Вирок № 65391767, 20.03.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/10791/15-к

Провадження №1-о/760/6/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2017 року Солом»янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - Курової О.І.

при секретарі - Річенко М.В.

з участю прокурора - Чеченєвої А.О.

засудженого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження за заявою захисника засудженого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Солом»янського районного суду м.Києва від 01.03.2016 року в частині призначеного покарання щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , яким його засуджено за ч.3 ст. 191 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права займати посади,пов»язані з матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання покарання, призначеного за даним вироком, з покаранням, призначеним вироком Апеляційного суду м.Києва від 17.02.2016 року остаточно призначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки,

ВСТАНОВИВ:

За вироком Солом»янського районного суду м. Києва від 01.03.2016 ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за те, що згідно наказу № 63/13-К від 01.10.2013 року директора ТОВ « Приватінвест» призначений на посаду продавця-консультанта Ш категорії. Згідно договору про повну матеріальну відповідальність від 01.10.2013 року, укладеного між ТОВ « Приватінвест» та ОСОБА_2, він як працівник, робота якого безпосередньо пов»язана з товарно- матеріальними цінностями, приймає на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання ввірених йому матеріальних цінностей.

08.03.2014 року в денний час доби, знаходячись у складському приміщенні магазину « Брейн» за адресою: м.Київ, вул. Смоленська, 31-33»Д», в якому підприємницьку діяльність здійснює ТОВ « Приватінвест», діючи повторно, умисно з корисливих мотивів, з метою привласнення матеріальних цінностей, які перебували в його віданні, взяв з полиці мобільний телефон марки» Samsung GT 19190 Galaxy S4 mini, НОМЕР_1.

Повторно заволодівши вищевказаним майном ТОВ « Приватінвест», ОСОБА_2 розпорядився ним на свій розсуд,заставивши його через свого знайомого ОСОБА_4, якому не було відомо про злочинні дії ОСОБА_2 до Київського ломбардного відділення ПТ ЗТ» Скарбниця», при цьому отримав грошові кошти, якими розпорядився на свій розсуд, спричинивши ТОВ « Приватінвест» матеріальну шкоду на суму 3 656.66 гривень.

Крім того, 09.03.2014 року в денний час доби знаходячись у складському приміщенні магазину « Брейн» за адресою: м.Київ, вул. Смоленська, 31-33»Д», в якому підприємницьку діяльність здійснює ТОВ « Приватінвест» діючи умисно з корисливих мотивів, з метою привласнення матеріальних цінностей, які перебували в його віданні, повторно привласнив чуже майно , взявши з полиці планшет марки « Samsung Galaxy Tab3 T3110 IMEI НОМЕР_2.

Повторно заволодівши вищевказаним майном ТОВ « Приватінвест», ОСОБА_2 розпорядився ним на свій розсуд, спричинивши ТОВ « Приватінвест» матеріальну шкоду на суму 4 677.48 гривень. Захисник ОСОБА_3 подав заяву до Солом»янського районного суду м. Києва про перегляд за нововиявленими обставинами вироку зазначеного суду від 01.03.2016 року, за яким ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст. 191 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права займати посади,пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання покарання, призначеного даним вироком, з покаранням, призначеним вироком Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2016 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки. Захисник посилається на нововиявлені обставини, передбачені п.3, 5 ч.2 ст. 459 КПК України. Зокрема, при ухваленні вироку від 01.03.2016 року Солом»янський районний суд м.Києва призначив остаточне покарання ОСОБА_2 на підставі ч.4 ст. 70 КК України, шляхом часткового приєднання покарання, призначеного за вироком Апеляційного суду м. Києві від 17.02.2016 року, який на даний час змінено Вищим спеціалізованим судом України, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання, призначеного за вчинені злочини за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки. Просив скасувати даний вирок в частині призначеного покарання та ухвалити новий вирок і призначити ОСОБА_2 покарання за ч.3 ст. 191 КК України з застосуванням ст. 75 КК України з випробовуванням з іспитовим строком. Вважає, що ОСОБА_2 не вчинив нових злочинів, частково відшкодував ТОВ « Приватінвест» завдані збитки, його виправлення можливе без ізолювання від суспільства.

Заслухавши захисника, засудженого, прокурора, який не заперечував проти скасування вироку Солом»янського районного суду м.Києві від 01,03.2016 року за нововиявленими обставинами, але заперечував проти призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням ст. 75,76 КК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку, що заява захисника ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає до часткового задоволення. Згідно ст. 459 КПК України судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Нововиявленими обставинами, в тому числі визнаються: скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Засуджений ОСОБА_2 вину у скоєному ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 191 КК України визнав. Вирок Солом»янського районного суду м.Києва від 01.03.2016 року року в частині доказів не оспорює.

Згідно ч. 4 ст. 466 КПК України, суд має право не досліджувати докази щодо обставин, що встановленні в судовому рішенні, яке переглядається за нововиявленими обставинами, якщо вони не оспорюються.

Вироком Солом»янського районного суду м.Києва від 01.03.2016 року ОСОБА_2 засуджено за ч.3 ст. 191 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням права займати посади,пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки, на підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання покарання, призначеного даним вироком, з покаранням, призначеним вироком Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2016 року, остаточно призначено покарання у виді 3 років 2 місяців позбавлення волі, з позбавленням права займати посади, пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 роки.

Як убачається із Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.12.2016 року вирок Апеляційного суду м. Києві від 17.02.2016 року змінено в частині призначеного покарання, на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування основного покарання, призначеного за вчинені злочини за ч.1 ст.191, ч.3 ст.191КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки з випробовуванням з іспитовим строком 2 роки.

Даний вирок був підставою для призначення остаточного покарання ОСОБА_2 відповідно до ч.4 ст. 70 КК України згідно вироку Солом»янського районного суду м. Києві від 01.03.2016 року .

Таким чином, вирок Солом»янського районного суду м. Києві від 01.03.2016 року слід скасувати за нововиявленими обставинами, що передбачені п.3, 5, ч.2 ст. 459 КПК України.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, підтверджуються зібраними в кримінальному провадженні доказами і ніким не оскаржуються.

Діям ОСОБА_2 у цій частині дана правильна юридична оцінка, яка також ніким не оспорюється.

Згідно ст.ст. 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і перевиховання.

Призначаючи покарання суд враховує обставини вчиненого злочину, ступінь його тяжкості, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, будучи раніше притягнутий до кримінальної відповідальності належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та знову вчинив нові умисні корисливі злочини, то суд вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 191 КК України.

Обставинами, відповідно вимог ст.66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає повне визнання вини та часткове відшкодування завданих збитків.

Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд не встановив

Крім того, суд, у відповідності вимог ст. 70 ч.4 КК України при призначенні покарання за інкримінований злочин обвинуваченому ОСОБА_2 враховує, що останній вчинив злочин до постановлення Апеляційним судом м.Києва вироку від 17.02.2016 року, яким був визнаний винним за вчинення злочину, передбаченого ст.191 ч.1, ст. 191 ч.3, 70 ч.1 КК України, якому було призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з матеріальної відповідальністю строком на 2 роки, із звільненням від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки.

Положення пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року передбачають випадок, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

Враховуючи викладене роз'яснення, та обставини кримінального провадження: вчинення обвинуваченим інкримінованого злочину 08.03.2014 року та 09.03.2014року до постановлення Апеляційним судом м. Києва вироку від 17.02.2016 року, суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі та самостійного виконання попереднього вироку суду.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Керуючись ст.ст.349, 366, 367, 370,373,374, 395, 459, 466-467 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Вирок Солом»янського районного суду м.Києва від 01.03.2016 року відносно ОСОБА_2, скасувати та постановити новий вирок.

Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць/ Три роки Один місяць/ з позбавленням права займати посади, пов»язані із матеріальною відповідальністю строком на 2 /Два/ роки.

Вирок Апеляційного суду м. Києва від 17.02.2016 року яким ОСОБА_2 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 , 191 ч.3 КК України, - виконувати самостійно.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_2 затримати та направити до Київського СІ УДПтСУ в м.Києві та Київській області для відбування призначеного судом покарання.

Строк покарання обчислювати з моменту фактичного затримання.

Речові докази: диск DVR-13112 вк з роздруківками телефонних з»єднань - зберігати в матеріалах кримінального провадження;

Мобільний телефон марки» Samsung GT 19190 Galaxy S4 mini, НОМЕР_1 з сім-картою мобільного оператора « Лайф» № НОМЕР_3, який повернуто ОСОБА_5 - залишити в користуванні останнього.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду м.Києва через Солом»янський районний суд м.Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Курова О.І.