У Х В А Л А
6 березня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Кривенди О.В., Прокопенка О.Б., -розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року у справі за її позовом до управління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) в Сокирянському районі Чернівецької області, Головного управління ПФУ в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 22 грудня 2016 року залишив без змін постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 25 жовтня 2016 року про відмову у задоволенні позову.
Не погодившись з ухвалою Вищого адміністративного суду України, позивач подала заяву про її перегляд Верховним Судом України з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах пункту «е» статті 55 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІI «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Як на приклади такого застосування посилається на рішення Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2012 року і 15 жовтня 2015 року (справи №№ К-18329/09, К/800/51874/14).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України перевірила наведені у заяві доводи і дійшла висновку про таке.
За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
У рішеннях суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та наданих для порівняння [(ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 жовтня 2012 року і 15 жовтня 2015 року (справи №№ К-18329/09, К/800/51874/14)], йдеться про застосування одних і тих самих норм законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з призначенням пенсії на пільгових умовах.
За змістом і значенням ці рішення різняться між собою не на основі неоднакового підходу до застосування зазначених вище норм права, а з огляду на відмінний склад і характер фактичних обставин.
У рішенні, про перегляд якого подано заяву, підставами для відмови у задоволенні позову стали відомості про відтинок роботи ОСОБА_4 вихователем дитячого садка впродовж з 16 січня 1990 року по 1 липня 1998 року в часи її членства в колгоспі «Кулішівський». Цей стаж із посиланням на статті 56, 62 Закону № 1788-ХІІ суд не визнав спеціальним і таким, що дає право на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.
В ухвалах від 19 жовтня 2012 року, 15 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції сформулював висновок з огляду на те, що позивачі мали спеціальний стаж роботи, необхідний для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до означених вище положень Закону № 1788-ХІІ.
Викладені обставини унеможливлюють визнання заяви обґрунтованою для прийняття рішення про допуск справи до провадження.
Керуючись пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України,
ухвалила:
Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Сокирянському районі Чернівецької області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 грудня 2016 року.
Суддя-доповідач М.І. Гриців
Судді: О.В. Кривенда
О.Б. Прокопенко
Судове рішення № 65391912, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 06.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 722/1112/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: