Постанова № 6539071, 30.01.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32 ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32 П О С Т А Н О В А Іменем України 30.01.07                                                                                 Справа № 12/8пд.           Колегія суддів у складі: Рябцевої О.В. - головуючий, Палей О.С., Зюбанової Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Артемівського району м. Луганська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганську до 1.Закритого акціонерного товариства "Сириус і К", м. Луганськ 2.Приватного підприємства "КСВД", м. Луганськ про визнання договору недійсним в присутності представників сторін: заявника –Дядіна Ю.В. - прокурор позивача –Зіньков Д.О. - гол. держ. подат. інсп., дов. № 2/9/10 від 09.01.07р. І відповідача –Рябоконь О.В. –нач. юридичного відділу, дов. № 01 від 04.01.07р. ІІ відповідача –не прибув в с т а н о в и в: Суть спору: прокурором заявлено вимогу про визнання договору від 01.10.2004р. № 01-10/у, укладеного між ЗАТ "Сириус і К" та ПП "КСВД" недійсним на підставі ч. 1 ст. 207 ГК України, як такий, що скоєний з метою, завідомо протиправною інтересам держави та суспільства, та застосування до сторін правових наслідків, передбачених ч. 1 ст. 208 ГК України, а саме стягнення з ПП "КСВД" на користь ЗАТ "Сириус і К" суми перерахованих коштів в розмірі 274636 грн. 09 коп., а з ЗАТ "Сириус і К" на користь держави вартості виконаних робіт (послуг) в сумі 274636 грн. 09 коп. На обґрунтування заявлених вимог прокурор і позивач вказують, що спірна угода укладена і виконана відповідачами, проте ця угода укладена з боку ПП "КСВД" з метою ухилення від сплати податків, що підтверджується постановою Луганського апеляційного господарського суду від 31.01.2006р. у справі № 12/442пн про визнання недійним запису про державну реєстрацію цього підприємства, вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 15.08.2006р. у справі № 1-647/2006 про притягнення засновника ПП "КСВД" Костомарова С.В. до кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво, податковою звітністю ПП "КСВД" за період укладання і виконання угоди, в якій декларувалась відсутність господарської діяльності. І-й відповідач відзивом від 16.06.2006р. № 152 проти позову заперечує, посилаючись на: - міжнародно-правові принципи в сфері регулювання права власності, за якими його позбавлення може відбуватися за умови повного і попереднього отримання компенсації; - добропорядність ЗАТ "Сириус і К" як суб’єкта господарювання та вчинення ним всіх дій у межах правового поля;

- неможливість подальшого розгляду справи через втрату ПП "КСВД" статусу юридичної особи;

- неможливість відшкодування ЗАТ "Сириус і К" виконаного за угодою через фактичну відсутність ПП "КСВД".

ІІ - й відповідач заперечень на позов та витребувані судом документи не надав, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив. Кореспонденція, направлена на його адресу, повернулась з відміткою про відсутність підприємства за юридичною адресою.

При вирішення даного спору судом досліджені такі документи:

1.Договір від 01.10.2004р. № 01-10/у.

2.Акти виконаних робіт від 15.10.2004р. № 1-у, від 31.10.2004р. № 2-у.

3.Платіжні доручення від 17.11.2004р. № 2038, від 18.11.2004р. № 2043,

4.Виписка із банку за 16.11.2004р.

5.Установчі документи (статути і свідоцтва про державну реєстрацію ЗАТ "Сириус і К", ПП "КСВД").

6.Постанова Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р. у справі № 12/442пн.

7.Вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 15.08.2006р. у справі № 1-647/2006.

8.Податкові накладні від 15.10.2004р. № 15/10, від 31.10.2004р. № 31/10.

9.Податкова декларація з ПДВ ЗАТ "Сириус і К" за жовтень 2004 року.

10.Податкові декларації з ПДВ ПП "КСВД" за жовтень, листопад 2004 року.

11.Довідка Головного управління статистики у Луганській області від 16.05.2006р. про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ПП "КСВД".

12.Довідка № 1382000249 з Єдиного державного реєстру про внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов’язане з банкрутством ПП "КСВД" від 06.02.2006р.

