Ухвала суду № 65384584, 14.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/3438/16

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Лук'янчук О.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Шепель О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (про залишення позовної заяви без розгляду) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним акту службового розслідування та скасування наказу,

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ) про визнання протиправним акту службового розслідування від 25.01.2016 року та скасування наказу від 03.02.2016 року № 13 про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також, позивач просила поновити строк на оскарження акту службового розслідування та наказу.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 155 КАС України, залишено без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В апеляційній скарзі представник позивача, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, предметом даного позову є акт службового розслідування від 25.01.2016 року стосовно головного державного ревізора-інспектора відділу податкового аудиту ДПІ ОСОБА_1 та наказ ДПІ № 13 від 03.02.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

В обґрунтованість поважності пропуску строку звернення до суду, позивач зазначала, що про проведення службового розслідування та застосування до неї дисциплінарного стягнення дізналася лише 19 квітня 2016 року, під час звільнення. У зв'язку з чим звернулася до адвоката, зібрала документи, та у травні 2016 року остаточно визначилася з правовою позицією та уклала договір про надання правової допомоги.

Залишаючи адміністративний позов ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Питання звернення до суду за захистом своїх прав при прийнятті, проходженні та звільненні з публічної служби врегульовуються положеннями КАС України, який встановлює спеціальні строки звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Наведена норма Кодексу, дає підстави для висновку, що законодавцем чітко встановлено строк звернення до суду у спорах, зокрема, проходження публічної служби, встановлює місячний строк, а також передбачено, що такий строк починає свій перебіг із моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинним процесуальним Законом обмежено право особи на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів певним строком. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно правових відносинах.

У Рішенні від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Великої Британії", Європейський суд з прав людини закріпив правило, що пункт 1 статті 6 Конвенції стосується невід'ємного права особи на доступ до суду. Прямим порушенням права на доступ до суду є необхідність отримання спеціальних дозволів на звернення до суду.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

В силу Закону, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Позивач у адміністративному позові наполягає, що дізналася про акт службового розслідування та наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності - 19 квітня 2016 року.

Разом з тим, з даним позовом позивач звернулася до суду лише 15 липня 2016 року, майже через три місяця, тобто з пропуском місячного строку.

Твердження позивача, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, про те, що вона звернулася до адвоката, зібрала документи, та лише у травні 2016 року остаточно визначилася з правовою позицією та уклала договір про надання правової допомоги, на думку колегії суддів, не можна вважати поважною причиною пропуску строку звернення до суду, оскільки це є особистим волевиявленням позивача, яке не пов'язане з будь-якими істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Оскільки, з позовній заяві та доданих до неї матеріалів не вбачається підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, адміністративний позов ОСОБА_1 до ОДПІ про визнання протиправним акту службового розслідування та скасування наказу підлягає залишенню без розгляду, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Враховуючи усе вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року (про залишення позовної заяви без розгляду) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 березня 2017 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: О.В. Лук'янчук

І.Г. Ступакова