Ухвала суду № 65391128, 14.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/9826/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2017 року

Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого слідчого судді Васильєвої Н.П.,

при секретарі Захарчишиній В.С.,

за участю: прокурорів Клюшнікова Д.Г., Підлісного О.А.,

адвокатів Гаєвського О.М., Зінченка П.Л.,

підозрюваного ОСОБА_3 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Печерського районного суду міста Києва клопотання заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області радника юстиції Підлісного О.А., погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області молодшим радником юстиції Клюшніковим Д.Г. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1,

ВСТАНОВИВ:

Заступник начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області радник юстиції Підлісний О.А. звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням, погодженим прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Київської області молодшим радником юстиції Клюшніковим Д.Г. та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ізборськ Печорського району Псковської області Російської Федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, працюючому арбітражним керуючим, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з подальшим утриманням його в Київському слідчому ізоляторі. Одночасно просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Під час вирішення судом питання щодо розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, просив визначити розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме - 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 007 200, 00 гривень. У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов'язки: прибувати до слідчих слідчої групи слідчого управління прокуратури Київської області та прокурорів у вказаному кримінальному провадженні за першою вимогою; не відлучатися із міста Суми без дозволу слідчого, прокурора, або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; уникати спілкування з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій,а також свідком ОСОБА_7

Прокурор посилався на таке: У провадженні першого слідчого відділу прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження номер 42015110000000485 від 19.10.2015 року за фактом вимагання неправомірної вигоди особами, які провадять професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, за вчинення дій з використанням наданих їм повноважень, а саме сприяння у продажу нерухомого майна за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 5 ст. 191КК України.

Досудовим слідством встановлено, що постановою Господарського суду Сумської області від 09.04.2015 у справі № 920/413/15, порушеної за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» ОСОБА_6 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2), визнано юридичну особу - товариство з обмеженою відповідальністю «Сілікатобетон» (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, а також ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії ОСОБА_6 (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 911 від 14.05.2013, видане на підставі наказу Міністерства юстиції України № 712/5 від 16.04.2013). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-XII (зі змінами та доповненнями) (Далі - Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»: Арбітражний керуючий - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих /розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів/ України.

Статтею 98 вказаного Закону передбачено, що під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий /розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор/ зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано /покладено/, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення /вчинення дії/, на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків /пожертв/. Порушення арбітражним керуючим вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції", а також виникнення конфлікту інтересів під час здійснення його повноважень є підставою для усунення його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час провадження у справі про банкрутство, про що господарський суд виносить ухвалу. Статтею 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від07.04.2011 № 3206-VI (В редакції, чинній станом на 23.10.2015) (Далі: Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції») передбачено, що особам, зазначеним у пунктах 1-3 частини першої статті 4 цього Закону (особи, які не є державними службовцями, посадовими особами місцевого самоврядування, але надають публічні послуги (аудитори, нотаріуси, оцінювачі, а також експерти, арбітражні керуючі, незалежні посередники, члени трудового арбітражу, третейські судді під час виконання ними цих функцій, інші особи в установлених законом випадках), забороняється використовувати свої службові повноваження та пов'язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди або у зв'язку з прийняттям обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі: неправомірно сприяти фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, одержанні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів /у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти/. Крім того, статтею 8 «Про засади запобігання і протидії корупції» передбачено, що особам, зазначеним у пункті 1 та підпунктах "а", "б" пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки /пожертви/ від юридичних або фізичних осіб за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами. Статтею 21 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» також передбачено, що за вчинення корупційних правопорушень особи, зазначені в частині першій статті 4 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності в установленому законом порядку. В ході зазначеної ліквідаційної процедури, по замовленню голови ліквідаційної комісії ОСОБА_6, ФОП «ОСОБА_8.» організовано проведення аукціону з продажу нерухомого майна ТОВ «Сілікатобетон», розташованого за адресою: АДРЕСА_2. 23.10.2015 року біля 15 год. 10 хв. ОСОБА_9, будучи зацікавленою особою у придбанні вказаного майна, зустрівся з арбітражним керуючим ОСОБА_6 та іншими невстановленими особами з приводу придбання нерухомого майна ТОВ «Сілікатобетон», а саме: лоту № 3, до якого входили наступні будівлі: адміністративна будівля транспортного цеху площею 92,3 кв.м.; побутовий корпус площею 92,2 кв.м.; гараж площею 626,1 кв.м.; гараж площею 576,4 кв.м.; ремонтно-будівельна дільниця площею 404,5 кв.м.; склад площею 46,2 кв.м.; склад площею 153,8 кв.м. Під час розмови, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_9 про те, що загальна офіційна мінімальна вартість даного майна буде складати біля 400 тис. грн. При цьому, ОСОБА_6, будучи арбітражним керуючим на підставі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 911 від 14.05.2013, діючи умисно,за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 6,8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», висловив також ОСОБА_9 усну незаконну вимогу про передачу йому та іншим особам, задіяним у продажі даного майна, неправомірної вигоди в сумі 55 000 (п'ятдесят п'ять) тисяч доларів США, що за курсом, установленим Національним банком України, станом на 23.10.2015 складало 1 225 432,17 грн. (один мільйон двісті двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 17 копійок за безперешкодну реалізацію йому по заниженій вартості зазначеного нерухомого майна ТОВ «Сілікатобетон» та оформлення в майбутньому права власності на нього. Після цього, ОСОБА_9, усвідомлюючи, що у випадку відмови передати вказані кошти, ОСОБА_6, використовуючи свої повноваження, передбачені ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зможе зашкодити придбанню ним вказаного майна, погодився передати зазначену суму грошових коштів. В свою чергу, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, з корисливих мотивів, в порушення вимог ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. ст. 6,8 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», прийняв обіцянку отримати для себе і третіх осіб, задіяним у продажі вказаного майна, неправомірної вигоди в сумі 55 000 (п'ятдесят п'ять) тисяч доларів США, що за курсом, установленим Національним банком України, станом на 23.10.2015 складало 1 225 432,17 грн. (один мільйон двісті двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 17 копійок за безперешкодну реалізацію йому по заниженій вартості зазначеного нерухомого майна ТОВ «Сілікатобетон» та оформлення в майбутньому права власності на нього. Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в прийнятті обіцянки неправомірної вигоди для себе і третіх осіб за вчинення дій з використанням наданих повноважень в інтересах того, хто обіцяє, вчиненої за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. У вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється : ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцюс. Ізборськ Печорського району Псковської області Російської Федерації, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, працюючий арбітражним керуючим, код ДРФО НОМЕР_1.

17.02.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

17.02.2017 підозрюваного ОСОБА_6, у зв'язку з не встановленням його місцезнаходження, оголошено в розшук.

Підозра ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме: Заявою ОСОБА_9 від 13.10.2015, відповідно до якої останній повідомляє про протиправні дії ОСОБА_6; показаннями свідка ОСОБА_9, відповідно до яких останній детально повідомляє про обставини вчинення злочину ОСОБА_6; інформацією щодо нерухомого майна: лоту № 3, яке мав намір придбати ОСОБА_9, відповідно до якої воно належало на праві власності ТОВ «Силікатобетон» та реалізовувалося незалежним аукціоністом ФОП «ОСОБА_8.» на замовлення арбітражного керуючого ОСОБА_6; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-відеоконтроль особи ОСОБА_6 від 30.12.2015, відповідно до якого ОСОБА_6 прийняв обіцянку від ОСОБА_9 отримати для себе і третіх осіб, задіяних у продажі вказаного майна, неправомірної вигоди в сумі 55 000 (п'ятдесят п'ять) тисяч доларів США, що за курсом, установленим Національним банком України, станом на 23.10.2015 складало 1 225 432,17 грн. (один мільйон двісті двадцять п'ять тисяч чотириста тридцять дві) гривні 17 копійок за безперешкодну реалізацію йому по заниженій вартості зазначеного нерухомого майна ТОВ «Сілікатобетон» та оформлення в майбутньому права власності на нього, іншими доказами у провадженні в їх сукупності. Таким чином, як зазначено у клопотанні, є обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу доОСОБА_6., згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавленням волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та реальність покарання, ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання за інкримінований злочин, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Зокрема, ОСОБА_6 на неодноразові виклики до прокуратури не з'являвся. На даний час його місцезнаходження не відоме, у зв'язку з чим він 17.02.2017 оголошений в розшук. Також,ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може здійснювати вплив на свідків, в тому числі ОСОБА_7, та інших арбітражних керуючих, покази яких мають значення у цьому кримінальному провадженні, що в своїй сукупності підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, в разі застосування до ОСОБА_6, більш м'яких запобіжних заходів, не пов'язаних з триманням під вартою, таких як застава, особиста порука, особисте зобов'язання чи домашній арешт, орган розслідування не зможе в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти здійснення останнім впливу на свідків по справі з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню виконанню процесуальних рішень шляхом неявки для проведення слідчих дій по справі. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. Враховуючи обставини вчинення злочину, а також майновий стан підозрюваного, слідство вважає про необхідність застосування до ОСОБА_6 застави в розмірі 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 2 007 200, 00 гривень.

У судовому засіданні прокурори Клюшніков Д.Г., Підлісний О.А. підтримали клопотання. Адвокати Гаєвський О.М. та Зінченко П.Л. вважали, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний не є суб,єктом кримінального злочину, що він не переховувався від органу досудового розслідування, що затримання його було безпідставним. Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання, вважав, що підстав для застосування такого виду запобіжного заходу немає.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання та надані сторонами кримінального провадження у судовому засіданні, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, прийшов до наступного висновку: У провадженні першого слідчого відділу прокуратури Київської області перебуває кримінальне провадження номер 42015110000000485 від 19.10.2015 року за фактом вимагання неправомірної вигоди особами, які провадять професійну діяльність, пов'язану з наданням публічних послуг, за вчинення дій з використанням наданих їм повноважень, а саме сприяння у продажу нерухомого майна за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368-4, ч. 5 ст. 191КК України. 17.02.2017 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України.

17.02.2017 підозрюваного ОСОБА_6, у зв'язку з не встановленням його місцезнаходження, оголошено в розшук.

14 березня 2017 року 07.07 годин ОСОБА_6 було затримано у порядку ст. 208 КПК України. ОСОБА_6 підозрюється у скоєнні злочину, міра покарання за який у разі доведеності його вини передбачає позбавлення волі на строк до восьми місяців з конфіскацією майна. Вказаний злочин у відповідності до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин. Слідчий суддя вважає, що прокурором надано достатньо доказів на підтвердження пред,явленої підозри у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-4 КК України. Крім того, викладені прокурором ризики, передбачені ст. 177 КПК України підтверджують доводи, викладені у клопотанні, які зазначив прокурор у судовому засіданні. З урахуванням всіх доводів, викладених сторонами обвинувачення та захисту, слідчий суддя приймає до уваги , що підозрюваний має міцні соціальні зв.язки, стану здоров,я, що зі слів підозрюваного він раніш не судимий, а також обставин скоєння кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження. Слідчий суддя вважає, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, такий запобіжний захід не забезпечить належного виконання останнім його процесуальних обов'язків. При цьому слідчий суддя приймає до уваги, наявність обґрунтованих підстав вважати, що підозрюваний буде ухилятися від органу досудового слідства і суду. Але, з урахуванням всіх вищезазначених обставин у справі, слідчий суддя вважає можливим застосувати до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає належної оцінки порушень цінностей суспільства згідно ч. 5 ст. 8 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», ухваленому Великою Палатою від 28 вересня 2010 року за номером 12050/04, сума застави за звільнення з-під варти заявника не була надмірною. У рішенні, у справі «Мангурас проти Іспанії», Європейський суд з прав людини постановив, що не було порушено ч. 3 ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за наступних підстав: «Відповідно до ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи. Органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більш того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища. З урахуванням викладеного, відповідно до вимог п. 4 ст. 183 КПК України, з метою забезпечення ефективності застави як засобу попередження ухилення від юридичної відповідальності прокурор просив визначити її в 2007200,00 гривень. Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_3, а виходячи лише з фактичних даних, що містяться у доказах, наданих до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_3 до вчинення злочину за викладених у клопотанні обставин. Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов,язує обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України. У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов,язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність. Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів зобов,язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п.1 ст.5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обгрунтовано гарантіями явки до суду. Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченому ч.4 ст. 368-4 КК України, яка передбачає показання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років з конфіскацією майна. Підозрюваний, зі слів, раніш не судимий, слідчий суддя приймає до уваги обставини, за якими ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, його особу, стан здоров,я, соціальні зв,язки. Незважаючи на вказані данні про особу підозрюваного, слідчий суддя на виконання вищезазначених вимог закону враховує, що особа підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, вважає доцільним з метою запобігання визначеним у ст. 177 КПК України ризикам застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Але у відповідності до положень ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя обирає ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави з покладенням обов,язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. При визначенні розміру застави, слідчий суддя у відповідності до положень ст.ст. 182,183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. Оцінивши в сукупності тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_3 у разі доведеності його вини, дані про його особу, сімейний стан, стан здоров,я, матеріальний стан, на який посилався адвокат у судовому засіданні, обставини кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_3, слідчий суддя вважає необхідним визначити заставу за межами максимального розміру, передбаченого п.3 ч.5 ст.182 КПК України. При цьому слідчий суддя вважає, що визначений розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов,язків, передбачених КПК України з урахуванням всіх обставин, викладених вище.

Керуючись ст.ст. 177,178,182,183,193,194 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання заступника начальника першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області радника юстиції Підлісного О.А., погодженого прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури прокуратури Київської області молодшим радником юстиції Клюшніковим Д.Г. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Ізборськ Псковської області Російської Федерації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів в межах строків досудового розслідування.

Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 1600000,00 гривень.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою /заставодавцем/ на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО /код банку/ 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ у місті Києві.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 у відповідності до ст. 194 КПК України наступні обов,язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду у кримінальному провадженні;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, а саме: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт /паспорти/ для виїзду за кордон та, інші документи, що дають право на виїзд з України і в,їзд в Україну;

-утриматися від спілкування зі свідками, у кримінальному провадженні номер 42015110000000485 за списком, наданим слідчим або прокурором;

-носити електронний засіб контролю.

Термін обов,язків, покладений слідчим суддею, у разі внесення застави визначити в межах досудового розслідування строком два місяці.

Роз,яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва коштів, має бути наданий уповноваженій службовій Київського слідчого ізолятору.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена особа Київського слідчого ізолятору має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_6 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов,язаний виконувати покладені на нього обов,язки, пов,язані з застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв,язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п,яти днів з дня її оголошення.

Строк дії ухвали визначити до 13 травня 2017 року .

Слідчий суддя