Ухвала суду № 65388180, 24.02.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1967/17

Провадження № 2/369/1810/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2017 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Усатов Д.Д., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», треті особи: приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на предмет лізингу та стягнення грошових коштів , -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», треті особи: приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на предмет лізингу та стягнення грошових коштів.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожен має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, тобто 640,00 грн.

Відповідно до ч. 3ст. 6 Закону України «Про судовий збір»зазначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві та більше вимог немайнового характеру, судовий збір справляється за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 119 ЦПК України зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обовязковою вимогою до змісту позовної заяви. За ч.1 ст. 80 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна на час подання позовної заяви.

Проте в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують вартість спірного майна на час предявлення позову, що необхідно для визначення ціни позову.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах " Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене позивачу слід сплатити судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір» та надати докази його сплати.

Частиною 1 ст. 121 ЦПК України передбачає, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.119, 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс», треті особи: приватний нотаріус Генічеського районного нотаріального округу Херсонської області ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на предмет лізингу та стягнення грошових коштів - залишити без руху та надати позивачу строк на усунення недоліків тривалістю пять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.

У випадку, якщо недоліки позовної заяви у визначений строк не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Д.Усатов