Рішення № 65391563, 14.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/2199/15-ц

Категорія 44

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Литвинової І.В.,

при секретарі - Бажан О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі ТОВ «Рада 7» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. В обґрунтування позову зазначено, що відповідач проживає та є власником квартири АДРЕСА_1 користується комунальними послугами, при цьому відмовляється приймати участь в утриманні будинку та прибудинкової території, сплачувати за холодну воду, газ, каналізацію, опалення тощо, в зв'язку з чим виникла заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача в примусовому порядку, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а саме: суму основного боргу 53 450 грн. 92 коп.; 26 125 грн. 13 коп. інфляційні втрати; 3612 грн. 01 коп. 3% річні та 1378 грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору

Під час судового розгляду представник позивача підтримав вимоги, просив їх задовольнити з урахуванням уточнень, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях наданих під час судового розгляду.

Представник відповідача вимоги не визнав, заперечував проти їх задоволення, вказуючи на те, що з боку позивача не було надано жодного доказу в підтвердження викладених у позові обставин та просив застосувати строки позовної давності.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. ст. 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством; якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є власником АДРЕСА_1

Вказаний будинок знаходиться на балансі ТОВ «Рада 7», яке надає житлово-комунальні послуги мешканцям цього будинку та утримує прибудинкову територію.

Відповідач ОСОБА_1 будучи власником вищевказаної квартири користуються усіма житлово-комунальними послугами наданими відповідачем, проте не сплачує їх вартість внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно ст. 68 ЖК Української РСР наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця у визначені строки.

Відповідно до ст. 162 ЖК Української РСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 179 ЖК Української РСР користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями.

Згідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач таких послуг зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Статтями27,46 ЦПК України передбачено, що обов'язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов'язок із доказування обставин при невизнані їх сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, що випливає зі змісту ст. 27 ЦПК України.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду (стаття 159 ЦПК), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Так, представником відповідача під судового розгляду справи не було надано до суду жодного належного та допустимого доказу на підтвердження посилань щодо незгоди з позовними вимогами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідносини, які склалися між сторонами є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК України), - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Таким чином, виходячи з юридичної природи правовідносин як грошових зобов'язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Закріплена в п. 10 ч. 3 ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Також, представник відповідача наполягав, що позовна заява подана до суду 26.01.2015, тобто з порушенням строку позовної давності, так як розрахунок заборгованості, яку позивач просить стягнути, починається з вересня 2008 року. Проте за встановлених судом обставин, приходжу до висновку про безпідставність даної вимоги, оскільки ухвалою суду № 757/33345/14-ц від 25.11.2014 відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості зі ОСОБА_1, тобто позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 118 ЦПК України.

За наведених обставин, суд погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідно до якого загальна сума становить 83 188, 07 грн. та приходить до висновку, що позов ТОВ «Рада 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в сумі 1378 грн. 00 коп. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 60‚ 61, 88, 174, 212, 213, 214, 215, 223, 224-233 ЦПК України, суд, -.

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рада 7» (ідентифікаційний код 33443614) борг в розмірі 53450 грн. 92 коп., інфляційні нарахування в розмірі 26125 грн. 13 коп., три проценти річних в розмірі 3612 грн. 01 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Литвинова