Ухвала суду № 65391047, 15.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14242/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В.,

при секретарі Бажан О. А.,

за участі сторін кримінального провадження:

підозрюваної ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

прокурора Цилюрика О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України майора поліції Волобоєвої Олени Вікторівни про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42015220000000808, -

В С Т А Н О В И В :

12.01.2017 Старший слідчий в ОВС ГСУ НП України майор поліції Волобоєва О.В. за погодженням із процесуальним керівником у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Цилюрик О.А. звернулася до слідчого судді з наведеним вище клопотанням.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015220000000808 від 25.09.2015 стосовно заступника голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, в.о. голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 за ч.3 ст.27 ч.5 ст.205, ч.5 ст.191 КК України, в.о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України та засновника ТОВ «Компанія «Трейд-Актив», ТОВ «Західні енергетичні транзити» ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до Наглядової Ради ПАТ «Черкасиобленерго», оформленого протоколом 17.04.2015 № 3, та наказу від 17.04.2015 № 110-п ОСОБА_1 призначено на посаду виконувача обов'язків Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», 71% статутного капіталу якого належить державі.

У період із квітня по липень 2015 року, у невстановленому місці виконувач обов'язків Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1, виконувач обов'язків Голови Правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7, діючи умисно з корисливих мотивів, домовилися про вчинення за попередньою змовою групою осіб розтрати грошових коштів АК «Харківобленерго», 65% якої належить державі.

Згідно з розробленим ОСОБА_7 та ОСОБА_1 планом АК «Харківобленерго» повинно було забезпечити задоволення звернення підконтрольного їй фіктивного підприємства - ТОВ «Компанія «Трейд-Актив» про надання поворотної фінансової допомоги на суму 9,98 млн. грн., а ОСОБА_1 перерахувати ці кошти на рахунки іншого визначеного спільним злочинним умислом підприємства, що в подальшому було здійснено.

Так, у встановлений термін (31.07.2015) отриману фінансову допомогу в сумі 9,98 млн. грн. ТОВ «Компанія Трейд-Актив» на рахунки АК «Харківобленерго» не повернуто.

У зв'язку з наведеним в. о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7 07.08.2015, продовжуючи реалізацію злочинного плану, нібито вживаючи заходів для повернення боргу, звернувся з листом-вимогою № 01?42юр/6905 до ТОВ «Компанія Трейд-Актив» щодо повернення отриманої фінансової допомоги за вказаним вище договором та 02.09.2015 повторно з листом № 01-42юр/7564, на що отримано відповідь директора ОСОБА_10 від 07.09.2015 за № 4/д, яку підготовлено відповідно до вказівки ОСОБА_1, про відсутність фінансової можливості.

Отримані кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія Трейд-Актив» від АК «Харківобленерго» невстановлені особи використали на власний розсуд.

Таким чином, АК «Харківобленерго» спричинено шкоду в сумі 9,98 млн. грн., яка більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Крім того, у період із квітня по липень 2015 року, у невстановленому місці виконувач обов'язків Голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1, виконувач обов'язків Голови Правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7, діючи умисно з корисливих мотивів, домовилися про вчинення за попередньою змовою групою осіб розтрати грошових коштів АК «Харківобленерго», 65% якої належить державі.

Згідно з розробленим ОСОБА_1 та ОСОБА_7 планом АК «Харківобленерго» повинно було забезпечити задоволення звернення підконтрольного їй ПАТ «Черкасиобленерго» про надання поворотної фінансової допомоги на суму 51 млн. грн., а ОСОБА_1, підшукає можливість перерахування цих коштів на рахунки підконтрольного їй фіктивного підприємства, що в подальшому було здійснено.

Так, у встановлений термін (30.09.2015) отриману фінансовому допомогу в сумі 51 млн. грн. ПАТ «Черкасиобленерго» на рахунки АК «Харківобленерго» не повернуло.

У зв'язку з наведеним в. о. Голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7 06.10.2015, продовжуючи реалізацію злочинного плану, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_1, ОСОБА_6, звернувся з листом-вимогою № 01/3567 до ПАТ «Черкасиобленерго» щодо повернення заборгованості за вказаним вище договором, на що отримано відповідь від 12.10.2015 за № 6463/09 про нібито відсутність фінансової можливості. Таким чином, зазначеним відносинам надавалася форма цивільно-правових.

