Постанова № 65387759, 10.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/1725/17

Провадження № 3/359/924/2017

Протокол №0051/125120103/17

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2017 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1, його представників - адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, представників митниці ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, Чернігівська область, постійно проживає: Україна, м. Чернігів, вул. Елеваторна, 24 а, тимчасово не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон: ЕН797493, виданий 30 березня 2011 року, орган, що видав: 7410, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 29.01.2017 р. о 18 год. 05 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин України ОСОБА_1, який відлітав літаком авіакомпанії «МАУ» з України, до ОСОБА_8, м. Вільнюс, рейсом № PS 0183 та своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину України ОСОБА_1 було задано запитання щодо наявності у нього готівкових коштів, на що він відповів, що має 10000 євро та 240 доларів США. Після цього пасажира було запрошено до службового приміщення митниці та запропоновано пред`явити всі готівкові кошти. Громадянином України ОСОБА_1 було видано готівку в розмірі 43000 євро та 240 доларів США, які знаходились: 33000 євро в гаманці, що був в кишені куртки, одягненої на пасажирі, 10000 євро та 240 доларів США в іншій кишені куртки, одягненої на пасажирі.

Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України ОСОБА_1, 10000 євро та 240 доларів США належить йому особисто, 33000 євро належить його знайомому. 10000 євро та 240 доларів США вивозились для придбання автомобіля, решта у якості передачі. Пасажир обрав проходження митного контролю зеленим коридором, де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншій валюті).

З виявленої суми громадянину ОСОБА_1 було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 33000 євро та 240 доларів США. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та дозвільних документів пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин України ОСОБА_1, під час проходження митного контролю в залі «Відліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_1, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню у повному обсязі з поданням документів про зняття готівки з рахунків фінансових установ для резидентів України відповідно до Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил №0051/125120103/17 один примірник якого вручено під підпис громадянину ОСОБА_1 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.

Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у порушенні митних правил визнав повністю та зазначив, що прибувши у аеропорт «Бориспіль» він за браком часу, оскільки спізнювався на рейс, відразу попрямував до «зеленого коридору». Порядку переміщення валютних цінностей він не знав, оскільки не мав наміру вивозити зазначену суму валюти за межі митної території України та порушувати митні правила. Після перетину «білої лінії» та проведення опитування він видав співробітникам митниці готівку в розмірі 43000 євро та 240 доларів США, валюту не приховував. Під час складання протоколу пояснив, що 10000 євро та 240 доларів США належить йому особисто, а решта - 33000 євро належать його знайомому, а саме ОСОБА_7, та які на прохання останнього мав би передати ОСОБА_9 по дорозі до Аеропорту «Бориспіль», однак забув це зробити із-за запізнення на літак внаслідок хвороби матері. Зазначив також, що він на даний час не працює, однак є пропозиції офіційного працевлаштування, з власним автомобілем, який він намагався придбати за кордоном, куди й вилітав з належними йому грошима в розмірі 10000 євро. Зазначив, що є одруженим, дружина перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Сам ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, матір пенсіонерку, яка хворіє, що документально підтверджується. У разі застосування судом стягнення у виді конфіскації валютних цінностей він не буде мати можливості повернути кошти у розмірі 33000 євро ОСОБА_7 чи ОСОБА_9, що поставить його сімю у скрутне матеріальне становище.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він проживає в м. Чернігові, як і ОСОБА_1, з яким вони перебувають в дружніх стосунках. Кошти в розмірі 33000 євро належать йому особисто. Він позичав їх у ОСОБА_9 про що свідчить відповідний договір позики та розписка. ОСОБА_1 якраз мав відлітати за кордон з аеропорту «Бориспіль» і він його попросив передати валюту ОСОБА_9, який проживає в м. Києві, щоб не їхати спеціально для цього з Чернігова.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_7 добре знає, вони хороші знайомі. В жовтні 2016 року він позичав ОСОБА_7 гроші в розмірі 33000 євро. Останній хотів повернути позичені гроші і щоб не їхати самому в Київ попросив ОСОБА_1 зробити це, оскільки останній їхав до Аеропорту Бориспіль. 29.01.2017 року вони з ОСОБА_1 мали зустрітися на АЗС «Сокар», щоб передати йому гроші. ОСОБА_1 на АЗС не приїхав, оскільки запізнювався на літак. Як повідомив йому пізніше по телефону ОСОБА_7 у ОСОБА_1 в цей день захворіла мати і він не встигав на літак, тому не зміг з ним зустрітись.