Оцінивши надані докази і доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою, проведеною прокуратурою Артемівського району м. Луганська з приводу додержання суб’єктами підприємницької діяльності чинного законодавства, із залученням фахівців Державної податкової інспекції у Артемівському районі м. Луганська встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Сириус і К", ідентифікаційний код 23479884 знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська. При проведенні комплексної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Сириус і К" за період з 01.10.2003р. по 31.03.2005р. фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську було встановлено, що 01.10.2004р. між ЗАТ "Сириус і К" та ПП "КСВД" було укладено договір від 01.10.2004р. № 01-10/у про надання послуг на представництво інтересів та веденню переговорів з метою укладення договірних відношень з потенційними контрагентами та вивченню ринку паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно п. 4 договору від 01.10.2004р. № 01-10/у вартість послуг складає 12% від обсягу виконаних поставок.

Згідно актів передачі виконаних робіт від 15.10.2004р. № 1-у та від 31.10.2004р. № 2-у загальна вартість виконаних робіт відповідно договору від 01.10.2004р. № 01-10/у становить 274636 грн. 09 коп. На підтвердження виконаних робіт продавцем –ПП "КСВД" видані податкові накладні від 15.10.2004р. № 15/10, від 31.10.2004р. № 31/10, за якими сума ПДВ склала 45762 грн. 68 коп. На підставі цих податкових накладних ЗАТ "Сириус і К" відніс суму ПДВ до податкового кредиту з податку на додану вартість, а решту суми –до валових витрат з податку на прибуток.

ЗАТ "Сириус і К" за виконані роботи по договору від 01.10.2004р. № 01-10/у Приватному підприємству "КСВД" були перераховані грошові кошти в розмірі 274636 грн. 09 коп., що підтверджується платіжними дорученнями від 17.11.2004р. № 2038, від 18.11.2004р. № 2043, випискою банку від 16.11.2004р.

ПП "КСВД" не відобразило вартості наданих послуг в податковій звітності. Податкові декларації з ПДВ за жовтень, листопад 2004 року подані з прочерками.

За результатами перевірки, проведеної податковими органами і прокуратури, встановлено, що ПП "КСВД" створено з метою здійснення підприємницької діяльності без сплати відповідних податків, що стало підставою для звернення до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію підприємства та притягнення до кримінальної відповідальності засновника підприємства Костомарова С.В.

При розгляді адміністративної справи № 12/442пн Луганським апеляційним господарським судом встановлено що засновник Костомаров С.В. при створенні і реєстрації приватного підприємства не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і не здійснював її. Під час розгляду апеляційної скарги Костомаров С.В. підтвердив всі свої пояснення надані суду першої інстанції, а саме, що він зареєстрував ПП "КСВД" за винагороду невідомої йому особи, у зв’язку з тяжким матеріальним становищем на той час. Мети займатися підприємницькою діяльністю він не мав, ніякої господарської та фінансової діяльності не вів і не доручав нікому вести. Вважає, що невідомі особи від його імені та імені підприємства, що зареєстроване ним незаконно, продовжують вести незаконну діяльність. Оскільки у нього відсутні установчі документи він не може самостійно вжити заходи щодо ліквідації підприємства.

При оцінці доказів апеляційним судом прийнято до уваги той факт, що невідомими особами здійснювались фінансові операції на рахунку приватного підприємства "КСВД". Податковим органом під час розгляду апеляційної скарги у справі № 12/442пн подані платіжні документи, які свідчать про здійснення невідомими особами фінансових операцій на рахунку приватного підприємства "КСВД" у 2004 році оскільки засновник і директор цього підприємства Костомаров С.В. не має ніякого відношення до цих операцій.

Остання декларація з податку на додану вартість була подана до Ленінської МДПІ у м. Луганську 20.12.2004р. за листопад 2004 року. У поданій декларації по всіх рядках відсутні дані.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 23.01.2006р. визнано недійсним запис про державну реєстрацію ПП "КСВД" і скасовано його державну реєстрацію.

У вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 15.08.2006р. у справі № 1-647/2006 про притягнення Костомарова С.В. до кримінальної відповідальності за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво) зазначено, що Костомаров С.В. вчинив всі передбачені законодавством дії по державній реєстрації ПП "КСВД", постановці його на облік у відповідних державних органах, у тому числі у податковій інспекції, відкрив банківський рахунок в АБ "Український комунальний банк". В серпні 2004 року Костомаров С.В. передав всі документи ПП "КСВД" невстановленій особі. Вподальшому невстановлені особи, що діяли від імені ПП "КСВД", здійснювали підприємницьку діяльність, внаслідок якої в період з 01.10.2004р. по 09.12.2004р. на розрахунковий рахунок ПП КСВД" надійшли грошові кошти в розмірі 169883193 грн. 24 коп., у тому числі ПДВ 28313865 грн. 54 коп. як оплата за товар, послуги, виконані роботи.

