Рішення № 6538904, 05.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.09                                                                                 Справа № 16/266

За позовом Державного підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Приватного підприємства “Сівєрь”, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 5 033 грн. 50 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Хухрянській І.В.

за участю представників сторін:

від позивача –Рожко Є.В., довіреність від 30.12.08. № 24-01 12303/2112;

від відповідача –представник не прибув,

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2891грн. 33коп., пені у сумі 1592грн.57коп., індексу інфляції у сумі 463грн. 81коп. за період з жовтня 2007р. по березень 2009р., 3%річних у сумі 85грн.79коп. за період з жовтня 2007р. по березень 2009р. на підставі договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828.

Позивач заявою від 05.11.09. №24-03-96 зменшив позовні вимоги в частині стягнення 3%річних та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основного боргу у сумі 2891грн. 33коп., пені у сумі 1592грн.57коп., індекс інфляції у сумі 463грн. 81коп. за період з листопада 2007р. по липень 2009р., 3%річних у сумі 85грн.65коп. за період з 20.11.07. по 02.09.09.

Таким чином позовними вимогами по справі слід вважати: основний борг у сумі 2891грн. 33коп., пеню у сумі 1592грн.57коп., індекс інфляції у сумі 463грн. 81коп. за період з листопада 2007р. по липень 2009р., 3%річних у сумі 85грн.65коп. за період з 20.11.07. по 02.09.09. на підставі договору про постачання теплової енергії від 06.11.02. №828.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 26.10.09. №09 заперечив проти позову, посилаючись на його необґрунтованість та вказав, що договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828 припинив свою дію на підставі п.10.1 договору, оскільки відповідачем було направлено на адресу позивача лист від 19.09.07. №15 про розірвання договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828.

Між сторонами у справі укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828, на підставі якого енергопостачальна організація (позивач) зобов’язався забезпечувати передачу теплоенергії в гарячій воді споживачу (відповідачу) в потрібних йому обсягах, а споживач за три дні до початку розрахункового періоду повинен оплачувати вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. (п.6.4 вказаного договору).

За своєю правовою природою вказаний договір є договором про надання послуг і відповідає інституту правових норм глави 63 Цивільного кодексу України (ст.ст.901-903).

На виконання умов вказаного договору позивач забезпечив передачу теплоенергії відповідачеві в період з жовтня 2007року по березень 2009 року на суму 2891грн. 33коп., про що відповідачу надіслано рахунки для оплати послуг по постачанню теплоенергії (а.с.11-22) на вказану суму.

Відповідач в порушення умов укладеного з позивачем договору не оплатив позивачу надану послугу, у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду і просить стягнути на свою користь борг в сумі 2891грн. 33коп.

Крім того, за несвоєчасне виконання обов’язків по оплаті теплоенергії, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 1592грн.57коп., індекс інфляції у сумі 463грн. 81коп. за період з жовтня 2007р. по березень 2009р., 3%річних у сумі 85грн.79коп. за період з жовтня 2007р. по березень 2009р.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника позивача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828, укладеним сторонами по справі, визначено порядок виконання відповідачем зобов’язань по сплаті вартості отриманих послуг і, відповідно, строку права вимоги у позивача.

Матеріалами справи підтверджено належним чином факт забезпечення передачі теплоенергії позивачем відповідачеві протягом періоду з жовтня 2007 року по березень 2009 року на суму 2891грн. 33коп. Позивач належним чином довів суду факт надсилання відповідачу рахунків про використання відповідачем як споживачем теплоенергії на вказану суму боргу. Таким чином, позивач виконав свої обов’язки перед відповідачем у відповідності до умов договору та вимог закону.

Статті 901-903 ЦК України зобов’язують відповідача виконати обов’язок по оплаті послуг у відповідності до умов договору.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При розгляді справи суд встановив, що відповідач не виконав свої обов’язки перед позивачем по оплаті наданих на його користь послуг на суму 2891грн. 33коп, чим порушив умови укладеного з позивачем договору про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828 в частині оплати послуги і вимоги закону.

Доводи відповідача щодо розірвання договору суд відхиляє тому, що законом встановлено певний порядок для розірвання договору на вимогу однієї із сторін (ст.ст.188 ГК України, ст.ст.651,652 ЦК України) і доказів дотримання цього порядку відповідач не надав. Доказів того, що відповідач не користувався тепловою енергією, поставленою позивачем, в матеріалах справи не має.

За таких підстав, з відповідача слід стягнути борг на користь позивача за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді від 06.11.02. №828 в сумі 2891грн. 33коп. та позов слід задовольнити на суму боргу 2891грн. 33коп., оскільки позивачем доведено належним чином обставини правовідносин сторін за вказаним договором і заборгованість відповідача у вказаному розмірі.

Правилом ст.625 ЦК України обґрунтовано заявлені до стягнення інфляційні нарахування і річні, але позивач невірно розрахував розмір 3%річних на суму 85грн.79коп. Таким чином, позовну вимогу про стягнення 3%річних слід задовольнити частково –на суму 85грн.65коп.

Позов в частині заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в сумі 463грн. 81коп. за період з листопада 2007р. по липень 2009р. слід задовольнити частково, оскільки права на дану вимогу за жовтень, листопад 2007 року і за грудень 2008 року позивач не має у зв’язку з отриманням відповідачем рахунків на оплату теплоносія після 15 числа місяця, слідуючого за звітним. Так, інфляційні нарахування підлягають до задоволення на суму 344,36грн.

За порушення відповідачем правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання, у позивача виникає право на вимогу неустойки на підставі норм ст.ст.230-232 ГК України.

Розрахування позивачем неустойки у вигляді пені на суму 1592грн.57коп. за період з 16.12.08. по 02.09.09. не обґрунтовані і не правомірні, адже ст.232 Господарського кодексу України встановлено, що у разі несвоєчасного виконання грошового обов’язку боржником (відповідачем), кредитор (позивач) має право на стягнення неустойки за весь час прострочення, починаючи з дня порушення грошового обов’язку, а не за півроку, які передували зверненню з позовом в суд. Таким чином, пеня підлягає задоволенню в сумі 616,43грн. за період з 16.03.09. по 02.09.09. за неоплату рахунків за лютий і за березень 2009 року.

За таких підстав, позов слід задовольнити частково і у відповідності до правил ст.49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.ст.193,230-232 ГК України, ст.ст.526,629,901-903 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.           Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Сівєрь”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. "Донецька", буд.54,

ідентифікаційний код 13402214 на користь Державного

підприємства “Сєвєродонецька теплоелектроцентраль”,

м. Сєвєродонецьк Луганської області, ідентифікаційний код

00131050 борг в сумі 2891грн. 33коп., пеню у сумі

616,43грн., інфляційні нарахування в сумі 344,36грн.,

3% річних в сумі 85грн.65коп., витрати по держмиту в сумі

79,80грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 184,63грн., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного

строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –09.11.09.

Суддя                                                                                Р. Шеліхіна