Постанова № 65384544, 15.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 727/8468/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободян Г.М.

Суддя-доповідач: Граб Л.С.

15 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив: визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язати останнє провести перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Херсонської області від 06 липня 2016 року та у відповідності до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції Закону чинного станом на 06 квітня 2009 року), виходячи з розрахунку 90 відсотків від суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01 січня 2016 року; зобов'язати відповідача виплатити йому різницю в пенсії, яка виникла внаслідок відмови від перерахунку, починаючи з 01 січня 2016 року.

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок ОСОБА_2 на підставі довідки прокуратури Херсонської області від 06 липня 2016 року №18/229 вих-16 у відповідності до статті 50 1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 № 2663-111 з 08.09.2016 року виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати, починаючи з 01.01. 2016 року залишено без розгляду. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо обмеження проведення ОСОБА_2 перерахунку розміру пенсії за вислугу років з 02.09. 2016 року та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести перерахунок ОСОБА_2 на підставі довідки прокуратури Херсонської області від 06 липня 2016 року №18/229 вих-16 у відповідності до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 № 2663-111 з 08.09.2016 року виходячи з розрахунку 90% від суми заробітної плати, починаючи з 02 вересня 2016 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати на оплату судового збору в сумі 551 грн.21 коп., документально підтверджені квитанцією від 26.10. 2016 року № 541584581.1. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок - невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, давши правову оцінку обставинам у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову суду - скасувати, виходячи з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, з 06.04.2009 р. ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Гола Пристань та Голопристанському районі Херсонської області як одержувач пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру".

У послідуючому, позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії за довідкою прокуратури Херсонської області №18/229вих-16 від 06.07.2016 року, згідно якої з 01.12.2015 року основний оклад за посадою, яку обіймав ОСОБА_2, становить 2023 грн. класний чин - 130 грн., вислуга років - 861,20 грн. з урахуванням інших виплат, які передбачені чинним законодавством, що нараховуються та виплачуються відповідно до займаної останнім посади, з 01.12.2015 року розмір заробітної плати позивача складав би 13379 гривень 79 копійок.

Листом №430/К-11 від 09.09.2016 року ОСОБА_2 відмовлено в перерахунку пенсії, однак позивач, вважаючи відмову незаконною та такою, що порушує його права, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем неправомірно відмовлено у перерахунку пенсії позивачу, з чим не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру", крім п.8 ч.1 ст.15, ч.4 ст.16, абзацу першого ч.2 ст.46-2, ст.47, частини першої ст.49, ч.5 ст.50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст.50-1, частини третьої ст.51-2, ст.53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст.2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст.13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії частини тринадцята та вісімнадцята ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.

При цьому, колегія суддів вказує, що зазначені зміни законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.

Згідно ч.20 ст.86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

З 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Відсутність на час звернення позивача до відповідача затвердженого Кабінетом Міністрів України порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури, не є доказом неправомірності дій відповідача.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15 грудня 2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

В той же час, колегія суддів зазначає, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України, яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Закону України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі "Ейрі проти Ірландії" констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в ухвалі "Великода проти України" від 03.06.2014 року, законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Провівши системний аналіз норм чинного законодавства та дослідивши обставини справи, колегія суддів дішла висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та проведення перерахунку призначеної пенсії позивачу, оскільки з 15 грудня 2015 року та на час виникнення спірних правовідносин діючим законодавством України не було визначено механізму перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що відповідачем надано суду достатньо належних доказів, які свідчать про неправомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду - скасувати.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити повністю.

Постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень під час перерахунку розміру пенсії за вислугу років та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.