Ухвала суду № 65390890, 16.03.2017, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5902/17-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Войтюк О.С., за участю захисника ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за заявою захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про роз'яснення ухвали слідчого судді,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13.02.2017 відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12014000000000409 ОСОБА_2

07.03.2017 захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з заявою про роз'яснення вищевказаної ухвали, посилаючись на наступні факти та обставини.

З мотивувальної частини ухвали вбачається, що при відмові в задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд посилається на ст. 42, ч. 1 ст. 194 та п. 6 ст. 193 КПК України. При цьому суд обмежився перерахуванням указаних обставин без відповідного їх розмежування та обґрунтування. Також в ухвалі зазначено, що згідно ч. 2 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, однак, які саме обставини повинен був довести прокурор та не довів, не наведено.

Таким чином неможливо зробити висновок, які саме дані дали підстави суду відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС ГСУ НП України Циби Н.Д. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні №12014000000000409 ОСОБА_2

Захисник ОСОБА_1, прокурор та/або слідчий будучи, належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, що у відповідності до вимог ст. 380 КПК України не перешкоджає вирішенню заяви про роз'яснення судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Вивчивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Отже, підставою для подання заяви про роз'яснення судового рішення є його незрозумілість, що ускладнює виконання рішення.

Як вбачається з описово-мотивувальної частини ухвали слідчого судді від 13.02.2017, відмовляючи в задоволенні клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя виходив з положень ст. 42, ч. 1 ст. 194 та п. 6 ст. 193 КПК України.

Відповідно до положень глави 18 КПК України запобіжний захід, як один із видів забезпечення заходів кримінального провадження, може бути застосований відносно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до ст. 276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42цього Кодексу.

Статтею 278 КПК України передбачено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Згідно з ч. 1 ст. 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.

Відмовляючи в задоволенні клопотання органу досудового розслідування про застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу, слідчий суддя виходив з того, що матеріали за клопотанням органу досудового розслідування не містили визначених ст.ст. 135-136, 276-279 КПК України доказів на підтвердження факту здійснення ОСОБА_2 повідомлення про підозру, оскільки повідомлення про підозру було надіслано ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, де він наразі не проживає, що слідує з листа Посольства Латвійської Республіки в Україні. Відповідно, визначених ст. 136 КПК України доказів, про отримання ОСОБА_2 вказаного повідомлення про підозру і, як наслідок, набуття ним статусу підозрюваного в кримінальному провадженні, матеріали клопотання органу досудового розслідування не містили.

Отже, мотивувальна частина ухвали слідчого судді від 13.02.2017 у справі № 757/5902/17-к викладена у відповідності до вимог закону і підстав для її роз'яснення немає.

Керуючись ст.380 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви захисника ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про роз'яснення ухвали слідчого судді,-відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя В.М.Карабань