Ухвала суду № 65392009, 03.03.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

3 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (далі - Підприємство) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом Підприємства до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

установила:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 17 жовтня 2016 року залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2016 року про відмову у задоволенні позову у зазначеній справі.

Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, Підприємство подало заяву, в якій після усунення її недоліків просить Верховний Суд України переглянути її з установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту 198.3 статті 198, пунктів 138.1, 138.2 статті 138, пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України та абзацу одинадцятого статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XVI «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що, на думку заявника, підтверджується рішеннями суду касаційної інстанції від 10 грудня 2012 року, 19 травня, 23 вересня, 9 жовтня 2014 року, 15 січня, 4 березня, 7 липня 2015 року, 9, 15, 16, 22, 24 березня, 20 липня 2016 року (справи №№ К/9991/56517/12, К/800/20419/14, К/800/34830/14, К/800/40001/14, К/9991/56051/11, К/800/41433/13, К/800/18494/15, К/800/37312/15, К/800/1422/15, К/800/22228/15, К/800/59176/14, К/800/49317/13, К/800/1883/15 відповідно).

Посилається також на постанову Верховного Суду України від 22 березня 2016 року (справа № 21-4569а15), яка, з погляду заявника, підтверджує невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у ній висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права (пункт 5 частини першої статті 237 КАС).

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Із зіставлення правового висновку рішення, про перегляд якого подано заяву, з рішеннями, на які робиться посилання як на приклад неоднаковості у правозастосуванні, випливає, що в основі кожного з них лежать конкретні фактичні обставини, які залежно від їх повноти, характеру, об'єктивності, юридичного значення, в оскарженому рішенні - були оцінені як такі, що доводять правомірність прийняття податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень внаслідок встановлення судами заниження податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та порушення законодавства щодо щоденного друку фіскального звітного чека, а в порівняних рішеннях - оцінені як такі, що документально підтверджують фактичність та товарність господарських операцій, здійснення яких давало право платнику податку віднести суми податку до податкового кредиту.

На підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, серед іншого Підприємство посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2014 року та 4 березня 2015 року. Проте ці рішення не можуть бути прикладом неоднаковості правозастосування, оскільки у цих справах суд касаційної інстанції не ухвалив остаточного рішення, а з огляду на неповноту фактичних обставин справ скасував рішення судів попередніх інстанцій, направив їх на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Посилання на постанову Верховного Суду України від 22 березня 2016 року є неприйнятним, оскільки аналіз оскаржуваного судового рішення та постанови, яку додано на обґрунтування заяви, не підтверджує невідповідності судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у наданій постанові висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права. У цьому рішенні Верховний Суд України не сформулював правового висновку, а ухвалив рішення про відмову у задоволенні заяви, позаяк не встановив підстав неоднакового застосування норм матеріального права.

Такі обставини унеможливлюють прийняття рішення про відкриття провадження у справі і дають підстави вважати заяву необґрунтованою.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. ГрицівСудді:О.В. Кривенда О.Б. Прокопенко