Невстановленими особами 12.10.2015 на адресу АК «Харківобленерго» від ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» (код ЄДРПОУ 32531107), яке здійснювало фіктивне підприємництво, забезпечено надходження листа від 11.10.2015 № 1110/1, складеного нібито від імені директора цього підприємства ОСОБА_11, про готовність надати допомогу в поверненні великих боргів. У свою чергу, ОСОБА_7, продовжуючи дії, направлені на розтрату коштів АК «Харківобленерго» в особливо великих розмірах, підписав від імені АК «Харківобленерго» договір доручення № ДД-1210/1 з ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» в особі директора ОСОБА_11 про уповноваження вказаної компанії на стягнення за договорами поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 № 1 та № 2 з ВАТ «Запоріжжяобленерго» та ПАТ «Черкасиобленерго» 51 млн. грн. з кожного підприємства.

30.11.2015 до ПАТ «Черкасиобленерго» надійшов лист АК «Харківобленерго» від 25.11.2015 за № 05-16юр/9482 щодо стягнення заборгованості у сумі 51 млн. грн. на користь Компанії шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик».

На виконання договору доручення від 12.10.2015 № ДД-1210/1 службовими особами ПАТ «Черкасиобленерго» підписано платіжне доручення від 24.12.2015 № 737 про перерахування на рахунок ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» № 265090800500, відкритий 17.07.2015 у ПАТ «БАНК «Український капітал», 46 млн. грн.

В другій половині листопада 2015 року ОСОБА_1 прийняла рішення про заміну фіктивного підприємства ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» на інше фіктивне, підконтрольне саме їй, а саме ТОВ «Західні енергетичні транзити». Зазначені плани вона попередньо узгодила з ОСОБА_7, а останній, у свою чергу, необхідність виконання таких дій довів до відома ОСОБА_6, що в подальшому було здійснено.

23.12.2015 ОСОБА_6, будучи службовою особою, діючи умисно, повторно, з метою розтрати грошових коштів АК «Харківобленерго», перебуваючи в приміщенні адміністративної будівлі Компанії за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, 149, діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_7, підписав від імені АК «Харківобленерго» договір доручення № 23/12/15 з ТОВ «Західні енергетичні транзити» в особі директора ОСОБА_8 про уповноваження вказаної компанії на стягнення за договором поворотної фінансової допомоги від 23.07.2015 № 2 з ПАТ «Черкасиобленерго» 51 млн. грн.

24.12.2015 до ПАТ «Черкасиобленерго» надійшов лист-вимога за підписом директора ТОВ «Західні енергетичні транзити» ОСОБА_8 від 24.12.2015 щодо стягнення заборгованості у сумі 51 млн. гривень на користь АК «Харківобленерго» шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Західні енергетичні транзити».

25.12.2015 невстановлені особи, які контролювали фіктивну діяльність ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик», повернули зі свого рахунку № 265090800500, на рахунок ПАТ «Черкасиобленерго» кошти в сумі 46 млн. грн., указавши призначення платежу - «Повернення помилково перерахованих кошт згідно листа №8273/04-12 від 25.12.2015».

04.01.2016 до ПАТ «Черкасиобленерго» надійшов лист АК «Харківобленерго» від 28.12.2015 за № 04/10531 щодо стягнення заборгованості у сумі 51 млн. грн. на користь Компанії шляхом їх перерахування на розрахунковий рахунок ТОВ «Західні енергетичні транзити» у зв'язку з укладанням договору доручення від 23.12.2015 № 23/12/15 із зазначеним підприємством. Складання та відправлення вказаного листа згідно розподіленими ролями було забезпечено ОСОБА_7

На виконання договору доручення від 23.12.2015 № 23/12/15 ОСОБА_1, діючи умисно, повторно, маючи на меті досягнення злочинного результату, підписано платіжні доручення ПАТ «Черкасиобленерго» від 25.12.2015 № 740 (на суму 25 млн. грн.), від 28.12.2015 № 750 (на 10 млн. грн.), від 29.12.2015 № 751 (на суму 11 млн. грн.) та від 29.12.2015 № 756 (на суму 5 млн. грн.) на рахунок ТОВ «Західні енергетичні транзити» № 26009010347, відкритий в публічному акціонерному товаристві «Банк «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ» 51 млн. грн.

Отримані кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Західні енергетичні транзити» від ПАТ «Черкасиобленерго», які належали АК «Харківобленерго», невстановлені особи використали на власний розсуд.

Таким чином, АК «Харківобленерго» спричинено шкоду в сумі 51 млн. грн., яка більше ніж у шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Всіма своїми діями ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

07 березня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру в учиненні вказаних злочинів.

Прокурор у судовому засіданні та слідчий в клопотанні наголошують на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому просили обрати міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження.

Підозрювана в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання.

