Ухвала суду № 65384711, 07.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 березня 2017 року м. Київ К/800/3421/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Цвіркун Ю. І., розглянувши

касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року

у справі № 803/1240/16

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області

до Публічного акціонерного товариства «Орлея»

про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту активів та накладення арешту коштів на рахунках,

встановив:

Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі № 803/1240/16, прийняти нове рішення, яким позовну заяву задовольнити повністю.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 09.02.2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

Скаржник, на виконання вимог ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Приймаючи рішення, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що підстави для застосування адміністративного арешту майна та арешту коштів на рахунках платника податків відсутні.

Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити обґрунтування щодо помилкового та/або неправильного застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - аргументацію того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Враховуючи зміст даної касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, є підстави для висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки скаржник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213-214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2017 року у справі № 803/1240/16 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.І. Цвіркун