Рішення № 6538761, 02.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.09                                                                                 Справа № 17/186

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гривна–Продимпекс”, м. Луганськ

про стягнення 5005 грн. 61 коп.

Суддя Фонова О.С.

Представники:

від позивача - Голота Н.В., довіреність № б/н від 17.06.2009;

від відповідача - Усова К.В., довіреність № б/н від 31.08.2009..

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у сумі 2055,09 грн., інфляційних нарахувань у сумі 2689,31 грн., 3% річних у сумі 261,21 грн., згідно договору поставки №130/ДОН-47 від 15.09.2008 (згідно заяви позивача про зменшення позовних вимог №319 від 23.09.2009).

Відповідач проти позовних вимог заперечує та у відзиві на позовну заяву, зданим представником відповідача 02.09.209 до канцелярії суду, зазначає, що відповідач не оспорює, що 15.09.2008 був укладений договір № 103/ДОН 47 та за цим договором за наданими позивачем накладними було поставлено товар на суму 32064,94 грн. Відповідачем станом на 25.06.2009 було оплачено товар на суму 21904,68 грн. На час винесення ухвали про порушення провадження у справі, відповідач не мав заборгованості перед позивачем.

Стосовно нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань відповідач зазначає, що вони є штрафними санкціями, і у зв’язку з тим, що не передбачені в договорі, не можуть бути стягнені з відповідача.

У останньому відзиві на позовну заяв, зданому представником відповідача у судовому засіданні 02.11.2009, відповідач зазначає, що договір № ДОН 47 не був укладений, так як у жодної зі сторін немає оригіналу цього договору, а в копії, наданій позивачем до матеріалів справи, як і в факсимільній копії відповідача, відсутній підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр” Стрельцова А.О.

У зв’язку з вищевказаним відповідач зазначив, що посилання, що поставка відбувалась в межах цього договору є помилковим, адже він не підписаний обома сторонами.

27.07.2009 відповідачем була отримана претензія позивача. Як зазначає відповідач, сума боргу на час її отримання складала 9874,43 грн. позивач згідно зі ст.. 625 ЦК України має право нараховувати 3% та інфляційні нарахування, у зв’язку з чим відповідач надав свій контр розрахунок, де 3% річних складають 6,48 грн., інфляційні нарахування склали -2,07 грн., у зв’язку з чим загальна сума боргу з 3% та інфляційними нарахуваннями складає 4,41 грн. Однак, відповідач просить припинити провадження у справі у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

                                        в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр” (позивач у справі), як Постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гривна–Продимпекс” (відповідач у справі), як Покупцем, був укладений договір поставки № 103/ДОН-47 від 15.09.2009 (далі –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язується здійснити поставку, а Покупець –прийняти та своєчасно сплатити вартість крабових паличок –емітація з сурими, крабового м’яса, м’яса птиці, креветки, які знаходяться у глибокій заморозці, а також інших продуктів харчування, які знаходяться у глибокій заморозці або є охолодженими, (далі –Товар).

Згідно пункту 1.2 Договору, найменування, сорт, кількість, ціна та інші індивідуально визначені відомості про Товар визначаються у товарних накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору.

Як встановлено пунктом 2.6 Договору, Товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підпису про це уповноваженої особи останнього у товаросупроводжувальних документах Постачальника. Підпис уповноваженої особи засвідчується печаткою чи строчковим штампом Покупця.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.5 Договору, Термін сплати вартості Товару не повинен перевищувати 21 календарного дня з моменту поставки, визначеного у п.2.5. цього Договору.

У випадку прострочення сплати вартості Товару, Покупець зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення ( на підставі ст. 625 Цивільного Кодексу України).

Згідно пункту 5.1 Договору, у випадку порушення термінів оплати, зазначених у п. 3.3. даного Договору, за поставлений Товар Покупець виплачує на користь Постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості поставленого, але не оплаченого в термін товару, за кожний день прострочення, а також штраф в розмірі 5% від вартості Товару оплаченого не вчасно. Сплата фінансових санкцій не звільняє Покупця від виконання належним чином своїх обов’язків перед Постачальником відповідно до даного договору в повному обсязі.

На виконання умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 32064, 94 грн. грн. Відповідачем було здійснено повернення товару на суму 285,83 грн. Однак, відповідачем умови договору щодо вчасної оплати виконаних робіт дотримані в повному обсязі не були, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені за порушення строків оплати у сумі 2055,09 грн. з урахуванням оплати вартості товару частковими платежами, інфляційних нарахувань у сумі 2689,31 грн., 3% річних у сумі 261,21 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи представників сторін, що прибули у судові засідання, та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов, що передбачені договором, вимогами Цивільного кодексу України, тощо.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що відповідно до укладеного між сторонами Договору позивач поставив продукцію на загальну суму 32064,94 грн., що підтверджується видатковими накладними № d/98386 від 22.09.2008, № d/98544 від 29.09.2008, № d/98665 від 06.10.2008, № d/98922 від 20.10.2008, № 11/83334 від 20.04.2009, № 11/83462 від 27.04.2009 та № 11/83853 від 11.05.2009 (а.с.15-21, 128).

