Постанова № 65387719, 18.03.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №1кс/359/490/2017р.

УХВАЛА

м.Бориспіль 18 березня 2017 року

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Гончаров О.М., за участю: секретаря судового засідання Вітківського Є.О. , прокурора Височина О.О., захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець міста Бровари, Київської області, зареєстрований та проживаючий в квартирі АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одружений, офіційно не працюючий, раніше судимий , підозрюваного по кримінальному провадженню № 12017110100000401 від 20.02.2017 року за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ

18 березня 2017 року слідчий СВ Бориспільського ВП ГУ НП в Київській області Сорокун М.О., за погодженням з прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Височиним О.О. , звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України ОСОБА_2.

Клопотання слідчим подане в рамках кримінального провадження № 12017110100000401 від 20.02.2017 року .

17.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено слідчим про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 309 КК України

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що підозрюваний спробує змінити місце проживання та переховуватись від органів досудового слідства, суду; продовжити свою злочинну діяльність , незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з ЄРДР, клопотання слідчого та додатки вручено підозрюваному.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до вимог ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбаченихст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, зокрема, слідчий суддя зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Прокурор при розгляді клопотання довів обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України.

Підозрюваний, його захисник просили відмовити в задоволенні даного клопотання та в той же час просили обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з ізоляцією від суспільства.

В клопотанні слідчим, відповідно до статті 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, містить обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою.

Наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Про наявність вказаних ризиків свідчать наступні факти:

ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, один з яких за ч. 3 ст. 289 КК України є особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим з метою уникнення покарання може змінити місце проживання та переховуватись від слідства та суду;

оскільки розслідування провадження тільки розпочато та з метою уникнути кримінальної відповідальності може незаконно впливати на потерпілого та свідків, з якими він знайомий тривалий час;

оскільки ОСОБА_2 раніше судимий за вчинення тяжкого корисливого злочину, а саме: 09.12.2002 року, Броварським міськрайонним судом, Київської області, за ч. 2 ст. 187 КК України до 8 років 6 місяців позбавлення волі, 09.12.2008 року Березанським місцевим судом Київської області звільнений від відбування покарання умовно-достроково на невідбуту частину покарання 2 роки 1 місяць, і продовжив свою злочинну діяльність, що обґрунтовано свідчить про те що залишаючись на свободі ОСОБА_2, продовжить вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Як роз'яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 17 листа №511-550/0/4-13від 04.04.2013, розумність тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку в залежності від особливостей конкретної справи та причин, про які йдеться у рішеннях національних судів. Тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011).

Встановлено, що запобігання ризикам переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства. Цей інтерес має превалююче значення та виправдовує обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти їм.

До підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, проте з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.

Відповідно до ст. 181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо застосувати у зв'язку з тим що, підозрюваний ОСОБА_2 не має постійного місця проживання в м. Борисполі та може переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення відповідальності в установленому законом порядку, та беручи до уваги що останній не має постійного місця проживання в місті Борисполі, також не має міцних соціальних зав'язків, які будуть підтримувати підозрюваного.

Відповідно до ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватися до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років. Злочин, передбачений ч. 3 ст. 289 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів особливо тяжких, за вчинення якого законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 (семи) до 12 (дванадцяти) років.

Беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_2, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, не працевлаштований , та немає жодного джерела прибутку, враховуючи, що менш суворі заходи не достатні для уникнення вищевказаних ризиків,

Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість скоєного злочину, та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього законом обов'язків, і підстав вважати його завідомо непомірним, слідчий суддя не вбачає.

Відповідно до ч.7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або 4 ст. 183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст. 183 та ч.5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Виходячи з викладеного, на підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст. ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів із моменту затримання, тобто з 13 год. 00 хв. 16 березня 2017 року до 13 години 00 хвилин 14 травня 2017 року включно, з утриманням в Київському слідчому ізоляторі Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в місті Києві та Київській області.

Розмір застави визначити в межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 480 000 ( чотириста вісімдесят гривень) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Бориспільського міськрайонного суду: 37317026539653, код ЄДРПОУ: 26539653, МФО: 820172, банк: ГУ ДКСУ м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів , має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Бориспільського міськрайонного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчої судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а підозрюваним який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя О.М.Гончаров