСОБА_8, в ході якого сторонніх речей в одязі ОСОБА_8 не виявлено та для проведення оперативної закупівлі наркотичних засобів видано гроші в сумі 400 грн.: сім купюр номіналом по 50 грн., дві купюри номіналом по 20 грн. та одна купюра номіналом 10 грн. ( т.1 а.с.29).

Відповідно до протоколу особистого огляду від 27.09.2012 року, в лівій кишені куртки ОСОБА_8 виявлено поліетиленовий пакет з речовиною рослинного походження зеленого кольору вагою близько 30 г. Як пояснив ОСОБА_8, це він купив за 400 грн. в с. Прохорів у ОСОБА_2 (т.1 а.с.32).

Згідно висновку судової експертизи № 1278(х) від 06.10.2012 року надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка вилучена під час огляду у ОСОБА_4 23.09.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, масою, в перерахунку на висушену речовину, 58, 591 г. ( т.1 а.с.113- 116).

Згідно висновку судової експертизи № 1314(х) від 12.10.2012 року, надана на дослідження подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка вилучена під час огляду у ОСОБА_4 27.09.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом, масою, в перерахунку на висушену речовину 35, 866 г. ( т.1 а.с.144- 147).

Допитана в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_9 та допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_10 підтвердили, що вони були присутні у якості понятих при поміченні грошових купюр для проведення оперативної закупки. Працівник міліції помітив купюри порошком, показав слід під ультрафіолетовою лампою. Гроші та порошок, яким помічали купюри опечатали, після чого підписали акт.

Допитані в суді апеляційної інстанції свідки ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтвердили, що вони були понятими при огляді чоловіка, затриманого у с. Дніпровське, який пояснив, що купив один пакет коноплі у чоловіка на імя ОСОБА_10. При них вилучену коноплю опечатали.

Таким чином, покази цих свідків узгоджуються з наведеними вище письмовими доказами і в повній мірі свідчать про те, що легендована особа ОСОБА_8 приймав участь у закупівлі наркотичних засобів.

Є безпідставними посилання апелянта на процесуальні порушення при проведенні вищевказаних слідчих дій, в тому числі відсутність згоди ОСОБА_8 на проведення оперативної закупівлі та відсутність понятих про проведенні огляду покупця.

Так, свідок ОСОБА_8 в суді апеляційної інстанції підтвердив, що він надавав добровільну згоду на проведення оперативної закупівлі в обох випадках і крім того, добровільно приймав участь у відтворенні обстановки та обставин події.

Крім того, відповідно до ст.223 КПК України присутність понятих під час проведення огляду закупівника не є обовязковим.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказані докази є належними і допустимими і обґрунтовано оцінені судом першої інстанції.

Також, є необґрунтованими і посилання апелянта, на те, що обвинувачення ґрунтується лише на показаннях однієї особи - свідка ОСОБА_8, які містять протиріччя. При цьому апелянт не заперечує той факт, що дійсно зустрічався з ОСОБА_8, однак коштів від нього не отримував і наркотичні засоби йому не передавав.

Згідно ст..94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозвязку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Так, показання свідка ОСОБА_8 стосовно того, що він передавав кошти ОСОБА_2 і отримував від нього наркотичні засоби і під час останньої закупівлі ОСОБА_2 чинив опір працівникам міліції і намагався від них втекти, крім наведених вище доказів також підтверджуються показами свідків та матеріалами слідчих дій.

Зокрема, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_6 показав, що була отримана оперативна інформація, що ОСОБА_2 займається збутом маріхуани та отримано дозвіл на проведення оперативної закупки, знайшли людину, яка під вигаданим імям погодилась приймати участь у цих заходах. 23 вересня 2012 року він з ОСОБА_8 приїхали до перехрестя біля с. Дніпровське, де чекав ОСОБА_2 та поїхали в напрямку с. Прохорів, не доїхавши 1-1,5 км ОСОБА_2 та ОСОБА_8 вийшли з автомобіля, через деякий час ОСОБА_8 повернувся та повідомив, що придбав наркотик. Наступного разу, щоб ОСОБА_2 повернувся до автомобіля вигадали, що поламався автомобіль. Коли ОСОБА_8 повернувся до автомобіля з ОСОБА_2 то подав умовний знак, що купив наркотик і вони почали затримання, ОСОБА_2 чинив опір тому застосовували слізогінний газ. ОСОБА_2 тікав, працівники міліції почали затримання. Обвинувачений тривалий час руки тримав у рівчаку, тому висловив припущення що він міг гроші скинути у воду. При проведенні відтворення за участю ОСОБА_8 в кущах за допомогою собаки знайшли два пакети марихуани.

Свідок ОСОБА_13 в суді апеляційної інстанції пояснив, що він приймав участь у проведенні закупівлі наркотичних засобів у ОСОБА_2 наприкінці вересня 2012 року. Для цього було запрошено особу під вигаданим імям, який погодився взяти участь у оперативній закупівлі. Ця особа домовлялась по телефону з ОСОБА_2 про купівлю наркотичних засобів. Перший раз закупівля відбулась біля с.Дніпровське і наркотичні засоби були вилучені у ОСОБА_8 Другий раз ОСОБА_8 було видано 400 гривень і закупівлю проводили між с.Дніпровське та Прохорів. На закупівлю поїхали четверо працівників міліції і ОСОБА_8 Свідок перебував на певній відстані від місця зустрічі, ще двоє працівників міліції перебували ближче до автомобіля, а біля автомобіля перебували ОСОБА_6 та ОСОБА_8. Через деякий час він почув, як кричали «стій міліція». Коли затримали ОСОБА_2, то в с.Дніпровське робили змиви з рук та проводили його огляд.

Свідок ОСОБА_7 в суді апеляційної інстанції пояснив, що, він особисто приймав участь у затриманні ОСОБА_2 він разом з ОСОБА_14 сховались неподалік автомобіля, а закупівник пішов до лісу. Коли він повернувся з ОСОБА_2 до автомобіля, то ОСОБА_6 крикнув «стій міліція» і вони з ОСОБА_14 побігли затримувати ОСОБА_2, який чинив опір, побіг у канаву, палкою відмахувався, намагаючись нанести удари. Він застосував спеціальний газ ОСОБА_12 -4М коли ОСОБА_2 був у рівчаку. Коли ОСОБА_2 затримали ні наркотиків, ні грошей при ньому не виявили. Далі в с. Дніпровське в присутності понятих провели змиви з рук ОСОБА_2 та направили до райвідділу.

Аналогічні покази стосовно обставин затримання ОСОБА_2 надав в суді апеляційної інстанції і свідок ОСОБА_14

Покази даних свідків повністю узгоджуються між собою, є послідовними конкретними, не містять суперечностей, а тому судом апеляційної інстанції визнані за достовірні.

Також, обставини збуту наркотичних засобів ОСОБА_2 27 вересня 2012 року, які викладені в показах свідка ОСОБА_8 підтверджуються іншими доказами.

Зокрема, відповідно до протоколу відтворення обстановки та обставин події від 28 вересня 2012 року за участю ОСОБА_8, останній вказав місце, де ОСОБА_2 продавав йому марихуану, та розказував за яких обставин їх продавав, а також указав місце поблизу якого було виявлено схованку, у якій знайдено два пакети з речовиною рослинного походження (т.1 а.с.63). Дані, викладені у зазначеному протоколі відтворення підтвердив в суді першої інстанції і свідок ОСОБА_15 Згідно висновку експертизи надана на дослідження зазначена вище речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом. Маса каннабісу в перерахунку на висушену речовину становить відповідно 32, 9 г. та 35,4 г.( т.1 а.с.123- 125).

Відповідно до протоколу особистого огляду від 27 вересня 2012 року у присутності понятих проведено огляд ОСОБА_2, якому за допомогою чистої вати та мурашиного спирту проведено змиви з рук, вилучене поміщено у поліетиленовий пакет та опечатано ( т.1 а.с.30).

Свідок ОСОБА_16 в суді апеляційної інстанції підтвердила, що була понятою при особистому огляді ОСОБА_2, який проводили у центрі с. Дніпровське та показала, що працівник міліції відірвав шматок вати, зробив змив з рук ОСОБА_2, потім все опечатали та склали акт, який вона підписала. Руки у ОСОБА_2 були застібнуті у наручники спереду. Такі ж показання дав свідок ОСОБА_17

Згідно висновку експертизи на ватному тампоні зі змивами з рук ОСОБА_2 наданому на дослідження, виявлено нашарування люмінесцентної спеціальної хімічної речовини ( люмінофору) ( жовтий колір люмінесценції). Люмінесцентні спеціальні хімічні речовини (люмінофори), нашаровані на грошових купюрах у сумі 21 грн. та на ватному тампоні зі змивами з рук ОСОБА_2, наданих на дослідження, за сукупністю фізико - хімічних властивостей мають спільну родову належність з контрольним зразком помітки грошових купюр. На зразку чистої вати, яка використовувалась для проведення змивів з рук ОСОБА_2, наданої на дослідження, слідів люмінесцентних спеціальних хімічних речовин (люмінофорів), у межах чутливості використовуваних методів, не виявлено ( т.1 а.с. 132- 137).

Таким чином, вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повній мірі підтверджується показаннями свідків, які в повній мірі узгоджуються між собою та висновком експертизи та іншими доказами по справі, які обґрунтовано визнані судом першої інстанції за достовірні. Покази обвинуваченого ОСОБА_2 щодо неправомірних дій працівників міліції відносно нього, не знайшли свого підтвердження як на досудовому слідстві, так і під час судових засідань. Відсутність грошових коштів у ОСОБА_2, які надавались для оперативної закупівлі не спростовують його вини, оскільки, встановлені в суді обставини свідчать про наявність можливості у обвинуваченого позбутися цих коштів.

Тому, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні зазначеного у вироку діяння за обставин, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і досліджених в судовому засіданні доказів, яким судом першої інстанції дана оцінка в сукупності з іншими доказами і на підставі яких прийнято законне та обґрунтоване рішення суду.

Дії ОСОБА_2, які виразились у незаконному зберіганні з метою збуту та збуті наркотичних засобів, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений статтями 309, 310 КК України та повторно судом вірно кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України.

За таких обставин апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд першої інстанції у відповідності з вимогами ст. ст. 65, 66, 67 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, відсутність обставини, що помякшують та обтяжують його покарання, те, що кримінальне правопорушення останній вчинив в період іспитового строку, притягувався до адміністративної відповідальності і обґрунтовано дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства.

Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 судом першої інстанції призначено за правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків, до покарання призначеного за новим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2011 року.

З огляду на вимоги ст. 65 КК України, колегія суддів дійшла висновку, що обрана судом першої інстанції міра покарання обвинуваченому ОСОБА_2 є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Під час апеляційного розгляду кримінального провадження не встановлено істотних порушень кримінального процесуального закону та порушень прав обвинуваченого ОСОБА_2 на захист, які б потягли за собою безумовне скасування вироку суду.

Описка у вступній частині вироку (ст.71 КК України, замість ст.70 КК України) може бути виправлена в порядку ст.379 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 14 березня 2013 року відносно обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_18 ОСОБА_19