Рішення № 65392971, 16.03.2017, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"16" березня 2017 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Висоцької Г.А.

при секретарі - Радієвій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі -ТОВ «ОТП Факторинг Україна») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором,

В С Т А Н О В И В:

03.01.2017 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»( далі ТОВ «ОТП Факторинг України») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому вказував, що 21.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № НОМЕР_1.

Відповідно до договору банк надав останньому на споживчі потреби кредит в сумі 19030 грн. для придбання товару зі строком користування на 36 місяців, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного часткового повернення (згідно графіку) отриманих коштів, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту, із щомісячною сплатою комісії за обслуговування кредиту в розмірі 569 грн.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останнього на вимогу банку достроково повернути кредит та сплатити заборгованість, а також неустойку.

22.12.2014 року між ПАТ «ОТП Банком» та ТОВ «ОТП Факторинг України» укладено договір факторингу, відповідно до якого ПАТ « ОТП Банк» відступив ТОВ « ОТП Факторинг України» право вимоги за договором № НОМЕР_1 укладеним з відповідачем.

Проте, позичальник не виконав зобовязань за кредитним договором щодо несвоєчасної сплати належних платежів (не погашені належні до сплати суми кредиту та не сплачено комісію) станом на 17.11.2016 року виникла заборгованість по кредитному договору в загальному розмірі 27017.18 грн., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явилася, надіслала на адресу суду заяву про розгляд справу без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не зявився, судом про розгляд справи повідомлявся належним чином, відповідно до положень ч. 9 ст. 74 ЦПК України через газету « Урядовий курєр», тому суд вважає за можливе, згідно ст. 224 ч.1 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечувала проти такого порядку вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

21.10.2013 року між ПАТ «ОТП Банк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту №2006345193, відповідно до якого банк надав останньому на споживчі потреби кредит в загальному розмірі 19030 грн. зі строком користування на 36 місяців, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит шляхом щомісячного часткового повернення (згідно графіку) отриманих коштів, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 0,01 % річних від суми залишку заборгованості по кредиту, вносити щомісячну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 569 грн.( а.с.6).

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов`язок останнього на вимогу банку достроково повернути кредит та сплатити заборгованість.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 611, 612, 623-625, 1049, 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Також відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1078, ч. 1 ст. 1082 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

З моменту укладення договору факторингу та отримання відповідного повідомлення боржник зобов'язаний виконати відступлене грошове зобов'язання на користь фактора.

До фактора, як нового кредитора, переходять права клієнта, як первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 514, ч. 1 ст. 1084 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 11 цього ж кодексу передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до договору факторингу від 22.12.2014 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банком», як клієнтом та ТОВ « ОТП Факторинг Україна», як фактором, останній передав грошові кошти в розпорядження банку за плату, а перший відступає товариству право грошової вимоги до боржників. В тому числі до відповідача, що вбачається з витягу з додатку № 1 до договору факторингу ( а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав.

Станом на 17.11.2016 року його заборгованість перед позивачем складає за договором № №2006345193 від 21.10.2013 року в загальному розмірі 27017,18 грн., в тому числі:

-залишок заборгованості по кредиту 19030,00 грн.;

- заборгованість по процентам за користування кредитом 2,21 грн.;

- заборгованість по комісії 7984,97 грн. що підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості. ( а.с.7)

Тому на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України встановлена заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача, як кредитора, в повному обсязі.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також слід стягнути 1 378 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (п/р 26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №2006345193 від 21.10.2013 року, станом на 17.11.2016 року в сумі 27017 (двадцять сім тисяч сімнадцять ) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (п/р 26507002333333 в ПАТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 36789421) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Висоцька Г.А.