Рішення № 65391450, 09.02.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10138/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 лютого 2017 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Богінкевич С. М. ,

при секретарі - Потапьонок К. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «ДельтаБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 18.02.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник AT «УкрСиббанк») та відповідачем - ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11299754000, згідно з умовами якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 91 335 гривень з розрахунку 14 % річних на строк з 18.02.2008 року до 18.02.2015 року.

Вказує, що банк свої зобов'язання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачу кредитні кошти у розмірі та строки передбачені кредитним договором.

Зазначає, що 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, AT «УкрСиббанк» передало (відступило) AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінив AT «УкрСиббанк» як кредитора у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від AT «УкрСиббанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» перейшло (відступається) право вимагати (замість AT «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Вказує, що відповідач умови вищезазначеного кредитного договору належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року утворилась заборгованість у розмірі 200 997,54 грн., з яких: тіло кредиту - 82 654,52 грн.; відсотки - 118 343,02 грн., яку просить стягнути з останнього.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву в якій позов підтримав, просив задоволити позов повність з підстав викладених в ньому та проводити розгляд справи у його відсутності на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, як вбачається з матеріалів справи, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд з урахуванням положення п.5 ст.74, ст.224 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та у зв'язку з неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень, зокрема судових повісток про виклик на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасового окупованих територіях, що підтверджується листом підприємства зв'язку (УДППЗ «Укрпошта»), заяви представника позивача, в якій він не заперечував проти такого розгляду справи, приходить до висновку про можливість слухати справу у його відсутність на підставі всіх наявних доказів, долучених до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України та ч. 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 18.02.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» (правонаступник AT «УкрСиббанк») та відповідачем - ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 11299754000, згідно з умовами якого банк надав останньому кредитні кошти у розмірі 91 335 гривень з розрахунку 14 % річних на строк з 18.02.2008 року до 18.02.2015 року (а.с.82-96).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору Відповідач зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни та розмірах, що встановлені кредитним договором.

Відповідно до п.п. 1.3.1, 1.3.3, 1.3.4 нарахування процентів за цим Договором здійснюється щомісячно, в останній робочий день поточного місяця за методом «факт/360» відповідно до вимог нормативно правових актів Національного банку України та чинного законодавства України. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, що фактично надані Банком Позичальнику і які ще не повернуті останнім відповідно до умов договору. Позичальник згідно умов договору сплачує банку комісію на умовах, зазначених у договорі.

Крім того, АКІБ «УкрСиббанк» свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачу кредит, що підтверджується виписками по рахунку відповідача (а.с.17, 19-20).

08.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, AT «УкрСиббанк» передає (відступає) AT «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого AT «Дельта Банк» замінює AT «УкрСиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від AT «УкрСиббанк» до AT «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до AT «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість AT «УкрСиббанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с.100-101, 102, 139). Отже, відповідно до вищевказаного Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами AT «Дельта Банк» набув права вимоги по кредитному договору.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Судом встановлено, що банк виконав передбачені кредитним договором обов'язки на відміну від відповідача, який умови кредитного договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 31.07.2015 року за має заборгованість у сумі 200 997,54 грн., з яких: тіло кредиту - 82 654,52 грн.; відсотки - 118 343,02 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості, випискою по рахунку відповідача (а.с.18, 141, 19-27).

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В зв'язку з вищевикладеним та враховуючи те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов'язання, умови договору не виконала, та не бажає погасити заборгованість за вказаним кредитним договором у добровільному порядку, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення з останньої суми боргу за кредитним договором в розмірі всього 382 800,38 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 330 344,45 грн., сума заборгованості за відсотками - 52 455,93 грн., оскільки вони є обґрунтованими та доведеними належними доказами.

Судом встановлено, що відповідно до Постанови № 150 від 02 березня 2015 року Національного банку України «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено банк до неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у публічному акціонерному товаристві «ДЕЛЬТА БАНК», далі - AT «ДЕЛЬТА БАНК», код ЄДРПОУ 34047020, МФО 380236, місцезнаходження: вул. Щорса, 36-Б, м. Київ.

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в AT «ДЕЛЬТА БАНК» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича. Тимчасову адміністрацію в AT «ДЕЛЬТА БАНК» запроваджено строком на три місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015 включно. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.04.2015 № 71 "Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду від 02.03.2015р. №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», яким тимчасову адміністрацію в AT "Дельта Банк" запроваджено строком на шість місяців з 03.03.2015р. по 02.09.2015р. включно.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з вищезазначеним з відповідачки в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 014,95 гривень.

На підставі ст.ст. 11, 14, 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3, 4, 10, 11, 57-60, 79-80, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного Акціонерного Товариства «ДельтаБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «ДельтаБанк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за кредитним договором №11299754000 від 18.02.2008 року 200 997 гривень 54 копійок, з яких: тіло кредиту - 82 654 гривні 52 копійки; відсотки - 118 343 гривні 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного Акціонерного Товариства «ДельтаБанк» (МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) в дохід держави судовий збір у розмірі 3 014 гривень 95 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва, шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом шляхом ухвалення та письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя С. М. Богінкевич