Відповідно до ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов’язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою, тобто факти, встановлені Луганським апеляційним господарським судом та Ленінським районним судом м. Луганська, мають преюдиціальне значення для вирішення даного спору і є доказами умислу ПП "КСВД" на здійснення підприємницької діяльності без сплати податків, у тому числі за спірною угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” однією із функцій Державних податкових інспекцій зазначає подання до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Пленум Верховного Суду України в пункті 6 постанови від 28.04.1978р. № 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" роз’яснив, що до угод, укладених з метою завідомо суперечною інтересам і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними і юридичними особами від оподаткування доходів.

За таких обставин спірну угоду слід визнати недійсною за ст. 207 ГК України, оскільки з боку ПП "КСВД" вона укладена з метою ухилення від сплати податків.

Згідно ч. 1 ст. 208 ГК України якщо господарське зобов’язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін –у разі виконання зобов’язання обома сторонами – в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов’язанням, а у разі виконання зобов’язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. В даному випадку ІІ відповідач, який мав протиправний умисел, має все отримане ним повернути І відповідачу, а одержане останнім підлягає стягненню в доход держави. Із матеріалів справи вбачається, що за спірною угодою ІІ відповідач повинний був надати І відповідачу послуги, які неможливо повернути. Господарським кодексом України не врегульовано порядок застосування наслідків угод недійсними, якщо неможливо повернути в натурі одержаного за угодою, а відтак суд вважає можливим застосувати аналогію закону. Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

          Доводи І відповідача щодо неможливості розгляду справи через втрату статусу юридичної особи ІІ відповідачем судом відхиляються, оскільки процесуально значимою обставиною щодо участі ІІ відповідача у адміністративному спорі згідно ст. 157 КАС України є ліквідація підприємства, яке було стороною у справі. Скасування державної реєстрації підприємства за рішенням суду є лише підставою для відкриття ліквідаційної процедури у відповідності до п. 6 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців". В матеріалах справи відсутні дані про ліквідацію ПП "КСВД" і припинення цієї юридичної особи. Після проведення ліквідаційної процедури згідно п. 8 ст. 38 і ст. 33 вказаного Закону вноситься запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи, після чого юридична особа є такою, що припинилася, а відтак відсутні підстави для закриття провадження у справі.

          Втім судом визнаються обґрунтованими доводи І відповідача стосовно принципів застосування заходів відповідальності.

          Загальним принципом застосування відповідальності, у тому числі в господарсько-правових і податкових правовідносинах є наявність вини.

          Як встановлено судом, протиправну мету при укладанні спірної угоди мав ІІ відповідач, підприємницька діяльність якого приховувалась від оподаткування з моменту реєстрації. Таким чином, обставини спору свідчать про неможливість відновлення майнового стану добросовісної сторони в угоді ЗАТ "Сириус і К" у разі стягнення з неї коштів в бюджет, що веде до порушення його прав, що є неприпустимим з огляду на положення ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини щодо права на справедливий судовий розгляд.

          За таких обставин, кошти в сумі 274636 грн. 09 коп., одержані недобросовісною стороною в угоді, підлягають стягненню на користь Державного бюджету України.

У судовому засіданні відповідно до ст. 167 КАС України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 157, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд

          п о с т а н о в и в:          

1.Позов задоволити.

2.Визнати недійсним договір від 01.10.2004р. № 01-10/у, укладений між Закритим акціонерним товариством "Сириус і К, м. Луганськ та Приватним підприємством "КСВД", м. Луганськ.

3.Стягнути з Приватного підприємства "КСВД", м. Луганськ, вул. 16 Лінія, 3/97, ідентифікаційний код 33111723 в доход Державного бюджету України грошові кошти в сумі 274636 грн. 09 коп.

4.Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили у разі подання заяви позивачем.

5.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

6.Постанову складено в повному обсязі і підписано 02.02.2007р.

Судді                                                                       О.В.Рябцева

                                                                                           О.С.Палей

                                                                                           Н.М.Зюбанова