Рішення № 65393656, 14.03.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1568/16-ц 14.03.2017 140317 14.03.2017

Провадження №22-ц/784/753/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий по 1 інстанції Полішко В.В.

Категорія 48 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14 березня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

при секретарі судового засідання - Гавор В.Б.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3 та її представників ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на заочне рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною,

в с т а н о в и л а

18 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернуся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області, про усунення перешкод щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що з 25 вересня 2010 року перебував у шлюбі з ОСОБА_3, який на теперішній час розірвано.

Від шлюбу мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З середини вересня 2015 року вони не проживають з ОСОБА_3 та дочкою ОСОБА_7 однією сімєю.

Відповідачка разом з дитиною проживає з її батьками ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які чинять тиск та мають негативний вплив не тільки на ОСОБА_3, а й на їх доньку.

Після припинення спільного проживання, у нього з відповідачкою почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні доньки, її відвідуванні, створюються штучні перешкоди щодо нормального спілкування його з дитиною. Весь час він намагається налагодити нормальні зв'язки з дитиною, приймати участь у її вихованні, утриманні, розвитку її здібностей та забезпечити її всім необхідним для нормального розвитку та становлення.

Відповідачка своєю поведінкою порушує його права, як батька, в зв'язку з чим, він 26 листопада 2015 року звернувся до Галицинівської сільської ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області з заявою про сприяння бачитися його з донькою. Відповідачка під час бесіди з працівниками Галицинівської сільської ради Вітовського (Жовтневого) району Миколаївської області вказувала на те, що ніби він сам не бажає зустрічатися та спілкуватися із донькою, що вона не робить перешкод у їх спілкуванні.

23 грудня 2015 року він повторно звернувся до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області з заявою про визнання способів його участі у спілкуванні та вихованні доньки. З відповідачкою було проведено бесіди, щодо усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Не дивлячись на це, ОСОБА_3 до теперішнього часу не дає можливості бачитися з дитиною. Він спілкується з дитиною тільки у дитячому садку, при цьому відповідачка не дозволяє дитині приймати від нього подарунки та гостинці, що спричиняє дитині та йому моральні страждання.

Комісією з питань захисту прав дитини при Жовтневій районній адміністрації було визначено порядок спілкування його з дитиною.

Відповідно з висновком Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області від 04 липня 2016 року, який надано з врахуванням рішення комісії з питань прав захисту дитини, визначено дні його спілкування з донькою, а саме: кожну суботу з 10-00 години до 19-00 години, святкові дні за попереднім узгодженням з матір'ю дитини та в наступний день після дня народження дитини та зобовязано відповідачку не чинити перешкоди у зустрічах дитини з батьком. Однак відповідач дане рішення не виконує.

Посилаючись на те, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні його з дитиною, позивач просив визначити дні спілкування з донькоюОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, кожну суботу з 10-00 години до 19-00 години; святкові дні з 12-00 години до 19-00 години; в день її народження з 12-00 години до 21-00 години; необмеженого спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; в день його побачення з донькою, він має право забирати доньку з дому (школи), дитячого садочку особисто.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 грудня 2016 року позов задоволено. Постановлено зобов'язати ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено ОСОБА_2 часи спілкування з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: кожну суботу з 10-00 год. до 19-00 год.; святкові дні з 12-00 год. до 19-00 год.; в день її народження з 12-00 год. до 21-00 год.;необмежене спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою; в день його побачення з донькою, він має право забирати доньку з дому (школи), дитячого садочку особисто. Вирішено питання про розподіл судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3В, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалите нове, яким встановити періоди побачення ОСОБА_2 з донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 - два рази в місяць першої і третьої неділі з 12.00 год. до 16.00 год. в присутності матері ОСОБА_3 Побачення проводити в громадських місцях та за місцем проживання дитини. Зобовязати її не чинити перешкод у спілкуванні ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_7

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції, оскільки воно є законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, відповідача та її представників, позивача та представника третьої особи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, обґрунтовано виходив із того, що позивач цікавиться життям і розвитком доньки, має бажання приймати активну участь у її вихованні, спілкуватися з нею, матеріалами справи підтверджено наявність перешкод позивачу з боку відповідача у вихованні доньки та враховуючи необхідність захисту відповідних прав батька (графік запропонований позивачем) визначив право позивача на спілкування з дитиною, шляхом систематичних побачень щосуботи та в святкові дні, спільного святкування дня народження, а саме: кожну суботу з 10-00 год. до 19-00 год.; святкові дні з 12-00 год. до 19-00 год.; в день її народження з 12-00 год. до 21-00 год.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 2 СК України врегульовано сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав,установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, у томі числі і спілкуватися зі своїм батьком, бабусею та дідусем.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров"я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

У випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

При встановленні судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому з батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

За змістом ч. 2 ст. 159 СК України суд визначає способи у вихованні дитини (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада1959 року, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до статей 3, 18 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, принаймні в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлученою зі своєю матір'ю.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 вересня 2010 року, який рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 05 грудня 2016 року розірвано ( а.с.9).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.8).

З вересня 2015 року по теперішній час дитина проживає разом із матірю ОСОБА_3 за адресою вул. Виноградна, 33 с. Галицинове Вітовського району Миколаївської області ( за місцем проживання батьків відповідача).

Між сторонами існує спір щодо участі батьків у вихованні малолітньої ОСОБА_7, у зв'язку із чим батько неодноразово звертався до органів опіки та піклування для вирішення вказаного спору.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини при Жовтневій районній державній адміністрації ( на теперішній час Вітовська районна державна адміністрація) №7 від 16 червня 2016 року визначено часи спілкування ОСОБА_2 з неповнолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 зобовязано не чинити перешкоди зустрічам батька з дитиною та дотримуватися рішення комісії ( а.с.14).

Відповідно до ч.4,5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, орган опіки та піклування подає письмовий висновок щодо розвязання спору на підставі відомостей одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, в також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновком Вітовської районної державної адміністрації Миколаївської області яка є органом опіки і піклування від 04 липня 2016 року визначено час спілкування ОСОБА_2 з неповнолітньою донькою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 кожну суботу з 10 год. до 19.00 год., у святкові дні за попереднім узгодженням з матірю та наступний день після дня народження дитини.

Однак, згідно з ч. 6 ст. 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Орган опіки і піклування може визначити місце зустрічі батька з дитиною (за місцем проживання когось із них чи іншої особи), періодичність та тривалість їх.

Висновок органу опіки і піклування має базуватися на достовірній інформації про усі фактичні обставини, які можуть мати істотне значення та ретельному їх зясуванні. Такий висновок є рекомендаційним, тому суд може постановити інше рішення, ніж пропонує орган опіки та піклування.

Колегія суддів,частково погоджується з висновком органу опіки та піклування від 04 липня 2016 року за № 2185/01-29/27-16.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов та враховуючи те, що малолітня донька проживає постійно з матір'ю, яка працює, не звернув уваги на те, що вона також має право на спілкування з дитиною у вихідні дні та у день народження дитини.

Встановлюючи спосіб участі позивача у запропонованому ним варіанті участі у вихованні доньки шляхом систематичних побачень щосуботи з 10 год. по 19 год., святкові дні з 12 по 19 год. та у день народження дитини з 12 по 21 год., суд таким чином мінімізував участь відповідача у вихованні дитини та можливості на проведення з донькою щосуботи, святкових днів та у день народження дитини спільного відпочинку та спілкування, не врахував право дитини на відпочинок у вихідний день та право дитини на проведення вихідних днів та дня її народження також з матір'ю, не врахував час підготовки дитини до сну зважаючи на її вік.

Крім того, судом першої інстанції не було зясовано, у які саме святкові дні має бажання позивач зустрічатися з донькою.

Зазначений у рішенні органу опіки та піклування та у рішенні суду першої інстанції спосіб участі у вихованні дитини не в повній мірі відповідає дисбалансу прав батьків на спілкування з дитиною та порушує права дитини наспілкування та проведення відпочинку з матір'ю.

В апеляційній скарзі відповідач вказує про необхідність проведення побачень позивача з дитиною, з врахуванням її ( відповідача) інтересів) у першу та третю неділю кожного місяця з 12 год. до 16 год. за її присутності та проводити їх у громадських місцях та за місцем проживання дитини.

Орган опіки та піклування, надаючи висновок щодо визначення часу спілкування дитини з батьком не визначив необхідності присутності матері під час зустрічей батька з малолітньою ОСОБА_7

У матеріалах справи відсутні даніщодо негативного впливу батька на розвиток дитини, наявність такого впливу не підтверджено відповідними доказами.

З матеріалів справи вбачається наявність непорозуміння сторін щодо участі у вихованні дитини. Разом з тим, національні і європейські норми права визначають право дитини, яка розлучається з одним із батьків, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти. Досягнення дитиноюп'ятирічного віку свідчить також про досягнення нею певного ступеню розвитку, який дозволяє перебування дитини окремо від матері, але під наглядом дорослої людини, певний проміжок часу, зокрема до девяти годин на добу, як визначив орган опіки та піклування, і не може завдати істотної шкоди здоровій дитині віком більше трьох років.

