Ухвала суду № 65389187, 16.03.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 553/3727/13-ц Номер провадження 22-ц/786/846/17Головуючий у 1-й інстанції Чистик І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

головуючого судді : Абрамова П.С.,

суддів: Лобова О.А., Хіль Л.М.,

При секретарі: Маладиці Л.В.

За участю: представника апелянта ОСОБА_2, скаржниці ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області

на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2017 року

в справі за скаргою ОСОБА_3, заінтересована особа: державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2, про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов державного виконавця.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов державного виконавця.

Вказувала , що 22 лютого 2016 року державним виконавцем Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 винесені дві постанови про відкриття виконавчих проваджень № 50260508 та № 50260423 про примусове виконання виконавчих листів № 553/3727/13-ц, виданих Ленінським районним судом м. Полтави 01 лютого 2016 року про стягнення боргу солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованості в сумі 454425,65 грн. та 1720, 50 грн. - судового збору.

Вважає, що дані виконавчі провадження були відкриті неправомірно, адже у постанові про відкриття виконавчого провадження безпідставно вказані невірні данні боржника ОСОБА_3, а саме її адресу: м. Кременчук, вул. Крупської, 9, за якою вона ніколи не проживала, та не була зареєстрована. Більш того м. Кременчук заявник взагалі не відвідувала жодного разу. Також, у м. Кременчуці відсутнє будь яке майно, як нерухоме так і рухоме, яке б належало їй на праві власності. Стягувачу, за заявою якого відривалося виконавче провадження достовірно було відомо інформацію про її дійсну адресу проживання, реєстрації та місця знаходження майна, які містяться у договорі поруки. З цих підстав дії державного виконавця вважає неправомірними та просить скасувати постанови державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 про: відкриття виконавчого провадження ВП № 50260508 від 22.02.2016р.; відкриття виконавчого провадження ВП № 50260423 від 22.02.2016р.; арешт коштів боржника від 28.08.2016р. у виконавчому провадження ВП № 50260508; стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню № 50260423 від 01.03.2016р.; стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №50260508 від 01.03.2016р.; про відкриття виконавчого провадження № 52363652 від 28.09.2016р.; про відкриття виконавчого провадження № 52363835 від 28.09.2016р.; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по ВП № 50260423 від 23.09.2016р.; про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по ВП № 50260508 від 21.09.2016р.; про відкриття виконавчого провадження № 52364025 від 28.09.2016р.; про відкриття виконавчого провадження № 52363469 від 28.09.2016р.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_3, заінтересована особа: державний виконавець Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_2, про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанов державного виконавця задоволено.

Визнано неправомірними дії та скасовано постанови державного виконавця Крюківського ВДВС Кременчуцького МУЮ ОСОБА_2 про:

-відкриття виконавчого провадження ВП № 50260508 від 22.02.2016р.;

-відкриття виконавчого провадження ВП № 50260423 від 22.02.2016р.;

-арешт коштів боржника від 28.08.2016р. у виконавчому провадження ВП № 50260508;

-стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню № 50260423 від 01.03.2016р.;

-стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню №50260508 від 01.03.2016р.;

-про відкриття виконавчого провадження № 52363652 від 28.09.2016р.

-про відкриття виконавчого провадження № 52363835 від 28.09.2016р.

-про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по ВП № 50260423 від 23.09.2016р.;

-про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій по ВП № 50260508 від 21.09.2016р.;

-про відкриття виконавчого провадження № 52364025 від 28.09.2016р.;

-про відкриття виконавчого провадження № 52363469 від 28.09.2016р.

З таким рішенням суду не погодився Крюківський відділ державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області та подав на нього апеляційну скаргу у якій просить ухвалу суду скасувати та відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі.

Апелянт вважає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що виконавчі провадження були відкриті з дотриманням чинного законодавства, оскільки стягувач при зверненні виконавчих документів до примусового виконання повідомив, що місцем проживання боржника являється м. Кременчук, вул. Крупської, буд. 9.

Також вказує на те, що постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (виконавчого збору) мали бути оскаржені та розглянуті судом у порядку адміністративного судочинства. Посилається на Постанову Пленуму ВАС №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13 грудня 2010 року.

Колегія суддів, приходить до висновку, що скарга є необгрунтованою та не підлягає до задоволення з наступних підстав.

За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України).

Задовольняючи скаргу ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що державний виконавець не перевірив належним чином наявність підстав для відкриття виконавчого провадження, відомості щодо зареєстрованого місця проживання боржника, які містилися у виконавчих листах, виданих районним судом.

Згідно ч.1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій), виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна.

Суд враховує, що право вибору місця виконання між кількома відділами ДВС, які можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Питання визначення місця проживання фізичної особи врегульовані нормами Закону України від 11 грудня 2003 року №1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

Роз?яснення з цього приводу також містяться в рішенні Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року №15-рп/2001.

Згідно з ч. 4,5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 606-XIV державний виконавець у разі необхідності перевірки інформації щодо наявності боржника чи його майна або його місця роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець може своєю мотивованою постановою, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований, доручити проведення перевірки вказаної інформації відповідному відділу державної виконавчої служби. Державний виконавець відділу державної виконавчої служби, якому доручено проведення перевірки зазначеної інформації, у разі виявлення майна боржника повинен здійснити його опис та арешт. Виконавчі дії за дорученням проводяться у строк не пізніше десяти робочих днів з моменту надходження до відділу державної виконавчої служби відповідної постанови державного виконавця в межах виконавчого провадження, у якому винесено цю постанову. За результатами проведених дій складається акт, що направляється державному виконавцю, який виніс постанову.

У разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу.

Судом з матеріалів цивільної справи №552/3727/13-ц та матеріалів виконавчого провадження, досліджених в суді апеляційної інстанції, встановлено, що жоден із документів не містить відомостей про фактичне місце проживання боржника ОСОБА_3 у м. Кременчуці за адресою: вул. Крупської, буд. 9., чи знаходження на території м. Кременчука її майна.

Виконавчі документи (листи), видані районним судом також містять адресу місця проживання боржника : АДРЕСА_1.

Згідно ч. 16 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобовязання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобовязані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.

Державний виконавець, відкриваючи виконавче провадження і у подальшому, вчиняючи виконавчі дії, при наявності розбіжностей в даних наявних у виконавчому документів та зазначених стягувачем не перевірив належним чином обставин, вказаних стягувачем у заяві ( а.с. 47), внаслідок чого виніс постанови з порушенням норм ч. 1 ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій).

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення скарги.

Доводи апелянта на непідвідомчість вимог ОСОБА_3 про оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, судам загальної юрисдикції висновків місцевого суду не спростував.

Пленум ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» ( із змінами та доповненнями згідно Постанови №4 від 03 червня 2016 року) у п. 7 роз?яснив, що: «Враховуючи, що відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження», частини другої статті 384 ЦПК України рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, та керуючись змістом статті 383 ЦПК України, справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до розгляду в порядку цивільного судочинства.»

Тому місцевий суд при розгляді справи вірно керувався саме цим розясненням Пленуму, а не розясненнями наявними в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року.

Висновки місцевого суду також відповідають і висновкам Верховного Суду України висловленим в постанові №6-3077цс15 від 24 лютого 2016 року, №6-2850 цс 15 від 13 січня 2016 року, № 6- 3080 від 30 березня 2016 року та іншим постановам.

Порушень норм процесуального чи матеріального права, які б могли призвести до зміни чи скасування ухвали Ленінського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2017 року судовою колегією не встановлено.

Необхідно також зазначити, що у відповідності із змінами внесеними до Закону України « Про виконавче провадження» після 5 жовтня 2016 року згідно з вимогами ст. 74 ч. 2 цього закону, розгляд таких справ віднесено до адміністративної юрисдикції. Враховуючи, що оскаржувані постанови постановлені до набрання зміненої редакції закону, дію закону в часі, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим судом при розгляді даної справи норми процесуального права були дотримані.

Відповідно до п. 19 Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ у Постанові №6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» ( із змінами та доповненнями згідно Постанови №4 від 03 червня 2016 року) судові витрати, повязані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника (стаття 388 ЦПК). Розподіл таких судових витрат здійснюється судом незалежно від того, чи оскаржуються рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, оскільки відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Тому, судові витрати, повязані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на апелянта, стягнувши з відповідного рахунку в органах Державної казначейської служби України 1600 гривень судового збору на рахунок Апеляційного суду Полтавської області.

Керуючись п. 1 ч.2 ст.307, п. 1 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Крюківського відділу державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 13 грудня 2016 року - залишити без змін.

Судові витрати, пов?язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції покласти на Крюківський відділ державної виконавчої служби м. Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, стягнувши з відповідного рахунку в органах Державної казначейської служби України 1600 гривень судового збору на рахунок Апеляційного суду Полтавської області (Отримувач: УДКСУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ: 38019510; банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області; код банку отримувача: 831019, р/р 31217206780002, код доходів бюджету: 22030101).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: (підпис) ОСОБА_1

Судді: (підпис) ОСОБА_5

(підпис) ОСОБА_6

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області _____ ОСОБА_1