Ухвала суду № 65394709, 02.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2068/17

Головуючий у першій інстанції Прохоров

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Черевка П.М., Артеменка І.А.,

при секретарі Томашевській К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року про забезпечення позову, в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання договору застави недійсним,

встановила:

Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з наведеним позовом про визнання недійсним договору застави, що укладено між відповідачами з приводу застави грошових коштів, розміщених у ПАТ «Державний ощадний банк України» на депозитних рахунках, що відкриті на імя ОСОБА_2

В обґрунтування вимог позивач вказував на значну заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед позивачем, що встановлена в ході розгляду відповідної цивільної справи та визнана судом у відповідному рішенні про стягнення з вказаного відповідача грошових коштів, та на те, що спірний договір застави укладено з порушенням діючого законодавства, та ним обтяжено грошові кошти, якими було забезпечено належне виконання зобовязань відповідача, щодо яких вже ухвалено рішення суду.

Провадження у справі було відкрито 21.06.2016 року.

Одночасно з позовом до суду надійшла заява про застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти що розміщені на банківських рахунках у ПАТ «Держощадбанк» та є згідно оспорюваного договору застави заставним майном, оскільки за час вирішення справи заставодержатель за спірним договором може не зважаючи на наявність спору задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна, що у наступному, у випадку ухвалення судом можливого рішення про задоволення позову істотним сином ускладнить його виконання та може призвести до незворотних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглянута судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Сторони в судове засідання не викликались.

Ухвалою суду заяву представника позивача про застосування заходів забезпечення позову було задоволено.

Накладено арешт на належні ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 700000,00 доларів СІЛА, розміщені на вкладних (депозитних) рахунках в АТ «Ощадбанк», зокрема:

-250000,00 доларів США на вкладному (депозитному) рахунку №26354034930415 в АТ «Ощадбанк» відповідно до Договору №34930415 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи ОСОБА_2 від 17.12.2013 року.

-250000,00 доларів США на вкладному (депозитному) рахунку №26358034930615 в АТ «Ощадбанк» відповідно до Договору №34930615 на вклад «Депозитний» на ім'я фізичної особи ОСОБА_2 від 17.12.2013 року.

-200000,00 доларів США на вкладному (депозитному) рахунку №26357034973015 в АТ «Ощадбанк» відповідно до Договору №34973015 від 19.12.2013 року.

- Заборонено Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеське обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» вчиняти будь-які дії, спрямовані на списання грошових коштів, розміщених на вкладних (депозитних) рахунках ОСОБА_2 в АТ «Ощадбанк» №26354034930415, №26358034930615 та №26357034973015.

На вказану ухвалу суду АТ «Ощадбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви.

Згідно ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої

інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу та залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з дотриманням вимог закону.

Так, судом першої інстанції правильно були встановлені наступні обставини.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Подана позивачем заява про застосування заходів забезпечення позову формально дійсно відповідає приписам та вимогам, встановленим ч.2 ст. 151 ЦПК України та таким чином вона підлягає невідкладному, після відкриття провадження у справі, розгляду.

Так, з наданих суду письмових пояснень та відомостей вбачається наступне.

ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси подано позовну заяву про визнання недійсним договору застави грошей на депозиті №3 від 28.02.2014 року, що укладено між ПАТ «Державний ОСОБА_3 України» та ОСОБА_2

Спірним договором було обтяжено розміщені на депозитних рахунках у ПАТ «Державний ОСОБА_3 України» грошові кошти ОСОБА_2

При цьому згідно наданих суду пояснень та копії рішення суду по справі №520/10017/14-ц, між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 існують боргові зобовязання, що боржником не виконуються, та при їх виникненні такі зобовязання були забезпеченні заставою грошових коштів, що належать ОСОБА_2 та розміщені на рахунках у ПАТ «Державний ОСОБА_3 України.

На теперішній час, оскільки належні ОСОБА_2 грошові кошти знаходяться на депозитних рахунках, відкритих в ПАТ «Державний ощадний банк України», який є їх заставодержателем відповідно до договору застави, ОСОБА_1 не може реалізувати своє право на задоволення своїх вимог за рахунок цих коштів.

В результаті того, що грошові кошти розміщені на депозитних рахунках саме в ПАТ «Державний ощадний банк України», банк, не зважаючи на наявність спору має можливість за рахунок зазначених коштів задовольнити власні вимоги.

Таким чином вчинення ПАТ «Державний ощадний банк України» дій щодо списання грошових коштів ОСОБА_2 з депозитних рахунків дійсно унеможливить захист прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку ухвалення судом можливого рішення про задоволення вимог позову та визнання договору застави недійсним.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 розяснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до положень ст. 10, 11, 57-60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та в межах і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, при цьому сторони мають право обґрунтовувати належність конкретно доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень та зобовязані довести перед судом ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.Такі засади поширюються як на вирішення справи по суті, так і на вирішення окремих процесуальних питань.

Таким чином виходячи з наведених обставин та правових положень, зважаючи на надані у Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9, за якими наголошено про те, що особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо тимчасового обтяження грошових коштів ОСОБА_2, що розміщені на депозитних рахунках у ПАТ «Державний ощадний банк України» шляхом накладення на них арешту.

Разом з тим суд розяснив представнику відповідача, що за його заявою суд, у наступному, може змінити або скасувати захід забезпечення позову, у випадку, коли дійде до висновку про обґрунтованість відповідного клопотання.

Таким чином, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, а вимоги апелянта про скасування вказаної ухвали районного суду не основані на законі і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 21 червня 2016 року про забезпечення позову по справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: П.М. Черевко

ОСОБА_4