Зважаючи на викладене та враховуючи неприязні стосунки, які склалися між сторонами, колегія суддів не вважає за необхідне проведення побачень позивача з дитиною у присутності матері. Такий спосіб участі батька у спілкуванні з дитиною не зашкодить їй, а навпаки повністю відповідатиме можливості дитини в повній мірі сприймати піклування кожного із батьків про її здоров'я, фізичний та духовний розвиток і дасть змогу урівноважити її психоемоційний стан. Визначити більш конкретне місце проведення зустрічей не є доцільним, вони мають бути визначені батьками спільно з урахуванням інтересів дитини, її стану здоров'я, потреб для повноцінного її розвитку відповідно віку, а не інтересів кожного з батьків.

Враховуючи вік дитини, обставини справи, поведінку обох батьків, напружені стосунки між ними, а також те, що батьки працюють та мають два вихідних дні на тиждень, дотримуючись права кожного з батьків у праві спільного відпочинку з дитиною та права у прийнятті участі у вихованні дитини, відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення суду в частині визначення способу участі позивача у спілкуванні та вихованні доньки та вважає доцільним визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, шляхом встановлення його побачень у першу та третю суботу місяця з 12 години по 18 годину, на наступний день після дня народження з 12 по 18 годину без присутності матері, за умови дотримання ним режиму дня та харчування дитини та з обовязковим поверненням дитини до місця її проживання.

Це ж рішення суду в частині задоволених вимог щодо визначення днів побачення з дитиною у святкові дні (без визначення позивачем конкретного дня), надання позивачеві необмеженого спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою, в силу п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України слід скасувати відмовивши у їх задоволенні.

Визначений колегією суддів графік є достатньо обґрунтованим та враховує фактор стабільності, який надасть дитиніможливості нормальнорозвиватися, відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини.

Після того, як дівчинка подорослішає, вказаний порядок спілкування батька з донькою може бути зміненим за домовленістю батьків або за рішенням органу опіки та піклування чи суду.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано стан здоровя дочки, яка постійно хворіє гострими вірусними інфекціями, має захворювання кардиопатії, а тому при тривалому спілкуванні позивача з нею є ризики захворювання дитини не заслуговують на увагу, оскільки вказане не позбавляє його права на спілкування з донькою та прийняття участі у вихованні доньки.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції того, що позивач не приймав та не приймає участі у вихованні дитини, оскільки таке спростовується зібраними по справі доказами. Більш того, такий довід не спростовує право батька на спілкування з донькою.

Не можуть бути прийняті до уваги твердження апелянта про бажання позивача вивезти доньку за межі України, оскільки не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

Виходячи із змісту ст.159 СК України не можна зробити категоричного висновку про те, що вказана норма передбачає звернення до суду з позовом одного із батьків, який проживає окремо від дитини тільки у випадку невиконання другим із батьків рішення органу опіки і піклування щодо визначення способу участі у вихованні дитини та спілкування з нею. А відтак посилання апелянта на те, що рішення комісії з питань захисту прав дітей не є рішенням органу опіки та піклування з цього питання, а відтак є неналежним доказом не заслуговують на увагу.

Колегія суддів, звертає увагу сторін на те, що оскільки дитина важко переносить розлуку з одним із батьків при їх розлученні, то батьки повинні не закріпляти цю розлуку, а шукати інших шляхів порозуміння з дитиною в інтересах дитини та керуючисьпочуттямлюбові до своєї дитини, їх обовязок підготувати їїдо таких зустрічей. Крім того, забираючи дитину в день побачення з дошкільного закладу, а згодом із школи, позивач, в інтересах дитини, повинен повідомляти відповідача про те, що дитина перебуває з ним.

Водночас, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскарженого рішення про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання ОСОБА_3 не перешкоджати ОСОБА_2 брати участь у вихованні та спілкуванні з донькою та надання йому права в день його побачення з донькою, забирати доньку з дому (школи), дитячого садочку особисто, оскільки вважає, що оскаржене рішення в цій частині ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 27 грудня 2016 року в частині способу участі батька у вихованні дитини - змінити.

Визначити спосіб участі батька ОСОБА_2 у вихованні доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом встановлення ОСОБА_2 побачень у першу та третю суботу місяця з 12 години по 18 годину, на наступний день після дня народження дитини з 12 години по 18 годину та без присутності матері за умови дотримання батьком режиму дня та харчування дитини, та з обовязковим поверненням дитини до місця її проживання.

Це ж рішення суду в частині задоволених вимог ОСОБА_2 щодо визначення днів побачення з дитиною у святкові дні, необмеженого спілкування з донькою особисто, засобами телефонного, поштового, електронного та іншого засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком та донькою - відмовити і в цій частині постановити нове рішення про відмову у їх задоволенні.

В іншій частині вказане рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Л.М.Прокопчук

ОСОБА_9