Ухвала суду № 65385014, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" березня 2017 р. м. Київ К/800/27887/16

Вищий адміністративний суд України у складі: головуючого судді Бухтіярової І.О., суддів Веденяпіна О.А., Приходько І.В.,

за участю секретаря судового засідання Бовкуна В.В.,

представника позивача Перунова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства «Лео Буд»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016

у справі № 813/1021/15 (876/8474/15)

за позовом приватного підприємства «Лео Буд» (далі - позивач, ПП «Лео Буд»)

до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ДПІ у Франківському районі м. Львова)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ПП «Лео Буд» звернулось у березні 2015 року до суду з позовною заявою до ДПІ у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.11.2014 № 0018091501 та № 0018101501.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016, постанову Львівського окружного адміністративного суд від 29.07.2015 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Вважає, що рішення суду апеляційної інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності формування ПП «Лео Буд» залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації) за вересень 2014 року, за результатами якої складено акт перевірки від 07.11.2014 № 1880/15-01/34461959, яким встановлено:

завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 24) декларації звітного (податкового) періоду у сумі 521 432 грн. внаслідок порушення вимог п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підр.2 р. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за рахунок незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 521 432 грн. за жовтень 2012 року;

занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18 декларації) в т.ч. за жовтень 2012 року на суму ПДВ 133 333 грн. внаслідок порушення вимог п. 201.10 ст. 201 та п. 11 підр.2 р. 20 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит з ПДВ за рахунок незареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 521 432 грн. за жовтень 2012 року, що призвело до заниження податкових зобов'язань на 133 333 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 20.11.2014:

№ 0018091501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 166 666 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 133 333 грн. та за штрафними санкціями 33 333 грн.;

№ 0018101501, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 521 432 грн. по декларації за жовтень 2012 року № 9072830554.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення при їх прийнятті.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених встановлених фактичних обставин справи.

Так, суд першої інстанції, посилаючись на встановлені обставини у справі № 813/1021/15, як на підставу для задоволення позову у справі, що розглядається, мотивував своє рішення тим, що в резолютивній частині постанови Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 зазначено про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.11.2014 № 001101501, в той час, як матеріали справи містять податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 № 0018101501, також у описовій та мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено про податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 року № 001101501 та № 001091501, які не оскаржувались позивачем.

Суд апеляційної інстанції також, посилаючись на встановлені обставини у справі № 813/1021/15 (876/8474/15), залишив поза увагою те, що номер одного з податкових повідомлень-рішень, копія якого наявна в матеріалах справи і яке оскаржувалось позивачем не відповідає номеру, зазначеному у рішенні суду першої інстанції.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що судам попередніх інстанцій необхідно належним чином дослідити матеріали адміністративної справи № 813/1021/15 (876/8474/15).

Вказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Зважаючи на наведене, суд касаційної інстанції на підставі ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України дійшов висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для повного, достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства «Лео Буд» - задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.07.2015 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2016 у справі № 813/1021/15 (876/8474/15) - скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: О.А. Веденяпін

І.В. Приходько