У х в а л а
16 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України в складі:
головуючого Жайворонок Т.Є.,
суддів: Берднік І.С.,
Ємця А.А.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «САН 11» (далі -
ТОВ «САН 11») про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 910/22863/15
за позовом заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації до Фонду державного майна України, регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, ТОВ «САН 11», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: державна наукова установа «Інститут інноваційних технологій і змісту освіти», державне підприємство «Інфоресурс», про визнання недійсними договору оренди та договору купівлі-продажу, визнання незаконними
та скасування наказів, повернення нежитлових приміщень,
в с т а н о в и л а:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 15 червня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня
2016 року, у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора України
в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації про визнання недійсними договору оренди та договору купівлі-продажу, визнання незаконними
та скасування наказів, повернення нежитлових приміщень відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року та рішення Господарського суду м. Києва від 15 червня 2016 року у справі № 910/22863/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України та Головного управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації задоволено. Визнано незаконним і скасовано з моменту видання наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву від 11 серпня 2011 року № 1047 «Про прийняття рішення щодо укладення договору оренди державного нерухомого майна, за адресою:
м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а». Визнано незаконним наказ регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 15 липня 2011 року
№ 934 «Про затвердження висновку про вартість майна» у частині п. 5, яким затверджено висновок суб'єкта оціночної діяльності - товариства з обмеженою відповідальністю
«Слав - Консалтінг» про вартість майна - нежитлових приміщень площею 519,0 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а, станом на 28 лютого 2011 року зазначений наказ скасовано з моменту його видання. Визнано недійсним договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 15 серпня 2011 року № 5930 (зі змінами від 27 червня 2011 року та від 11 лютого 2013 року), укладений між регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву
і ТОВ «САН 11». Визнано незаконними і скасовано з моменту видання накази Фонду державного майна України від 30 травня 2013 року № 737 «Про включення до переліку об'єктів державної власності групи А, що підлягають приватизації», від 30 травня
2013 року № 741 «Щодо визначення дати оцінки», від 23 липня 2013 року № 1119
«Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 30 травня 2013 року
№ 741», від 16 грудня 2013 року № 4290 «Щодо завершення приватизації об'єкта». Визнано недійсним договір купівлі-продажу об'єкта державної власності групи А -нежитлових приміщень загальною площею 555,8 кв. м, розташованих за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 27а, що приватизується шляхом викупу, від
06 грудня 2013 року № 408, укладений між Фондом державного майна України і
ТОВ «САН 11». Зобов'язано ТОВ «САН 11» повернути нежитлові приміщення загальною площею 555,8 кв. м, розташовані у будівлі за адресою: м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 27а, державі в особі Міністерства освіти і науки України. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У березні 2017 року до Верховного Суду України надійшла заява
ТОВ «САН 11» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 910/22863/15 з підстав, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 111 16 Господарського процесуального кодексу України.
Як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, до заяви додано копії постанов Вищого господарського суду України від 20 січня 2009 року у справі № 30/194, від 20 лютого 2012 року у справі
№ 5021/1715/2011, від 20 червня 2012 року у справі № 5020-58/2012, від 23 квітня
2014 року у справі № 920/700/13, від 19 листопада 2014 року у справі № 11/163/2011/5003, від 31 серпня 2015 року у справі № 11/149/2011/5003, від 10 лютого 2016 року у справі
№ 922/2686/15, від 27 квітня 2016 року у справах № 916/2451/15; № 3/005-12;
№ 922/5058/15, від 17 травня 2016 року у справі № 911/1344/15, від 14 грудня 2016 року
у справах № 922/2011/16; № 922/1385/16; № 922/1304/16, та від 20 грудня 2016 року у справі № 922/1573/16, в яких, на думку заявника, по-іншому застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
Як доказ невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному в постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, до заяви додано копії постанов Верховного Суду України від 30 жовтня 2012 року у справі № 3-49гс12 (№ 2-15/1652.1-2007А), від
29 січня 2013 року у справі № 21-365а12, від 20 травня 2014 року у справі № 21-41а14, від 25 березня 2015 року у справі № 3-21гс15 (№ 11/163/2011/5003).
Обговоривши доводи заяви та дослідивши надані матеріали, колегія суддів вважає, що подана заява є необґрунтованою, а викладені у ній доводи не підтверджуються доданими до заяви матеріалами.
Відповідно до ст. 11121 Господарського процесуального кодексу України Верховний Суд України відмовляє у допуску справи до провадження, якщо подана заява
є необґрунтованою.
Керуючись п. 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ст.ст. 11116 , 11117 , 11121 Господарського процесуального кодексу України,
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи № 910/22863/15 до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий Т.Є. Жайворонок
Судді: І.С. Берднік
А.А. Ємець
Судове рішення № 65392020, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 16.03.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/22863/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: