Постанова № 65390711, 20.03.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/261/17

Справа №754/1909/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2017 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., відповідно до ст. 183-2 КАС України, розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві про визнання бездіяльності неправомірною та зобов»язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до відповідача Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції в м. Києві, просила визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Шабанова В.В., яка полягає у не винесенні рішення за її заявою про накладення арешту на кошти та майно боржника від 27.01.2017 року; визнати неправомірними дії державного виконавця Шабанова В.В. щодо не надання їй інформації на інформаційні запити; зобов»язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві винести рішення за її заявою про накладення арешту на кошти та майно боржника від 27.01.2017 року та зобов»язати Відділ надати їй інформацію на її інформаційні запити.

Мотивувала вимоги позову тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Шабанова В.В. від 12.12.2016 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №53084281 на виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29.03.2011 року по адміністративній справі за її позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про нарахування та виплату щорічної допомоги на оздоровлення. 27 січня 2017 року її представником за довіреністю ОСОБА_4 було подано державному виконавцю заяву про накладення арешту на кошти та майно боржника, при цьому державний виконавець повідомив про те,що заяву буде розглянуто в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян». 03.02.2017 року її представник повторно звернувся до державного виконавця для отримання рішення щодо її заяви про накладення арешту на майно боржника, однак рішення так і не отримав. 08.02.2017 року її представник знову звернувся із тим же питанням до державного виконавця, проте відповіді не отримав. Вважає незаконною бездіяльність відповідача, в зв»язку з чим була вимушена звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

Стороною відповідача - Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві до суду в установлений в ухвалі судом термін не було надано жодних пояснень або письмових заперечень на адміністративний позов.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно із п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Вивчивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, судом було встановлено наступне.

На виконання постанови Деснянського районного суду м. Києва від 29 березня 2011 року по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов»язання вчинити певні дії, судом було видано виконавчий лист від 03 жовтня 2014 року про зобов»язання Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік.

Позивач звернулася до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження.

12.12.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Шабановим В.В. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за №53084281.

27.01.2017 року представником позивача по справі ОСОБА_1 - ОСОБА_4 була подана письмова заява до державного виконавця відділу примусового виконання рішень про накладення арешту на кошти та майно боржника.

Як зазначає в своєму адміністративному позові позивач, її представник неодноразово, особисто звертався на прийом до державного виконавця намагаючись отримати відповідь на свою письмову заяву, яка ним отримана так і не була, тому вона звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 9 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов»язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно, в порядку, визначеному ст. 56.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно (кошти) боржника накладається державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна в день їх винесення.

Відповідно до п. 2.3 ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» за порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій державні виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов′язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1,2,3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст. 181 КАС України, учасники виконавчого провадження мають право оскаржувати дії та рішення державного виконавця до суду шляхом подання адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі:…8) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надає докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду жодних заперечень на адміністративний позов, зважаючи на те, що позивач на свою заяву про накладення арешту на кошти та майно боржника від 27.01.2017 року відповіді не отримала, тому суд вважає, що позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню в частині визнання бездіяльності Відповідача неправомірною та зобов»язання вчинити дії по наданню такої відповіді. Вимоги позову про зобов»язання Відповідача надати позивачу інформацію на її інформаційні запити та визнання неправомірними дій державного виконавця в зв»язку із ненаданням позивачу інформації на такі запити не підлягають задоволенню, оскільки позивачем в адміністративному позові не наведено доказів, щодо подання нею Відповідачу таких запитів, як і не надано їх копій до самої позовної заяви.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.17,18,79,104,105,106,181 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ у м. Києві Шабанова В.В., яка полягає у не винесенні рішення за заявою ОСОБА_1 про накладення арешту на кошти та майно боржника від 27.01.2017 року.

Зобов»язати Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 про накладення арешту на кошти та майно боржника від 27.01.2017 року.

За рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, а саме Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в м. Києві на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 640 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий