Ухвала суду № 65385361, 14.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" березня 2017 р. м. Київ К/800/17106/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Заїки М.М.,

суддів Головчук С.В.,

Загороднього А.Ф.

та секретаря Музичко Н.В., за участю позивача ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3 та представників Служби безпеки України Лимаренка С.А., Ченцова В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання неправомірним та скасування наказу,

встановила:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Служби безпеки України, в якому позивач просив суд визнати протиправним та нечинним дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, накладене рапортом начальника Управління ЦСО «А» СБУ полковником Ковмиром С.В. та визнати протиправним і скасувати наказ від 14.08.2015 №55/ос щодо зменшення щомісячного преміювання у розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплат та надбавки за вислугу років.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, оголошене ОСОБА_2 начальником 2 управління Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України Ковмиром С.В. Визнано протиправним та скасовано наказ Центру спеціальних операцій боротьби з тероризмом, захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів Служби безпеки України від 14 серпня 2015 року №55о/с, за яким ОСОБА_2 зменшено щомісячне преміювання в розмірі 133% від посадового окладу з урахуванням доплати за військове звання та надбавки за вислугу років.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року було скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ОСОБА_2 проходить військову службу в Службі безпеки України з 28.03.1995, а станом на липень 2015 року у військовому званні підполковник на посаді командира групи 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ.

10.07.2015 позивач був задіяний старшим наряду в оперативному заході (0/3-19), до складу якого входив співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант Уруцький (водій автомобіля). Метою заходу було забезпечення безпеки особи «С.Д.М.», який перебував під охороною СБУ. Зв'язок з особою, що перебувала під захистом СБУ, здійснювався за телефоном, охорона не носила постійного характеру, а у разі необхідності співробітники виїздили для забезпечення його безпеки. Відчувши погіршення стану здоров'я після 9-ї години, ОСОБА_2, повідомивши про це свого безпосереднього начальника - начальника 6 відділу 2 управління ЦСО "А" СБУ полковника Ярижка Р.С. та отримавши від нього згоду, залишив місце несення служби і пішов на прийом до лікаря, а після 14-ї години доповів Ярижку Р.С., що йому встановили діагноз: залишкові явища закритої черепно-мозкової травми (струс головного мозку, наслідки перенесеної травми 13.05.2015) та виписали листок тимчасової непрацездатності №4582 з 10.07.2015.

При цьому, він доповів Ярижку Р.С. про те, що виїздів для забезпечення безпеки охоронюваної особи «С.Д.М.» на той день не планується, а в разі виникнення такої необхідності з охоронюваним обумовлені способи термінового зв'язку.

Начальником 2 управління ЦСО «А» СБ України полковником Ковмиром С.В. 16.07.2015 на ОСОБА_2 було накладено рапортом дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Наказом начальника ЦСО «А» СБУ від 14.08.2015 за №55о/с, з 10.07.2015 позивачу знижено розмір преміювання до 133% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років.

Підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани стало порушення ним військової дисципліни, а саме: залишення позивачем 10.07.2015 місця несення служби - наряду з оперативного заходу (0/3-19) без дозволу безпосереднього начальника - полковника Ярижка Р.С.

Судами попередніх інстанцій також було встановлено, що начальник 6 відділу 2 управління ЦСО «А» СБУ полковник Ярижко Р.С. у своєму поясненні від 10.07.2015 підтвердив надання позивачу о 10 годині 10.07.2015 дозволу на консультацію лікаря. О 14 годині 30 хв. позивач у телефонному режимі повідомив його про відкриття листка з тимчасової непрацездатності. У зв'язку з цим Ярижко Р.С. передав відповідну інформацію до оргвідділу, щоб у табелі на цей день зазначили ОСОБА_2 як такого, що перебуває на лікарняному.

У поясненні від 10.07.2015 співробітник 2 управління ЦСО «А» СБУ лейтенант Уруцький, який разом з позивачем був задіяний в нараді з оперативного заходу (0/3-19), підтвердив отримання о 14 год. 30 хв. телефонного повідомлення від позивача про хворобу останнього, у зв'язку з чим одразу прибув до місця постійної дислокації підрозділу та доповів про це керівництву.

Дані обставини представником відповідача спростовані не були, а також не були надані жодні докази щодо самовільного, тобто без дозволу безпосереднього начальника, залишення позивачем місця несення служби, а також залишення без урегульованості дій спеціального заходу із забезпечення безпеки особи, яка перебуває під охороною СБУ.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку зазначивши, що позивач залишив місце несення служби з дозволу безпосередньо начальника - полковника Ярижка Р.С., перед тим ним було здійснено усі необхідні заходи щодо узгодження з особою, яка перебуває під охороною СБУ, способів термінового зв'язку в разі виникнення такої необхідності, в діях позивача відсутні ознаки дисциплінарного проступку, дії ОСОБА_2 відповідають вимогам статтей 16, 17 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а відтак підстав для застосування до нього стягнення у посадових осіб Служби безпеки України не було.

Отже, скасування рішення суду першої інстанції з посиланням суд апеляційної інстанції на порушення алгоритму дій, є помилковим.

Разом з касаційною скаргою ОСОБА_3 подала клопотання про постановлення окремої ухвали суду щодо порушень закону Службою безпеки України.

Проте необхідності постановляти окрему ухвали суд не вбачає.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року підлягає скасуванню, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року необхідно залишити в силі, як таку що є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ухвалила:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Служби безпеки України про визнання неправомірним та скасування наказу - скасувати, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року - залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий М.М. Заїка

Судді С.В. Головчук

А.Ф. Загородній