Захисники також заперечували щодо задоволення клопотання, мотивуючи тим, що підстав для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні та одночасно захисник ОСОБА_2 просив обрати відносно його підзахисної запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Головним слідчим управлінням НП України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42015220000000808 від 25.09.2015 стосовно заступника голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_6 за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 КК України, в.о. голови правління ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 за ч.3 ст.27 ч.5 ст.205, ч.5 ст.191 КК України, в.о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7 за ч. 5 ст. 191 КК України та засновника ТОВ «Компанія «Трейд-Актив», ТОВ «Західні енергетичні транзити» ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 205 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 2 ст. 205-1, ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 191 КК України.

07 березня 2017 року ОСОБА_12 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.27, ч.2 ст.205, ч. 5 ст. 191 КК України.

Копія клопотання та матеріалів, на його обґрунтування, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України надані підозрюваній та захисникам 13.03.2017 р.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

З матеріалів доданих до клопотання вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.2 ст.205, ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, показаннями свідків - Показаннями свідків - членів Наглядової ради АК «Харківобленерго» ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які пояснили, що у період 2014-2016 років засідання Наглядової Ради Компанії, на якому б відбулося затвердження правочинів про надання поворотної фінансової допомоги на суму, що перевищує 50 тис. гривень, для ПАТ «Черкасиобленерго», не проводилися. Більш того, вони не пам'ятають, щоб питання про надання кому-небудь поворотної фінансової допомоги на суму, що перевищує 50 тис. гривень, виносилося на розгляд Наглядової ради АК «Харківобленерго»; Актом планової перевірки дотримання Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 28.03.3016 за №38, наданого ДЗЕ НП України листом НКРЕКП від 01.06.2016 за № 5469/14.1.1/7-16, яким встановлено три факти укладання Компанією поворотної фінансової допомоги, один із яких договір №1 від 23.07.2015 про надання ПАТ «Черкасиобленерго» поворотної фінансової допомоги на суму 51 млн. грн., яка так і не була повернута.; Документами вилученими під час обшуків у ПАТ «Черкасиобленерго» та АК «Харківобленерго», а також добровільно виданими в.о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7 щодо надання поворотної фінансової допомоги ПАТ «Черкасиобленерго» та ТОВ «Компанія Трейд-Актив»; Показаннями свідка - керівника ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» ОСОБА_11, який пояснив, що у 2015 році він погодився за грошову винагороду допомогти працівникам ВАТ «Запоріжжяобленерго», а саме стати формальним директором у придбаному ними підприємству - ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» з метою здійснення невідомої для нього діяльності, вигідної для невідомих йому осіб, пов'язаних з енергетичними компаніями України. ОСОБА_11 став формальним директором, який тільки відкривав банківські рахунки у банках, на які йому вказували, після чого всі документи щодо відкриття банківських рахунків, з відповідними ключами доступу, передавав замовнику. Жодних договорів не укладав та не підписував, у тому числі договір доручення від 12.10.2015 за № ДД-1210/1 між ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик» та АК «Харківобленерго»; Показаннями підозрюваного - власника ТОВ «Західні енергетичні транзити» та ТОВ «Компанія Трейд-Актив» ОСОБА_8, який пояснив, що у 2015 році він погодився за грошову винагороду допомогти ОСОБА_1 стати формальним директором у придбаних підприємствах ТОВ «Західні енергетичні транзити» та ТОВ «Компанія Трейд-Актив» з метою здійснення невідомої для нього діяльності, вигідної для невідомих йому осіб, у тому числі ОСОБА_1, на вимогу якої укладалися вищевказані договори з АК «Харківобленерго»; Установчими документами АК «Харківобленерго» та ПАТ «Черкасиобленерго», зокрема Статути та Положення Компанії та підприємства; Показаннями свідків в.о. голови правління АК «Харківобленерго» ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_10, які повідомили про розподіл ролей щодо вчинення зазначених кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання встановив, що воно не містить переконливого обґрунтування припущень слідчого про наявність підстав вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки на виклики слідчого вчасно не з'являлася. Так, остання повинна була прийти до слідчого на допит в якості підозрюваного 13.03.2017 о 10.00, але не з'явилася, проте стороною захисту вказане було спростоване, так як ОСОБА_1 перебувала у терапевтичному стаціонарі з інфарктними ліжками Державної наукової установи «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини», куди була доставлена каретою швидкої медичної допомоги 13.03.2017

Щодо посилань слідчого, що нібито під час проведення обшуку у ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 переховувалася в невстановленому місці, на дзвінки не відповідала, на що захисник вказав, що о 8 ранку в день проведення обшуку ПАТ «Черкасиобленерго», ОСОБА_1 знаходилась за місцем свого проживання у м. Києві. До неї зателефонував один із слідчих, та повідомив, що за місцем її проживання (м.Київ) повинні прибути слідчі для проведення обшуку. Прочекавши близько 2 годин, до ОСОБА_1 ніхто так і не приїхав. В подальшому з'ясувалось, що вони помилились адресою, та пішли не до того будинку.

Щодо посилання слідчого, що ОСОБА_1 07.03.2017 вилетіла до Риги, вказавши це як на ризик її можливого переховування, то слідчий суддя вважає вказане безпідставним, оскільки під час судового розгляду встановлено, що 07.03.2017 в аеропорту Бориспіль, перед посадкою слідчим органами їй було вручено підозру та повістки про прибуття до слідчого на 13.03.2017, 14.03.2017, 15.03.2017, 17.03.2017, а як вбачається з наданих матеріалів 12.03.2017 р. повернулася до України, що свідчить про те, що ОСОБА_1 завчасно повернулася та вчиняє дії для належного виконання процесуальних обов'язків, як підозрюваної особи.

Слідчий також вказує, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зокрема оригінали примірників документів ПАТ «Черкасиобленерго» щодо фінансово-господарських документів з АК «Харківобленерго», ТОВ «Фінансова компанія «Трансфербутик», ТОВ «Західні енергетичні транзити», ТОВ «Компанія Трейд-Актив», пов'язаних з наданням поворотної фінансової допомоги, оригіналів яких під час обшуку у ПАТ «Черкасиобленерго» не виявлено, проте слідчий в клопотання даний ризик належним не обґрунтував, як і прокурор в судовому засіданні та не надав відповідних доказів.

Щодо посилання слідчого, що ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків в зазначеному кримінальному провадженні, зокрема на ОСОБА_8 та ОСОБА_10, які їй були підконтрольні, а також узгоджувати з іншими особами, що діяли у попередній змові з ОСОБА_1 версії для ухилення від відповідальності, то слідчий суддя ставиться до них критично, оскільки сторона обвинувачення лише зробила посилання на вказане, проте не надала слідчому судді в переконання зазначеного, будь-яких доказів.

З викладеного вбачається, що доводи, які зазначені в клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу щодо можливості переховування підозрюваної від органів досудового слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, не знайшли свого підтвердження, наданими та дослідженими в судовому засіданні доказами, долученими до матеріалів клопотання, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Разом з тим варто зазначити, що слідчий суддя вважає все ж, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні, на даний час існує та доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Долучені до клопотання докази, які перераховані у мотивувальній частині ухвали вище, містять дані виключно щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого діяння, однак не місять жодних доказів стовно наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які б передбачали застосування до підозрюваної виняткового запобіжного заходу.

Слідчий суддя бере до уваги дані щодо особи підозрюваної в їх сукупності, яка позитивно характеризується, раніше не судима, має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання у м. Києві, стан здоров'я, а також враховує другорядну роль ОСОБА_1 у інкримінованому діянні та необхідність відповідності виду запобіжного заходу рівню обґрунтованості підозри.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази та дані про особу підозрюваної, слідчий суддя не знаходить підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, проте слідчий суддя вважає, що і клопотання сторони захисту щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не підлягає задоволенню, оскільки вважає, що у випадку його застосуванню, ціль, яка йому передує може бути не досягнута.

Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, слідчий суддя, з метою забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, у зв'язку з тим що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, приходить до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави.

Проте за встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що застава у межах визначених відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на неї обов'язків, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, також враховуючи при цьому розмір завданої шкоди, а тому приходить до висновку, що при визначенні розміру застави слід вийти за межі, та встановити її у розмірі 1 000 000,00 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на переконання слідчого судді буде справедливим та достатнім гарантуванням запобігання ризиків та виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України майора поліції Волобоєвої Олени Вікторівни про застосування до підозрюваної ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42015220000000808 - залишити без задоволення.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_1, р.н. запобіжний захід у вигляді застави в межах кримінального провадження №42015220000000808 в розмірі 1 000 000 грн., яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р 373 110 010 028 07;

МФО (код банку) 820019;

ЗКПО 02 896 745;

ЄДРПОУ банку: 38004897;

Банк одержувача: УДКСУ в Печерському районі ГУ ДКСУ в м. Києві.

Покласти на ОСОБА_1 передбачені ст. 194 КПК України обов'язки, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора у кримінальному провадженні із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися з міста Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) здати на зберігання слідчому або прокурору у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених обов'язків до 14.05.2017 року.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 182 КПК України що підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя І. В. Литвинова