Представники особи, яка притягається до відповідальності в судовому засіданні підтримали пояснення ОСОБА_1, просили врахувати всі обставини зазначені останнім при прийнятті рішення. Просили суд звернути увагу, що у протоколі про порушення митних правил зазначено, що наявна готівка переміщувалась ОСОБА_1 без ознак приховування. Під час проходження митного контролю у ОСОБА_1 була у наявності готівка, що перевищувала еквівалент 10000 євро. Незважаючи на це, громадянин України ОСОБА_1 не мав наміру переміщувати готівку у кількості 33000 євро через митний кордон України з порушенням встановленого законодавством України порядку переміщення. Походження валютних цінностей, вилучених у громадянина ОСОБА_1, встановлено поясненнями, показами свідків, розпискою та договором позики від 24.10.2016 року.

У разі ж застосування судом стягнення у виді конфіскації валютних цінностей ОСОБА_1 не буде мати можливості повернути кошти у розмірі 33000 євро ОСОБА_7 чи ОСОБА_9. Зазначені обставини вказують на те, що застосування конфіскації буде для ОСОБА_1 «індивідуальним, надмірним тягарем», а отже не буде дотримано критерію «Справедливого балансу», що буде порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. Просили суд урахувати всі обставини, рішення ЄСПЛ та застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу без конфіскації вилученої валюти.

Представник митниці в судовому засіданні просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти, зважаючи на санкцію ст. 471 МК України.

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до відповідальності, його представників, пояснення свідків, думку представників митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях громадянина України ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.

Так, дійсно громадянин України ОСОБА_1 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина України ОСОБА_1 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, оскільки протокол складено 29.01.2017 року, а даними, що в ньому містяться, підтверджено факт вчинення ним даного митного правопорушення.

Вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, даними службової записки та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 33000 євро та 240 доларів США, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно зі ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності банківської довідки на підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин України ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин України ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин України ОСОБА_1 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди, якби він вивіз гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території іншої держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення суддя враховує указані ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини. При перевірці указаних обставин, судом встановлено, що останній прибувши в аеропорт «Бориспіль» за браком часу, оскільки спізнювався на рейс, відразу попрямував до «зеленого коридору». В цей день захворіла його мати, про що свідчить направлення в стаціонар Чернігівської міської лікарні № 1 від 29.01.2017 року та виписка із медичної карти стаціонарного хворого № 1584. По причині хвороби матері ОСОБА_1 запізнювався на літак у звязку з чим не зміг зустрітися з ОСОБА_9, щоб передати останньому гроші, які через нього передав ОСОБА_7 Порядку переміщення валютних цінностей не знав, оскільки не мав наміру вивозити зазначену суму валюти за межі території України.

Походження валютних цінностей, вилучених у громадянина ОСОБА_1 встановлено його поясненнями, показами свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_7, договором позики від 24 жовтня 2016 року укладеного між ОСОБА_10 (позикодавець) та ОСОБА_7 (позичальник) щодо надання позики в розмірі 33000 євро та розпискою ОСОБА_7 щодо отримання грошових коштів в розмірі 33000 євро від ОСОБА_9

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 на даний час не працює; одружений, що підтверджується свідоцтвом про шлюб; має на утриманні двох неповнолітніх дітей, про що свідчать свідоцтва про народження; дружина ОСОБА_8 перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною. Також на утриманні він має матір пенсіонерку, яка хворіє, що також документально підтверджено.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що у разі застосування судом стягнення у виді конфіскації валютних цінностей ОСОБА_1 не буде мати можливості повернути кошти у розмірі 33000 євро ОСОБА_7 чи ОСОБА_9, у звязку з чим це сприятиме погіршенню матеріального становища не лише ОСОБА_1, але й інших осіб, яким належить вилучена валюта.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України. При цьому судом враховано, що правопорушення вчинено з необережності та вперше.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина України ОСОБА_1 в подальшому.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина України ОСОБА_1, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 320 грн. 00 коп.

Керуючись п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №0051/125120103/17 року від 29.01.2017 року валюту в розмірі 33000 (тридцять три тисячі) євро та 240 (двісті сорок) доларів США повернути ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон: ЕН797493, виданий 30 березня 2011 року, орган, що видав: 7410, персональний номер: НОМЕР_1.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон: ЕН797493, виданий 30 березня 2011 року, орган, що видав: 7410, персональний номер: НОМЕР_1, на користь державного бюджету України (р/р № 31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон: ЕН797493, виданий 30 березня 2011 року, орган, що видав: 7410, персональний номер: НОМЕР_1 на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35211035089083, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 9 грн. 10 коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя С.М. Вознюк