Рішення № 6538902, 05.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.09                                                                                 Справа № 16/189

За позовом Приватного підприємства "ПМДК-19", с. Розсошенці Полтавської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 133369 грн. 85 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Хухрянська І.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибув;

від відповідача - Соляник М.І. - директор, протокол зборів від 22.12.03. №1;

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 113852грн.40коп., 3%річних у сумі 207грн. 41коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 10588грн. 26коп., на підставі договору від 08.10.08. №91, боргу у сумі 2352грн.23коп.,3%річних у сумі 41грн.16коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 253грн.94коп. на підставі акту виконаних робіт від 24.10.08., боргу у сумі 5614грн. 12коп., 3%річних у сумі 56грн. 14коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 404грн. 19коп.на підставі акту від 23.10.08.

Позивач листом від 05.08.09. №101 збільшив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та просить суд стягнути на підставі договору від 08.10.08. №91-інфляційні нарахування у сумі 14251грн. 31коп., на підставі акту виконаних робіт від 24.10.08. - інфляційні нарахування у сумі 293грн.40коп., на підставі акту від 23.10.08. - інфляційні нарахування у сумі 481грн. 38коп.

Суд залишив збільшені позовні вимоги без задоволення у зв'язку з порушенням позивачем норм ст.22 Господарського процесуального кодексу України, а саме: позивачем не сплачено державне мито за збільшення позовних вимог та не направлено копії заяви про збільшення позовних вимог відповідачу у справі.

          Таким чином, позовними вимога по справі є первісно заявлені вимоги.

          Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об’єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, вислухав представника відповідача, оцінивши надані сторонами докази своїх вимог і заперечень до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

          Відповідач заявою від 05.11.09. визнав позовні вимоги в частині 113852,40грн., що є боргом за виконані позивачем, як підрядником, роботи по договору від 08.10.08. №91.

          Суд приймає визнання позову відповідачем, якщо такі дії не суперечать законодавству і не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.22 ГПК України і п.5ст.78 ГПК України, суд приймає визнання відповідачем позову про стягнення заборгованості за виконані роботи у сумі 113852,40грн. відповідно до договору від 08.10.08. №91 тому, що такі дії не порушують прав та охоронюваних законом інших осіб і не суперечать діючому законодавству.

Відповідач підтвердив факт укладення вказаного договору з позивачем і факт виконання робіт на заявлену до стягнення суму боргу –113852,41грн., що також підтверджено актом виконаних робіт на вказану суму за листопад 2008 року, підписаним повноважними представниками сторін без доповнень та зауважень.

За таких підстав і з урахуванням ст.ст.173,193 ГК України, ст.837 ЦК України позов в цій частині підлягає до задоволення з віднесенням судових витрат на відповідача.

Позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 3%річних у сумі 207грн. 41коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 10588грн. 26коп. за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання на суму 113852,40грн. по договору від 08.10.08. №91 цілком обґрунтовано вимогами ст.625 ЦК України, згідно з якою відповідач зобов’язаний сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних.

Позов в частині боргу у сумі 2352грн.23коп., заявлений на підставі акту виконаних робіт від 24.10.08. (а.с.14), яким сторони по справі оформили надання позивачем послуг по використанню механізмів, слід залишити без задоволення, оскільки правилами ст.ст.11,14,509 ЦК України не встановлено обов’язок відповідача оплачувати грошові кошти позивачеві на підставі акту виконаних робіт.

Факт укладення правочину між сторонами по справі цей акт не підтверджує, адже акт не визначає а ні прав, а ні обов’язків сторін, що його підписали. З огляду на викладене, а також на вимоги ст.55 Конституції України і відсутність вимоги у позивача про оплату вказаної суми (кому надані послуги не вказано, обов’язок відповідач оплатити послугу в акті не зазначений і претензія на цю суму позивачем не направлялась), у суду відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача на отримання 2352грн.23коп. в результаті невиконання відповідачем встановленого законом або договором зобов’язання. Відповідно, 3%річних у сумі 41грн.16коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 253грн.94коп., які позивач нарахував на суму 2352,23грн., задоволенню не підлягають.

Позов в частині боргу у сумі 5614грн. 12коп., заявленого на підставі акту виконаних робіт від 23.10.08. (а.с.13), підписаного між ТОВ «Благоустрій» (правонаступником якого є позивач у справі згідно статуту) та відповідачем, яким встановлено, що ТОВ «Благоустрій»надав послуги по використанню катка на вказану суму, задоволенню не підлягає, оскільки даний акт не є підставою для виникнення грошового обов’язку у відповідача на користь позивача на суму 5614,12грн. з огляду на правила ст.55 Конституції України, ст.14,509 ЦК України. Відсутні підстави для висновку про порушення відповідачем прав позивача на отримання 5614,12грн. в результаті невиконання відповідачем встановленого законом або договором зобов’язання. Факт укладення правочину між сторонами по справі цей акт не підтверджує, адже акт не визначає а ні прав, а ні обов’язків сторін, що його підписали.

Відповідно, 3%річних у сумі 56грн. 14коп. за період з жовтня 2008р. по травень 2009р., інфляційних нарахувань у сумі 404грн. 19коп., які позивач нарахував на суму 5614,12грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.55 Конституції України, ст.14,509, 526,625,629,837 ЦК України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п. 5 ст. 78, ст.ст.82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергобуд", м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. ім. Гоголя, 50, ід. код 32830800 на користь Приватного підприємства "ПМДК-19", с. Розсошенці Полтавської області, вул. ім. Коцюбинського, 3, ід. код 36084698 борг в сумі 113852,40грн., 3%річних у сумі 207грн. 41коп., інфляційні нарахування у сумі 10588грн. 26коп., витрати по держмиту у сумі 1246,48грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 294,40грн. Видати наказ.

3.          В решті вимог відмовити.

Рішення підписане 10.11.2009

Суддя                                                                                 Р. Шеліхіна