Також відповідачем 15.12. 2008 було повернуто товар на суму 285,83 грн.

Відповідачем до подачі позову до суду було частково оплачено поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: 31.10.2008 сплачено 3000 грн., 11.11.2008 –3000 грн., 20.01.2009 – 3000 грн., 15.12.2008 –1000 грн., 28.01.2009 –578,26 грн., 10.02.2009 –1326,42 грн., 25.03.2009 –2000 грн., 01.04.2009 –2000 грн., 22.04.2009 –5000 грн., 17.06.2009 –500 грн., 25.06.2009 –500 грн., 06.08.2009 –1000 грн.

Крім того, вже після подачі позову до суду відповідачем було сплачено 10.08.2009 –5000 грн. та 13.08.2009 –3874,43 грн.

З наведеного вбачається, що оплати відповідачем відбувались с порушенням 21-го денного строку з моменту поставки, що передбачено пунктом 3.3 Договору.

Позивачем надані суду пояснення, які не спростовані відповідачем, що інших договорів окрім договору 103/ДОН47 від 15.09.2008 між сторонами не існувало.

Всі оплати за поставлений товар, не дивлячись на невірне зазначення відповідачем призначення платежу у платіжних документах, відносились позивачем як оплати за договором 130/ДОН 47 від 15.09.2008.

Відповідач посилається на те, що договір № ДОН 47 не був укладений, так як у жодної зі сторін немає оригіналу цього договору, а в копії, наданій позивачем до матеріалів справи, як і в факсимільній копії відповідача, відсутній підпис представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр” Стрельцова А.О.

Однак, представник позивача, на вимогу суду, в судовому засіданні 02.11.2009, надав для огляду оригінал договору № 130/ДОН47 від 15.09.2008, який підписаний з боку обох сторін та скріплений їх печатками.

Стосовно відсутності підпису на ксерокопії зазначеного договору, що додана позивачем до матеріалів справи, представник позивача надав письмові пояснення, де зазначив, що пропозиція укладення договору була направлена відповідачу по факсу з печаткою позивача та договору був присвоєний № ДОН 47. Відповідач, розглянувши умови договору підписав його та направив по факсу позивачу, присвоївши договору власний № 103/ДОН47.

Отримана (первісна) копія договору № 103/ДОН47 і була надана позивачем до позовної заяви.

Оригінал договору № 103/ДОН 47 від 15.09.2008 було передано відповідачу разом з уставними документами до Донецької філії ТОВ „ЕвроДнепр”, де і він був підписаний з боку позивача.

З огляду на зазначене, на наявність підписаного з обох сторін оригіналу договору № 103/ДОН47 від 15.09.2008, який був оглянутий судом в судовому засіданні 02.11.2009, а також на суперечливість пояснень представника відповідача, спочатку стосовно поставки за договором № 103/ДОН47 від 15.09.2008, потім щодо поставки не за договором взагалі, суд дійшов висновку про те, що вищевказаний договір був укладений та всі поставки за вище переліченими накладними відбувались за договором № 103/ДОН47 від 15.09.2008.

Позивачем заявлена до стягнення пеня у сумі 2055,09 грн. за порушення строків оплати за договором № 103/ДОН47 від 15.09.2008, згідно наданого розрахунку (а.с.80-85).

Відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань передбачена сторонами у п. 5.1 Договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів, що діяла в період, за який нараховувалася пеня.

У зв’язку з викладеним, вимога позивача щодо стягнення пені за порушення строків оплати у сумі 2055,09 грн. за період згідно наданого позивачем розрахунку з урахуванням оплати вартості товару частковими платежами, є обґрунтовано заявленою, вірно нарахованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 2689,31 грн. та 3% річних у сумі 261,21 грн. за період згідно наданого розрахунку з урахуванням дати та суми часткових оплат.

Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.

Контррозрахунок відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань судом до уваги не береться з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.

Отже, вимоги позивача про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань відповідають чинному законодавству, є обґрунтованими та вірно нарахованими.

Приймаючи до уваги наведене, позовні вимоги слід задовольнити з віднесенням судових витрат на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

При зменшенні позовних вимог судові витрати в частині зменшення покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гривна –Продимпекс”, м. Луганськ, вул. К. Маркса, буд. 38, ідентифікаційний код 21788628, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕвроДнепр”, смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області, вул. Радгоспна, буд. 98, ідентифікаційний код 24429899, пеню у сумі 2055,09 грн., інфляційні нарахування у сумі 2689,31 грн., 3% річних у сумі 261,21 грн.; витрати по сплаті держмита у сумі 50,06 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 36,89 грн., видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 09.11.2009.

Суддя                                                                       О.С. Фонова