Рішення № 6538627, 05.11.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.09                                                                                 Справа № 6/156

За позовом

Приватного підприємства “Завод продовольчих товарів “КАРЄ”, м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Лугінком”, м. Луганськ

про стягнення 26 177 грн. 53 коп.

Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача – Трегубов Д.В., дов. від 31.08.09;

від відповідача –не прибув;

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 26177 грн. 53 коп., в тому числі: заборгованість –25307 грн. 06 коп., пеня –440 грн. 61 коп., річні –429 грн. 86 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання двічі не з’явився, проте про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином. Так, згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за адресою –м. Луганськ, вул. Дзержинського, будинок 35, у зв’язку з цим всі процесуальні документи у справі направлялися останньому за вказаною адресою. Разом з цим, слід вказати на те, що ухвали суду від 13.10.09 і 26.10.09 були повернути з відміткою органу поштового зв’язку: «за зазначеною адресою не проживає». В матеріалах справи відсутні будь-які відомості про зміну відповідачем юридичної адреси і тому останній вважається належним чином повідомленим про дату та час проведення судових засідань.

У зв’язку з викладеним, справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши доводи представника позивача, суд

. в с т а н о в и в:

          22.07.09 між сторонами у справі був укладений договір поставки № 2171, за умовами якого «Постачальник»- позивач у справі зобов’язується передати у власність «Покупця», а «Покупець»- відповідач у справі - прийняти та оплатити продукцію, в асортименті, кількості та по цінам, викладеним у додатку до договору, який є невід’ємною частиною договору, на умовах зазначених в ньому.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу певний товар на загальну суму 25 331 грн. 40 коп. Відповідачем товар був частково повернутий на загальну суму 24 грн. 34 коп., а решта продукції в сумі 25307 грн. 06 коп. не оплачена, у зв’язку з чим позивач звернулося до суду із даним позовом, за яким просить стягнути з відповідача заборгованість у 25307 грн. 06 коп., пеню у сумі 440 грн. 61 коп., річні у сумі 429 грн. 86 коп.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, позовні вимоги не оспорив.

Оцінивши матеріали справи та доводи позивача, суд, прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як було вказано вище, між сторонами у справі укладено договір поставки № 2171 від 22.07.09, за умовами якого позивач зобов’язався поставити відповідачу відповідну продукцію.

Пунктом 6.1. договору сторони узгодили, що оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем в строк, що не перевищує 14 календарних днів з дати поставки.

Із матеріалів справи, а саме: видаткових накладних (арк. справи 11-12), а також розрахунку позивача вбачається, що ним, на виконання умов договору, поставлено товар відповідачу на загальну суму 25 331 грн. 40 коп., який останній частково повернув на суму 24 грн. 34 коп., у зв’язку з чим, залишилась заборгованість на суму 25 307 грн. 63 коп.

Відповідач вказані обставини не спростував.

Приймаючи до уваги що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 25 307 грн. 06 коп. є обґрунтованими та підтверджені матеріалами справи, їх слід задовольнити.

Щодо вимог про стягнення з відповідача річних у розмірі 20% від простроченої суми за період з 15.08.09 по 14.09.09 слід вказати на таке.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку, п. 10.4 договору поставки визначено, що відповідач у випадку несвоєчасної оплати продукції, повинен оплатити, на вимогу позивача 20 процентів річних.

Виходячи з наведених вище обставин та матеріалів справи, слід визначити, що відповідачем фактично було прострочено виконання зобов’язання в сумі 25307 грн. 06 коп. за вказаний позивачем період, у зв’язку з чим нарахування річних у вказаному розмірі з боку позивача є обґрунтованим і позовні вимоги в цій частині слід задовольнити.

Щодо нарахування пені за період з 15.08.09 по 14.09.09 в сумі 440 грн. 61 коп. слід вказати на таке.

В силу ст.218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 10.3 договору сторони узгодили, що у випадку порушення строку оплати продукції, відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у період за який сплачується пеня) від несплаченої суми за кожен день прострочення за весь строк прострочення.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені є обґрунтованими і їх слід задовольнити.

За таких обставин, позов слід задовольнити в повному обсязі, з віднесенням судових витрат на відповідача.

В той же час, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. N 825

«Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258»змінено розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, який складає 236 грн. 00 коп. Виходячи з наведеного, з позивача слід стягнуто в рахунок Державного бюджету України недоплачену суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. 00 коп., оскільки останній, за платіжним дорученням №771 від 15.09.09 сплатив лише 118 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44,49,75,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «Карє», м. Луганськ, вул. Дачная, 3, код 30463879, на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ Державній податковій інспекції в Жовтневому районі м. Луганська.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Луг інком», м. Луганськ,

вул. Дзержинського, 35, код 2177882, на користь:

-          Приватного підприємства «Завод продовольчих товарів «Карє», м. Луганськ,

вул. Дачная, 3, код 30463879 заборгованість у сумі 25307 грн. 06 коп., пеню у сумі 440 грн. 61 коп., річні у сумі 429 грн. 86 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 261 грн. 78 та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Дата підписання рішення –06.11.09.

Суддя                                                   Т.А.Василенко

Помічник судді Т.В.Шкуть